Методи і способи оцінки нематеріальних активів підприємства

Необхідність в оцінці інтелектуальної власності та нематеріальних активів виникає за таких умов:

- у разі купівлі-продажу ліцензій;

- при укладанні договорів на передачу ноу-хау;

- під час передачі прав на об'єкти інтелектуальної власності до статутного фонду підприємств;

- при укладанні договорів про спільну діяльність; якщо необхідно визначити збитки внаслідок несанкціонованого використання інтелектуальної власності при недобросовісній конкуренції;

- коли встановлюється обґрунтована ринкова вартість підприємства з метою купівлі-продажу майна;

- при отриманні кредитів під заставу;

- під час визначення бази для оподаткування;

- при страхуванні майна;

- при визначенні вартості паїв учасників під час реорганізації чи ліквідації підприємства.

Діяльність з оцінки інтелектуальної власності в Україні регламентується Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність», а також залежно від мети оцінки: «Стандартами бухгалтерського обліку» - для оцінки з метою бухгалтерського обліку; Законом України «Про господарські товариства» - при створенні господарських товариств; нормативними документами Фонду державного майна України - при приватизації; Законом України «Про інвестиційну діяльність в Україні» - при інвестуванні. Зазначимо, що при іноземному інвестуванні Закон України «Про режим іноземного інвестування» визначає, що вартість іноземної інвестиції має бути підтверджена експертною оцінкою, здійсненою в Україні. Така оцінка здійснюється на підставі Закону України «Про наукову та науково-технічну експертизу». Під час укладання цивільно-правових угод вартість, як правило, визначається за домовленістю сторін.

Основним видом вартості, який розглядається при оцінці нематеріальних активів, є ринкова вартість. У міжнародних стандартах оцінки дається таке її визначення:

«Ринкова вартість - це розрахована сума на дату оцінки, за яку інтелектуальна власність обмінюється між покупцем і продавцем за комерційною угодою, під час якої кожна із сторін діяла компетентно, виважено і без примусу». Ринкова вартість визначається як найвірогідніша ціна на ринку на дату оцінки. Це максимальна ціна, яку може отримати продавець, та мінімальна, яку може запропонувати покупець. Вважається, що покупець не заплатить за конкретну інтелектуальну власність ціну більшу, ніж коштує інша, подібна до неї з тими ж самими споживчими якостями. Оцінювач аналізує реальні ринкові угоди і порівнює оцінюваний об'єкт з іншими, які мають аналогічні споживчі якості.

Крім ринкової, визначаються інші види вартості, основними з яких, згідно з між народ-ними стандартами, є:

1)споживча;

2)інвестиційна;

3)вартість відтворення об'єкта;

4)вартість заміщення;

5)страхова вартість;

6)вартість для цілей оподаткування майна юридичних та фізичних осіб;

Дата добавления: 2014-01-07