Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Види ризиків і причини їх виникнення




№ п/п Вид ризику Причини виникнення
  Ризики, пов’язані з неправильним вибором місії, економічних цілей підприємницької діяльності Необгрунтоване визначення пріоритетів загальної і ринкової стратегії фірми Неправильний прогноз кон’юнктури на ринках продуктів, ресурсів, капіталу, праці тощо Неадекватна оцінка потреб сфери споживання і власного виробництва
  Ризики, пов’язані з незабезпеченістю підприємницької ідеї (проекту) фінансовими ресурсами (інвестиціями) Відсутність або недостатність коштів для самофінансування Відсутність реального джерела зовнішнього інвесту-вання Недоліки вибраного методу фінансування Утрата джерела фінансування проекту в процесі його реалізації
  Ризики, пов’язані з недотриманням запланованих строків реалізації підприємницької ідеї Недотримання графіка запланованих витрат Порушення прогнозних термінів одержання доходів
  Маркетингові ризики Невідповідність цін, передбачених бізнес-планом, та реальних ринкових цін Відмова постачальників від попередньо укладених контрактів Недостатнє ресурсне забезпечення виробництва Зайва кількість персоналу, не виправдана кінцевими результатами діяльності Недостатньо обгрунтована сегментація ринку збуту Помилковий вибір цільового сегмента ринку, стратегії продажу продукту, організації мережі збуту, системи логістики та трансфертних моделей реалізації продукту Неадекватні результати маркетингових досліджень через їх нераціональну організацію Помилкова стратегія і тактика ціноутворення Неефективна реклама Неврахування сезонної циклічності обсягів продажу
  Ризики, пов’язані із системою взаємодії з партнерами та контрагентами Недостатньо налагоджена система взаємодії з партнерами та контрагентами
  Ризики, пов’язані з непередбаченою конкуренцією Проникнення на ринок значної кількості диверсифікованих та інших фірм Виникнення нових фірм-конкурентів Експансія з боку іноземних експортерів Створення продуктів-замінників Зниження конкурентами цін на аналогічну продукцію
     
    Закінчення табл. 8.1
№ п/п Вид ризику Причини виникнення
  Ризики, пов’язані із забезпеченням прав власності на запатентовані вироби Недостатні обсяги запатентованих технічних, маркетингових, дизайнерських рішень Низький рівень патентного захисту Тривалі строки одержання патентів Низький рівень збереження комерційних таємниць
  Ризики непередбачених витрат і збільшення кошторису Непередбачене збільшення ринкових цін на ресурси Зростання процентних кредитних ставок Витрати на непередбачені бізнес-планом заходи Виплати за термінові роботи Штрафні санкції, арбітражні виплати Зниження депозитних ставок на кошти, які зберігаються на банківських рахунках
  Ризики, пов’язані з конфліктними ситуаціями (із законодавством, громадськістю) Неврахування в бізнес-плані можливості впровадження нових екологічних, ергономічних нормативів, ліцензій та ін. Зміна податкової політики, системи штрафних санкцій тощо Додаткові витрати на «паблік рілейшнз»
  Ризики, пов’язані з виникненням конфліктів у процесі формування певного підприємницького проекту й розвитку поточної діяльності фірми Використання тимчасово вільних коштів на поточні потреби фірми Фінансування із проектних коштів інших видів робіт Завищення нормативів накладних витрат
  Ризики, пов’язані зі впровадженням інновацій, венчурного бізнесу Недосягнення бажаних економічних результатів у процесі розробки та впровадження інновацій Перевищення кошторису витрат у процесі досліджень Недосягнення прогнозних технічних параметрів у процесі проведення науково-дослідних, конструкторських і технологічних розробок, які становлять основу інноваційного проекту Одержані результати випереджають технічні й технологічні можливості виробництва Виникнення небажаних економічних наслідків у процесі реалізації інноваційних проектів

 

8.2. КОНЦЕПЦІЯ УПРАВЛІННЯ РИЗИКАМИ

Самий тільки опис імовірного ризику без викладення в бізнес-плані тих заходів, які можуть його мінімізувати, це марнування часу й місця. Тому в конкретному бізнес-плані треба докладно пояснити, як можна зменшити ризики і втрати.

Концепція управління ризиками має включати такі компоненти:

1)оцінку ступеня ризику, тобто визначення потенційних негативних наслідків прийнятих рішень, а також побічних ефектів, здатних негативно вплинути на кінцевий результат;

2)опрацювання механізму реагування на можливі негативні наслідки;

3)розробку заходів для нейтралізації або компенсації можливих негативних наслідків тієї чи тієї діяльності.

