Ethernet (IEEE 802.3)

VG-AnyLAN (IEEE 802.12).

Архітектура lOOVG-AnyLAN була розроблена в 90-х рр. компаніями AT&T й Hewlett-Packard для об'єднання мереж Ethernet й Token Ring (звідси слово «Any» у назві) і наступної міграції до єдиної швидкісної мережі. В 1995 р. ця архітектура одержала статус стандарту IEEE 802.12. Вона має наступні параметри:

· топологія - «зірка»;

· метод доступу - по пріоритету запиту;

· швидкість передачі даних - 100 Мбіт/с;

· середовище передачі – вита пара категорії 3, 4 або 5 (використаються всі 4 пари);

· максимальна довжина сегмента (для обладнання HP) — 225 м.

У відповідності зі специфікацією, концентратор 100VG-AnyLAN можна настроїти на підтримку як кадрів Ethernet, так і кадрів Token Ring. Цікавою особливістю мереж 100VG-AnyLAN є використовуваний у них метод доступу по пріоритету запиту (Demand Priority), при якому концентратори управляють доступом до кабелю, опитуючи кожен вузол у мережі й виявляючи запити на передачу. При одночасних запитах перевага віддається вузлу, що має більший пріоритет. Це дозволяє без затримок передавати в мережі 100VG-AnyLAN мультимедійні дані (аудіо- і відеофайли).

Через складність й, як наслідок, досить високої вартості встаткування архітектура 100VG-AnyLAN так і не одержала широкого поширення, програвши набагато більше дешевій, надійній і сумісній архітектурі Fast Ethernet. У цей час вона практично не застосовується.

Архітектура Ethernet фактично поєднує цілий набір стандартів, що мають як загальні риси, так і відмінності. Спочатку вона була створена фірмою Xerox у середині 70-х рр. і тоді являла собою систему передачі зі швидкістю 2,93 Мбит/с. Після доробки за участю компаній Intel й DEC архітектура Ethernet послужила основою прийнятого в 1985 р. стандарту IEEE 802.3, що визначили для неї наступні параметри:

· топологія - «шина»;

· метод доступу - CSMA/CD;

· швидкість передачі - 10 Мбіт/с;

· середовище передачі - коаксіальний кабель;

· застосування термінаторів - обов'язково;

· максимальна довжина сегмента мережі - до 500 м;

· максимальна довжина мережі - до 2,5 км;

· максимальна кількість комп'ютерів у сегменті - 100;

· максимальна кількість комп'ютерів у мережі — 1024.

У вихідній версії Ethernet передбачалося застосування коаксіального кабелю двох видів - «товстого» (10Base-5) й «тонкого» (10Base-2). Однак на початку 90-х рр. також з'явилися специфікації для побудови мереж Ethernet з використанням витої пари (10Base-T) і оптоволокна (10Base-FL). Пізніше, в 1995 р., був опублікований стандарт архітектури Fast Ethernet (IEEE 802.3u), що забезпечує передачу на швидкостях до 100 Мбіт/с, в 1998 р. - стандарт Gigabit Ethernet (IEEE 802.3z й 802.3ab), а в 2002 р. - стандарт 10 Gigabit Ethernet (IEEE 802.3ae).

Помітимо, що в сучасних версіях Ethernet використання фізичної топології «шина» уже не передбачено, та й знайти зараз мережі, побудовані на коаксіальному кабелі, досить важко.

Основний недолік мереж Ethernet пов'язаний з використанням у них методу доступу до середовища CSMA/CD (нагадаємо: це скорочення розшифровується як «множинний доступ з контролем несучої й виявленням зіткнень»). При збільшенні кількості комп'ютерів росте число зіткнень, що знижує пропускну здатність мережі й збільшує час доставки кадрів. Тому навантаженням, що рекомендується для мереж Ethernet вважається рівень в 30-40 % від загальної смуги пропущення. Відразу помітимо, що в сучасних мережах цей недолік досить легко усувається шляхом заміни концентраторів мостами й комутаторами, що вміють «ізолювати» передачу даних між двома комп'ютерами в мережі від інших.

А от переваг в архітектури Ethernet досить багато. Насамперед, сама ця технологія досить проста в реалізації. Відповідно, Ethernet-пристрою (мережні адаптери, концентратори, комутатори й т.д.) виявляються значно дешевше аналогічних пристроїв інших мережних архітектур. В Ethernet можна використати практичні будь-які види кабелю, а застосування оптоволокна дозволяє поєднувати ділянки мереж, розташовані далеко друг від друга. Нарешті, сумісність різних варіантів Ethernet дуже висока, що дозволяє не тільки нарощувати потужності мережі з використанням існуючої кабельної інфраструктури, але й легко розширювати мережу, підключаючи до неї нові, більш швидкісні сегменти. Тому сьогодні архітектура Ethernet не тільки стала пануючої в локальних мережах, але й витісняє інші технології в регіональних і глобальних мережах.

Дата добавления: 2014-01-07