Передумови та чинники зміцнення економічної безпеки підприємництва

Стан економічної безпеки підприємства, а також її рівень визначаються (формуються) під впливом багатьох чинників. Усі чинники впливу (загрози) на безпеку суб'єкта господарювання можна розділити на дві групи: внутрішні та зовнішні. Сутність цих загроз виражається вже в їхній назві і відображає джерело формування загрози – з боку зовнішнього для підприємства середовища і внаслідок помилок і прорахунків, допущених керівництвом підприємства. Якщо внутрішні загрози прямо залежать від ефективності системи управління підприємством і, отже, можна їх вчасно виявити та локалізувати, то зовнішні загрози, що відображають загальне економічне становище в країні, у деякій їхній частині локалізувати не можна. У цьому випадку доцільним є створення системи спостереження за проявом цих загроз та їх врахування у своїй діяльності.

Кожна група чинників впливає як на безпеку підприємства загалом, так і на кожну з її структурних складових окремо (табл. 2).

Економічні загрози підприємства різні не тільки за своїм змістом і виникненням, але і за систематичністю прояву. Тому їх варто поділяти на:

1) систематичні загрози, котрі, раз виникнувши, існують завжди і постійно справляють свій вплив на діяльність підприємства (динамічність зміни законодавства, підвищення конкуренції і т. ін.);

2) несистематичні загрози, що справляють свій вплив на діяльність підприємства стохастично (сезонні зміни попиту на продукцію, загрози стихійних лих, тимчасовий розрив відносин із постачальником, нестабільність діяльності дилерської мережі й т. ін.).

За тривалістю впливу на функціонування і розвиток підприємства загрози поділяють на довго-, середньо- і короткотермінові. Такий розподіл відображає тривалість прояву наслідків, що є результатом прояву впливу загрози. Так, до довготермінових загроз можна віднести: зниження купівельного попиту; монополізацію економіки; зниження рівня відновлення основних фондів; втрату ринків збуту і ринків постачання сировини і т. ін. Термін дії наслідків цих загроз становить від 3 до 5 років.

Середньотерміновими є загрози, наслідки від яких проявляються протягом 1-3-х років. До них належать: неефективність державної фінансової та кредитної політики; зростання інфляції; підвищення цін на матеріали, сировину, енергоносії; неефективність фінансового менеджменту підприємства; низький рівень кваліфікації персоналу; негнучкість асортиментної політики підприємства і т. ін.

Короткотермінові загрози високо динамічні у своєму прояві, їхні наслідки безпосередньо впливають на діяльність підприємства від кварталу до одного року. Прикладами короткотермінових загроз є сезонність збуту продукції, кон'юнктурне збільшення вартості паливно-мастильних матеріалів, брак обігових коштів підприємства, неефективність їх дивідендної політики і т. ін.

Класифікація загроз на керовані та некеровані відображає можливість локалізації підприємством їхніх наслідків. На керовані загрози можливе здійснення прямого впливу з боку керівництва підприємства з метою зміни рівня впливу загрози. Такий вплив здійснюється за результатами моніторингу економічної безпеки підприємства і виражається в комплексі стратегічних, тактичних і оперативних управлінських заходів та інституціональних перетворень.

Таблиця 2

Дата добавления: 2014-01-07