КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Сутність і значення планування. Принципи та види планів підприємства
ДІЯЛЬНІСТЮ ПІДПРИЄМСТВА УПРАВЛІННЯ ВИРОБНИЧО-ГОСПОДАРСЬКОЮ Тема 7 Чинники зниження собівартості продукції промислового підприємства та управління витратами Зниження собівартості продукції – важливий чинник підвищення ефективності виробництва. Для виявлення резервів зниження собівартості необхідно визначити чинники, які обумовлюють це зниження. Під чинниками та напрямками зниження собівартості продукції розуміють всю сукупність визначальних сил та причин, які впливають на її рівень та динаміку. У господарській практиці розрізняють такі чинники зниження собівартості продукції: · підвищення технічного рівня виробництва, зокрема впровадження нових прогресивних технологій; підвищення рівня механізації та автоматизації виробничих процесів; розширення масштабів використання й удосконалення техніки та технології, що застосовуються; краще використання сировини та матеріалів; · поліпшення організації виробництва та праці, тобто вдосконалення управління виробництвом і скорочення витрат на нього; впровадження наукової організації праці; поліпшення використання основних виробничих фондів; поліпшення матеріально-технічного забезпечення; скорочення транспортно-складських витрат тощо; · зміна обсягу виробництва, що зумовлює відносне скорочення умовно-постійних витрат у результаті зростання обсягу виробництва; · зміна структури, асортименту та поліпшення якості продукції. Сутність планування в сучасних економічних умовах полягає у тому, щоб найкращим чином обґрунтувати номенклатуру, обсяги, терміни, ціни та інші показники, які пов'язані із виробництвом і реалізацією продукції (послуг), що дасть змогу підприємству досягти визначених цілей ефективним способом. Отже, планування – це процес економічного обґрунтування раціональної поведінки підприємства для досягнення власних цілей, а також засобів, шляхів та умов їх досягнення.
Принципи планування визначають характер і зміст планової діяльності на підприємстві. Дотримання принципів планування створює передумови для успішного функціонування підприємства, зменшує ризик негативних наслідків планування, створює підґрунтя для ефективної реалізації стратегії діяльності підприємства. Основними вимогами до розроблення планів є дотримання таких принципів планування: · цілепокладання. Вибір та обґрунтування цілей, кінцевої мети, результатів діяльності підприємства; · системності. Планування має охоплювати всі сфери діяльності підприємства, всі тенденції та зміни в його системі; · безперервності. Процес планування на підприємстві має здійснюватися постійно, взаємоузгоджено із довго-, середньо- та короткостроковими планами; із дотриманням послідовності етапів планування, своєчасним коригуванням планів тощо; · оптимальності використовуваних ресурсів. Орієнтація підприємства на інтенсифікацію виробництва на підставі досягнень науково-технічного прогресу, реалізації внутрішніх резервів, на кон'юнктуру ринку; · збалансованість. Кількісна відповідність між взаємопов'язаними показниками плану. Збалансованість плану (в числовому виразі) означає його відповідність наявним ресурсам; · гнучкість. Можливість коригування встановлених показників і координації планово-економічної діяльності підприємства відповідно до змін у ринковому середовищі. Залежно від тривалості планового періоду планування діяльності підприємства поділяється на перспективне (стратегічне) і поточне (тактичне). Перспективне планування – це довго- і середньострокове планування. Довгостроковий план відображає в основному стратегію розвитку підприємства, у ньому подаються рішення, що стосуються сфер і напрямів діяльності підприємства. Він повинен мати переважно концептуальний характер; цифровий матеріал використовується лише для обґрунтування ідей та концепцій.
Середньострокове планування – більш деталізований стратегічний план на перші роки діяльності підприємства. Межа між довго- і середньостроковими планами умовна і не може бути встановлена однозначно. Тривалість планового періоду залежить від рівня означення умов діяльності підприємства, його галузевої належності, загальної економічної ситуації в країні тощо. Поточне планування — це розроблення планів на всіх рівнях управління підприємством і в усіх напрямах його діяльності на більш короткі періоди (день, тиждень, місяць, квартал, рік). Різновидом поточного планування є оперативно-календарне, що є календарним узгодженням виробничого процесу між структурними підрозділами з урахуванням послідовності і параметрів технологічного процесу.
Дата добавления: 2014-01-07; Просмотров: 773; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |