Поняття про собівартість продукції

Питання для самостійного вивчення

1. Характеристика сучасної кадрової політики підприємств і організацій.

2. Тенденції динаміки структури персоналу підприємств різних галузей промисловості України.

3. Формування системи управління персоналом підприємства за сучасних умов господарювання.

4. Формування та функціонування ринку праці в умовах транзитивної економіки.

5. Сучасні форми та ефективність підготовки й підвищення кваліфікації управлінського персоналу підприємств. Зарубіжний досвід.

6. Теорія і практика оцінки різних категорій персоналу в системі управління підприємством.

7. Проблеми регулювання трудових відносин на підприємстві.

8. Можливості використання зарубіжного досвіду на промислових підприємствах України.

9. Методи вимірювання та показники рівня продуктивності праці на підприємствах різних форм власності.

10. Методи прогнозування продуктивності праці на промислових підприємствах України.

ТЕМА «СОБІВАРТІСТЬ ПРОДУКЦІЇ»

1. Поняття про собівартість продукції

2. Характеристика кошторису витрат

3. Групування витрат за статтями калькуляції

4. Класифікація статей калькуляції

Мета: вивчення сутності показника «Собівартість продукції», особливостей його формування

1. Собівартість продукції (виробів, робіт, послуг) - це виражені у грошовій формі поточні витрати підприємства. Відображаючи рівень витрат на виробництво, собівартість комплексно характеризує ступінь використання усіх ресурсів підприємства, а, значить, і рівень техніки, технології та організації виробництва.Чим краще працює підприємство, ефективніше використовує основні фонди,удосконалює технологію та організацію виробництва, тим нижче собівартість продукції. Тому собівартість – один з найважливіших показників ефективності виробництва.

Собівартість продукції має тісний зв”язок з її ціною.Це проявляється в тому, що собівартість слугує базою для встановлення ціни товару і її нижньою межею для виробника, с/в складає максимальну частину в структурі ціни. Від рівня витрат на виробництво товару та ціни, за якою він буде реалізуватися на ринку, залежить кількість товару, який підприємство має змогу запропонувати на ринку.

Тому знання витрат на виробництво та реалізацію товару є однією з найважливіших умов ефективного господарювання підприємства.

Перелік включених у собівартість поточних витрат визначений Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Собівартість товарної продукції характеризує витрати на виробництво продукції.

Собівартість реалізованої продукції характеризує витрати на виробництво і збут.

Собівартість валової продукції включає витрати підприємства протягом планового періоду (рік, квартал, місяць) на виробництво \ реалізацію продукції на всіх стадіях виробничого циклу (реалізована/товарна продукція, незавершене виробництво). Іншими словами, підсумовуються витрати на виготовлення і збут продукції, уже реалізованої, готової для реалізації та тієї, що перебуває ще на стадіях виробництва.

Цілі обліку собівартості продукції:

а) своєчасне, повне і достовірне визначення фактичних витрат, пов'язаних з виробництвом і збутом продукції;

б) розрахунки фактичної собівартості окремих видів і всієї продукції;

в) контроль за використанням матеріальних трудових і грошових ресурсів.

Напрямки використання собівартості:

• оцінка й аналіз використання планових показників;
• визначення результатів діяльності структурних підрозділів і підприємства в цілому;
• оцінка фактичної ефективності організаційно-технічних заходів, спрямованих на розвиток і удосконалення виробництва;
• забезпечення планово-економічних й аналітичних розрахунків.

Як правило, усі вищезазначені завдання вимагають забезпечення повного зіставлення планових і звітних даних щодо складу і класифікації витрат, об'єктів і одиниць калькулювання, методів розподілу витрат за плановими (звітними) періодами.

Витрати плануються і враховуються за двома напрямами:

1) економічними елементами, тобто економічно однорідними видами витрат (наприклад, матеріали, зарплата, амортизація, ін.) - кошторис витрат;

2) калькуляційними статтями, тобто залежно від місця (сфер виробничої діяльності) виникнення витрат, - калькуляція.

Обидва види обліку витрат (як кошторис, так і калькуляція) необхідні в економічній діяльності підприємства, тому що виконують різні функції.

Кошторис витрат використовується для контролю загальних витрат підприємства або цеху за економічно однорідними елементами. Це необхідно при здійсненні платежів постачальни-кам відповідних видів ресурсів або при аналізі поелементних складових виробничих витрат, зокрема, матеріаломісткості, енергоємності, трудомісткості, фондомісткості продукції, що випускається.

Саме так, за економічно однорідними елементами, групуються витрати при оплаті постачальникам різних видів ресурсів: матеріалів, теплової й електричної енергії та ін. Подібним чином (за загальною сумою витрат на заробітну плату) визначаються відрахування на соціальне страхування й інші нарахування на зарплату, тобто податки, базою для визначення яких є фонд заробітної плати. Нарешті, підприємству необхідно ураховувати єдиною статтею фонд амортизаційних відрахувань. На його величину зменшується оподатковуваний прибуток підприємства.

Однак кошторис витрат, як правило, не дає можливості визначити собівартість одиниці продукції (особливо на тих підприємствах, де випускається значна номенклатура різнорідної продукції ). Відбувається це тому, що неможливо визначити внесок кожного виду продукції у формування витрат загальновиробничого характеру. Наприклад, як рознести на одиницю кожного виду продукції такі види цехових витрат, як витрати на освітлення й опалення цеху, зарплату загальноцехового персоналу або амортизацію основних фондів загальновиробничого призначення (будівель, споруджень, передатних пристроїв тощо)? Саме для цього складається калькуляція.

Калькуляція використовується головним чином для розрахунку собівартості одиниці продукції і подальшого формування базової ціни на продукцію.

За етапами формування можна виділити такі види собівартості:

• технологічну - це сума витрат на здійснення технологічного процесу;
• виробничу - витрати на виробництво продукції;
• повну — витрати на виробництво і збут.

Дата добавления: 2014-01-07