Обчислення у гравіметричному аналізі

Завданням кількісного аналізу є визначення масової частки елементу у пробі, яку обчислюють, виходячи із маси наважки і вагової форми осаду. Розглянемо приклад обчислення масової частки магнію у сплаві з алюмінієм, виходячи із таких даних: наважка сплаву 2,0270 г; склад вагової форми Мg₂P₂O₇, маса вагової форми – 0,2855 г.

Спочатку обчислюємо масу магнію, що містить у дифосфаті магнію масою 0,2855 г. Складаємо пропорцію:

Мg₂P₂O₇ – 2 Мg

222,59 г – 48,64 г

0,2855 г – х

звідки х = г

де 222,59 – відносна молекулярна маса дифосфату магнію;

48,64 – подвоєна відносна атомна маса магнію.

Обчислюємо масову частку магнію в наважці:

2,0270 г – 100%

х – Х %

Х = 3,0777%

У загальній формі рівняння для обчислення масової частки магнію має такий вигляд:

Х = %

де Аr_Mg – відносна атомна маса магнію, тобто елемента, масову частку якого визначають;

Мr – відносна молекулярна маса вагової форми осаду;

В – маса осаду вагової форми в грамах;

q – наважка в грамах.

Для прискорення розрахунків відношення обчислюють зазделегіть; це відношення називається фактором перерахунку.

В гравіметричному методі розрізняють три типа вагових визначень.

До першого типу відноситься визначення вологості. Вологість визначається за формулою:

W = , %

де а – кількість усувної вологості;

q – наважка.

До другого типу відноситься визначення зольності:

Х = , %

де в – маса золи;

q – наважка.

До третього типу вагових визначень відноситься визначення % - складу речовини. % склад визначається за формулою:

% А =

де % А - % склад речовини;

а – маса осаду;

q – наважка.

Література

Основна література.

9. Глінка М.Г., Загальна хімія. – К.: Вища школа, 1982. – 607 с.

10. Рейтер Л.Т., Степаненко О.М., Басов В.П., Теоретичні розділи загальної хімії. Київ.: „Каравела”, 2003. – 342 с.

11. Сегеда А.С. Аналітична хімія. Якісний і кількісний аналіз. К.: ЦУЛ, 2003. –311с.

12. Логинов Н.Я. Аналитическая химия. /Логинов Н.Я., Воскресенський А.Г., Солодкин, И.С./ – М.: “Просвещение”, 1975. – 477с.

Додаткова література.

13. Басов В.П., Родіонов В. М. „Хімія”. Київ.: „Каравела”, 2004. – 318 с.

14. Омелян В.І, Шешеня С.К. Навчальний комплекс з дисципліни хімія і методи дослідження сировини та матеріалів. Частина I. загальні основи аналітичної хімії. Для віртуально-тренінгової технології самостійної роботи студентів спеціальностей: 7.0503.01 “Товарознавство та комерційна діяльність”, 7.00503.02 “Товарознавство та експертиза в митній справі”. – Полтава: РВВ ПУСКУ, 2002. – 179.

15. Омелян В.І. Опорний конспект лекцій з дисципліни хімія і методи дослідження сировини та матеріалів. Частина I. Загальні основи аналітичної хімії для студентів спеціальностей: 7.0503.01 “Товарознавство та комерційна діяльність”,7.0503.02 “Товарознавство та експертиза в митній справі” та МІПК. – Полтава: РВВ ПУСКУ, 2003. – 60.

16. Омелян В.І., Зайцева І.В. Хімія і методи дослідження сировини та матеріалів: Методичні рекомендації. Частина 1. Методичні рекомендації до самостійної роботи студентів спеціальностей: 7.0503.01 “Товарознавство та комерційна діяльність”,7.0503.02 “Товарознавство та експертиза в митній справі”. –Полтава: РВВ ПУСКУ, 2004. – 23 с.

Дата добавления: 2014-01-07