Чим грунтовніше викладатимуться всі ці питання, тим більшою буде довіра до бізнес-плану потенційних інвесторів.

Загальний підхід до оцінки ризиків також базується на низці складників, а саме: виявленні та аналізі внутрішніх і зовнішніх факторів, які збільшують чи зменшують вплив конкретного виду ризику; оцінці конкретного виду ризику з погляду ліквідності підприєм­ницького проекту та економічної доцільності інвестування; встановленні допустимого рівня ризику, здійсненні певних заходів для зменшення ризику. Аналіз ризику полягає в одержанні необхідних даних для прийняття управлінських рішень про доцільність участі в певному бізнесовому проекті і розробці засобів для захисту від можливих фінансових утрат.

У процесі врахування ризику варто зважати на всіх учасників підприємницького проекту: замовників, інвесторів, безпосередніх виконавців, продавців, покупців, страхові компанії тощо. Усі учасники проекту заінтересовані в тому, щоб запобігти загрозі бізнесу, урахувати можливі наслідки дій конкурентів, а також зміну ринкової ситуації. Виявлення ризику може здійснюватись різними способами: від складного аналізу в моделях дослідження операцій до суто інтуїтивних здогадок і аналізу колишнього досвіду.

Відомі принципи, на які слід спиратися, аналізуючи ступінь ризику будь-якого суб’єкта підприємницької діяльності. Суть цих при­нципів полягає в тому, що, по-перше, утрати від ризиків не залежать одна від одної; по-друге, утрати на одному напрямку з «портфеля ризиків» не обов’язково збільшують імовірність утрат на іншому (за винятком форс-мажорних обставин); по-третє, максимальні збитки не повинні перевищувати фінансових можливостей учасника.

У бізнес-плані є обов’язковим кількісний чи принаймні якісний аналіз ризику. Ці два види аналізу доповнюють один одного. Кількі­сний аналіз дає змогу визначити основні фактори ризику, найбільш небезпечні з цього погляду етапи й роботи, ідентифікувати ризики, порівняти результати щодо можливих економічних та соціальних наслідків, виявити вплив рішень, які приймаються в умовах невизначеності, на кінцеві результати діяльності суб’єктів господарювання. Кількісний аналіз є найскладнішим, але тільки він дає змогу конкретно визначити ступінь імовірності окремих ризиків, а відтак і здійсненність в цілому даного проекту, певного виду підприємниць­кої діяльності.

У бізнес-плані можливе використання різноманітних методів кількісної оцінки ступеня ризику, а саме: статистичного методу ана­лізу доцільності витрат, методу експертних оцінок, аналітичного методу, методу аналогій.

Статистичний метод у бізнес-плануванні може використовуватися за наявності значного обсягу аналітико-статистичної інформації, що уможливлює визначення ступеня ризику через величину середньоквадратичного відхилення від очікуваних показників.

Метод аналізу доцільності витрат базується на ідентифікації зон ризику, з урахуванням різного ступеня ризикованості різних елемен­тів витрат. У зв’язку з цим можна визначити з певною ймовір­ністю як зони, в межах яких конкретні збитки не перевищують граничного значення встановленого рівня ризику, так і зони підви­щеного ризику (зона абсолютної стійкості, зона нормальної стійкості, зона нестійкого стану, зона критичного стану, зона кризового стану).

За браком інформації та відповідних аналогів користуються методом експертних оцінок. Як правило, це визначення бальних оцінок імовірності того чи того виду ризику та його впливу на діяльність фірми.

Для врахування чинників невизначеності, характерних для оці­нювання проектів у бізнесі, використовується аналітичний метод (аналіз чутливості). Реалізація цього методу здійснюється, як правило, поетапно. Насамперед визначають головні (ключові) параметри, які характеризують результати підприємницької діяльності; далі здійснюється відбір факторів, які впливають на досягнення визначених результатів та величину ризику, насамкінець розраховують значення ключових параметрів на всіх етапах підприємницького процесу та обгрунтовують способи зниження ризику. Користуючись цим методом, бажано визначати математичні співвідношення між основними параметрами та факторами впливу на них. Це дає змогу іден­тифікувати найвагоміші чинники ризику та виміряти «чутливість» головних параметрів до зміни цих чинників.

З метою врахування потенційного ризику конкретного бізнес-плану корисними можуть бути дані про наслідки впливу можливих факторів ризику, які були помічені під час втілення в життя аналогічних проектів.

У бізнес-плані результати вимірювання ризику можуть бути подані як в абсолютному, так і у відносному вираженні. В абсолютному вираженні ступінь ризику визначається як добуток очікуваного збитку на ймовірність того, що збиток матиме місце.

