Сегментарна інервація внутрішніх органів

Фізіологічна дія симпатичного та парасимпатичного нервів

Зони Захар’їна – Геда і їх значення у визначенні області масажу.

Організм людини – одне ціле. Захворювання, що виникає в організмі потрібно розглядати як хворобу всього огранізму, а не місцевий процес.

Спинний мозок в процесі розвитку набуває сегментарної будови. Кожен спинномозковий нерв інервує певну ділянку шкіри відповідного сегменту (дерматома). Дерматоми – це шкірні ділянки, що охоплюють тіло від середньої лінії ззаду до середньої лінії спереду. Зв’язок сегмент – спинномозковий нерв – дерматом залишається незмінним.

Подразнення з внутрішніх органів передаються через симпатичну та парасимпатичну нервові системи (табл. 10).

Таблиця 10

Орган	Збудження симпатичного нерву	Збудження парасимпатичного нерву
Серце	Почащення скорочень, розширення коронарних судин.	Порідшення скорочень, звуження коронарних судин.
Судини	Звуження	Розширення.
Бронхи	Розширення	Звуження.
Стравохід	Розслаблення	Спазм
Шлунок і кишківник	Сповільнення перестальтики та функції залоз	Стимуляція перестальтики та функції залоз
Сечовий міхур	Затримка сечовиділення	Вільне сечовиділення
Статеві органи	Звуження судин	Розширення судин (ерекція)
Зіниці	Розширення	Звуження
Очна щілина	Розширення	Звуження
Слюнні залози	Мале виділення в’язкої слини	Значне виділення водянистої слини
Потові залози	Мале виділення липкого поту (піт при страсі і в агональному стані)	Значне виділення водянистого поту
Наднирники	Стимуляція виділення адреналіну	Сповільнення виділення адреналіну
Щитовидна залоза	Стимуляція секреції	Сповільнення секреції

Зони передачі позначають по спинномозкових сегментах, що їх інервують. Тому відповідно виходу нервів розрізняють такі сегменти спинного мозку:

8 шийних (С₁ – С₈);

12 грудних (D₁ – D₁₂);

5 поперекових (L₁–L₅);

5 куприкових (S₁ – S₅);

Паталогічне вогнище спричинює рефлекторні зміни в функціонально пов’язаних з ним органах і тканинах (табл. 11).

Таблиця 11

Орган	Спинно-мозкові сегменти
Hansen i V. Staa, Dittmar	Clara	Scheidt
Легені і бронхи	С3 – С4 D3 – D9	(C2) C3 ,C4, (C5) (D1) D3,D5, (D6- D9)	(C2) C3 ,C4, (C5) C3-D3, D3-D6
Серце, висхідна аорта	С3 –С4 зліва D1 – D8	(C2) C3 ,C4, (C5) D1 –D4 (D5)	(C2) C3 ,C4, (C5) D1 –D6
Стравохід	D3 –D5 з двох сторін	C2, D4 – D5, (D6)	D4 – D5, (D6)
Шлунок	С3 –С4 зліва D5 –D9	(C2) C3 ,C4, (C5) (D5), D6 –D9	(C2) C3 ,C4, (C5) D6 –D8
Тонкий кишківник	С3 –С4	С3	D9 – L2
Висхідна кишка	D9 – L1	(D9) D10 – L1
Нисхідна кишка	С3 –С4	L1 ,L2, S2 –S5
Печінка,жовчевий міхур	С3 –С4 D6 –D10 зправа	(C2) C3 ,C4, (C5) (D7) D8 – D11 зправа	D8 – D10
Підшлункова залоза	С3 –С4 D7 –D9 зліва	D8 зліва	D7 –D9
Нирка, сечовід	С4, D10 – L2	(D8) D9 – L2	D8 – L2
Сечовий міхур	D11 – L3 (S2 – S4)	D11 – L1 (L2 – L3) (S2 – S5)	L1, S1, S2
Матка	D10 – L3 з обох боків	(D12) L1 – L3 S2 – S5	D12 – L1
Яєчник, придатки матки	D10– L3	(D12) L1 – L3
Молочна залоза		D4 –D6

Ці рефлекторні зміни при захворюваннях внутрішніх органів можуть виникати:

а) на шкірі (вісцеро-кутанний рефлекс Загар’їна – Геда) у вигляді гіперстензії в дерматомах, що відповідають сегментам спинного мозку;

б) в м’язах (вісцеро-моторний рефлекс Макензі, 1921): тонічне тривале напуження поперечносмугастих м’язів тіла;

в) в підшкірній сполучній тканині (Leube i Dicke,1948);

г) в судинах (вісцеро-вазомоторний рефлекс): при коронароспазмі на лівому боці грудної клітки спостерігають виражений і тривалий демографізм;

д) в периостальній тканині (вісцеро-перистальний рефлекс Фоглера-Крауса (Wogler i Kraus, 1955)): виникнення обмежених валикоподібних потовщень на ребрах при захворюваннях серцево-судинної системи;

е) в проекційній зоні хворого органу можуть бути місцеві зміни температури шкіри, порушується потовиділення, електропровідність шкіри.

Внаслідок дії масажу на певні сегменти в організмі виникають відповідні рефлекторні реакції: покращується кровообіг, відбуваються зміни клітинного метаболізму. Це сприяє нормалізації взаємозв’язків у хворих тканинах і органах, що позитивно відбивається на перебігу хвороби.

Використовують погладжування, розтирання долонною поверхнею кінцевих фаланг пальців, розминання, вібрацію. Значне місце відводиться допоміжним прийомам: штрихування, строгання, зміщення, здавлювання.

http://intranet.tdmu.edu.ua/data/kafedra/internal/sport_medic/classes_stud/%D0%9B%D1%96%D0%BA%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0%20%D1%84%D1%96%D0%B7%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0/%D0%A1%D1%82%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D1%84%D0%B0%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D0%B5%D1%82/3%20%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0/%D0%A4%D1%96%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B0%20%D1%80%D0%B5%D0%B0%D0%B1%D1%96%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D1%85%20%D1%89%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BF%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BA%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BA%20%D0%BB%D0%B8%D1%86%D0%B5%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D0%BA%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D1%82%D1%83..htm

++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++

Ознайомитись із примірними посадовими інструкціями лікаря та медичної сестри (інструктора) із лікувальної фізкультури (ЛФК), лікаря зі спортивної медицини, медичної сестри з масажу та нормами витрати часу на виконання ними певних видів діяльності можна на офіційному сайті Міністерства охорони здоров'я.

++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++

Дата добавления: 2014-01-07