Лямблія(Lamblia intestinalis)

Піхвова трихомонада.

Трихомонади.

В організмі людини існують три види трихомонад:

· кишкова трихомонада (Trichomonas hominis) – утовстої кишці;

· ротова трихомонада (Trichomonas tenas);

· сечостатева (піхвова) трихомонада (Trichomonas vaginalis) – у сечостатевих шляхах чоловіків і жінок.

Питання про патогенність кишкової і ротової трихомонад остаточно не вирішене.

Піхвова трихомонада є збудником урогенітального трихомонозу.

Поширено повсюдно.

Морфологічні особливості і життєвий цикл.. існує тільки в вигляді вегетативної форми (трофозоїт), цист не утворює. Трофозоїд має грушоподібне тіло довжиною 14-30 мкм. На передньому кінці тіла 4 вільних джгутики й ундулююча мембрана. Цитоплазма вакуолізована. крізь усе тіло проходить аксостиль, який виступає на задньому кінці у вигляді шпички.

Паразитує тільки в людини. Передається від однієї людини до іншої тільки у вологому середовищі. У зовнішньому середовищі паразит швидко гине.

Інвазійна форма – трофозоїт.

Основні шляхи зараження: при статевих контактах, через вологі рушники, губки, через гінекологічні інструменти.

Патогенна дія. Локалізується у жінок у піхві, бартолінових залозах, сечоводах, сечовому міхурі, у чоловіків – в уретрі, сім’яних мішечках, простаті.

Спостерігається запалення слизової оболонки сечостатевих шляхів.

Трихоманоз у жінок перебігає у вигляді гострого запалення піхви. Через 3-30 днів після зараження з’являються серозно-гнійні виділення з піхви, що супроводжується свербежем, печією в ділянці статевих органів.

Трихоманоз у чоловіків перебігає зазвичай безсимптомно. Іноді розвивається трихомонадний уретрит.

Лабораторно виявляють трихомонади у мазку із виділень сечостатевої системи.

Трихомонада кишкова є умовно патогенним паразитом. Хоча, особливо в дітей раннього віку, відіграє певну роль у розвитку захворювань товстої кишки.

Лямблія – збудник лямбліозу. Зустрічається у всіх широтах Землі.

Існує у двох формах: трофозоїт (вегетативна форма) і циста.

Морфологічні особливості і життєвий цикл.

Трофозоїт має грушоподібну форму. Тіло розділене на ліву і праву частини, в яких попарно розміщені органоїди і ядра, присмоктувальні диски для фіксації до стінок кишки, 4 пари джгутиків. Живиться осмотично.

Циста – овальної форми, має щільну оболонку, яка часто відшарована від цитоплазми. Зріла циста має 4 ядра і край присмоктувального диска.

Паразитує тільки в людини.

Інвазійна форма – циста, потрапляє в організм через брудні руки, їжу і воду; механізм передачі – фекально-оральний. Через 30 хв. Після надходження в організм із цисти виходить 2 трофозоїти, що активно розмножуються шляхом поздовжнього поділу. Хвороба розвивається за умов проникнення в кишківник людини більш 100 цист.

Патогенна дія. Лямблії порушують процеси пристінкового травлення та всмоктування, особливо жирів та жиророзчинних вітамінів, сприяють запалення жовчного міхура і жовчних ходів, викликають токсикоз-алергічні процеси.

Діагностика визначається виявленням у фекаліях вегетативних форм і цист, в дуоденальному вмісту вегетативних форм.

Тип Апікомплексні. Клас Споровики (Sporozoea).

Токсоплазма (Toxoplasma gondii) – збудник токсоплазмозу. Поширено повсюдно.

Морфологічні особливості і життєвий цикл. В організмі людини інує у вигляді вегетативної форми (ендозоїт) півмісяцевої форми, один кінець загострений, другий заокруглений. На загостреному кінці знаходиться коноїд – утвір, за допомогою якого токсоплазма кріпиться до кліток-хазяїна. Токсоплазма проходить стадії: нестатевого розмноження, статевого розмноження і стадію спорогонії. В результаті у цитоплазмі клітини-хазяїна нагромаджується декілька сотен токсоплазм. Така сукупність токсоплазм під оболонкою називається псевдоцистою. З часом клітини руйнуються і токсоплазми проникають у нові клітини.

При хронічному токсоплазмозі утворюються справжні цисти, значно більших розмірів, із щільною оболонкою.

Проміжні хазяїни – ссавці, зокрема людина, птахи. Остаточний хазяїн – ссавці родини котячих.

Остаточним хазяїном є котячі, зокрема свійська кішка, яка заражається, поїдаючи гризунів, птахів з токсоплазмозом. В організмі кішки, зокрема, в епітелії тонкої кишки з одних ендозоїдів утворюються макрогамети, з інших – мікрогамети. Відбувається копуляція макро- і мікрогамет і утворюється зигота зі щільною оболонкою – ооциста. Кишка виділяє ооцисти з фекаліями назовні, які в грунті можуть зберігатися роками.

Людина заражається токсоплазмозом при потраплянні ооцист у рот із брудних рук, немитих овочів і фруктів, шерсті кішок, вживанні в їжу погано прожареного м’яса, і некип’яченого молока, трансплацентарно.

Паразити, які потрапили до травного каналу людини, проникають у стінки тонких кишок, потім лімфою заносяться у лімфатичні вузли, де розмножуються. А далі поширюються в головний мозок, печінку, селезінку, м’язи.

Патогенна дія. У дорослих токсоплазмоз проходить переважно безсимптомно. В окремих випадках спостерігається підвищення температури, збільшення лімфатичних вузлів, висипка.

Проте небезпечним є зараження вагітних жінок, тому що токсоплазма уражує плід, викликаючи його загибель або вроджені вади розвитку.

Дата добавления: 2014-01-07