Очікувані збитки доцільно передбачити в бізнес-плані. Це безпосередньо стосується втрат реальних активів (майна, сировини, палива, енергії), коштів, цінних паперів; утрат часу; збитків через погіршення іміджу (престижу) компанії. Причини можливих збитків є найрізноманітнішими: від політичних чинників, економічної, соці­альної нестабільності, недосконалості кредитно-грошової та фінан­сової політики до форс-мажорних обставин, некомпетентності кад­рів, рекету, недосконалості методів управління тощо.

Ціну ризику (ЦР) у найзагальнішому вираженні можна визначити як різницю між очікуваним (запланованим без урахування ризику) прибутком від певного під­приємницького проекту (По) та прибутком з імовірним ризиком (Пр), тобто за формулою:

ЦР = По – Пр.

Наприклад, якщо існує ймовірна небезпека затоварення новою продукцією, то ціну ризику в цьому випадку можна визначити за формулою

ЦР = (Цо – Со) (1 – Р) – Ср rР,

де Цо — ціна товару; Со — визначена собівартість товару; Р — обсяг затоварення; Ср — собівартість товару з імовірним ризиком;
r — ринкова ставка позичкового процента.

8.3. ЗАХОДИ ДЛЯ НЕЙТРАЛІЗАЦІЇ АБО МІНІМІЗАЦІЇ

НЕГАТИВНИХ НАСЛІДКІВ МОЖЛИВИХ РИЗИКІВ

Реагування на можливі негативні наслідки ринкової діяльності передбачає розробку організаційних та операційних процедур запобіжного (профілактичного) характеру. Ці процедури включають конкретні рекомендації для певних дій у разі виникнення несприятливих наслідків.

Зрозуміло, що треба не тільки уникати невиправданого ризику, а й ніколи не ризикувати понад власну ліквідність, якомога точніше визначаючи майбутні наслідки ризикової діяльності.

З метою своєчасного реагування на негативні наслідки ризикової ситуації розробляються так звані альтернативні плани. Процедура їх розробки включає такі етапи:

1)виявлення основних факторів внутрішнього й зовнішнього середовища даного бізнесу, які спричиняють ситуацію ризику;

2)визначення масштабів їх впливу на даний бізнес;

3)визначення ймовірності такого впливу;

4)складання альтернативного плану дій для запобігання чи мінімізації цього впливу.

При цьому також визначаються критичні точки, досягнення яких свідчить про несприятливий розвиток подій і необхідність застосування альтернативних планів; контрольні альтернативи, які показують основні результати використання альтернативних планів.

У цілому альтернативні плани визначають, що саме повинен робити працівник у несприятливій ситуації і яких наслідків можна очікувати. Перевага альтернативних планів — можливість швидко діяти за несприятливих умов. Вони зменшують загальну невизначеність ринкової діяльності. Наявність альтернативних планів свідчить про те, що підприємець знає про можливі ризики своєї діяльності й готується до них заздалегідь.

Слід розрізняти зовнішні та внутрішні способи зниження (оптимізації, передавання) ризику. До зовнішніх способів належать: по-перше, розподіл (делегування) частини ризиків партнерам по реальному бізнес-плану, які матимуть змогу контролювати той чи той ризик, а також хеджування; по-друге, зовнішнє страхування ризику, тобто передача певних ризиків страховій компанії.

Хеджування (захист від втрат) — це спосіб зменшення ризику господарської діяльності укладенням довгострокової угоди на поставку продукції між постачальником і споживачем, наприклад, контракти на поставку зерна під урожай наступного року. За контрактом споживач набуває право на зафіксовану кількість зерна в наступному році за обумовленою ціною і тим самим захищає себе від втрат за можливого неврожаю. Постачальник, у свою чергу, гарантує собі належну ціну на зерно, навіть коли вона наступного року з будь-яких причин знизиться.

Страхування передбачає, що страхувач за відповідні кошти (страховий внесок чи страхова премія) зобов’язується сплатити іншій стороні (страхувальнику) обумовлену страховим контрактом грошову суму, якщо страхувальник зазнає збитків чи втрат.

Послуги страхових компаній можуть бути стандартизованими та договірними. Стандартизовані полягають, як правило, у продажу стандартних страхових полісів, що надають лише деякі види страхових послуг, а договірні — визначають усі можливі види ризиків та порядок компенсації збитків. Види ризиків, які варто страхувати, названі в табл. 8.2.

Таблиця 8.2




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-07; Просмотров: 1560; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.027 сек.