Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Принцип публічності




Безпосередність дослідження показань, речей і документів

Безпосередність дослідження показань, речей і документів є засадою кримінального провадження (ст. 23 КПК України), яка полягає в наступному:

- суд досліджує докази безпосередньо;

- показання учасників кримінального провадження суд отримує усно;

- не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених кримінальним процесуальним законодавством;

- суд може прийняти як доказ показання осіб, які не дають їх безпосередньо в судовому засіданні, лише у випадках, передбачених КПК України;

- сторона обвинувачення зобов’язана забезпечити присутність під час судового розгляду свідків обвинувачення з метою реалізації права сторони захисту на допит перед незалежним та неупередженим судом;

- суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.

У виняткових випадках, пов’язаних із необхідністю отримання показань свідка чи потерпілого під час досудового розслідування, якщо через існування небезпеки для життя і здоров’я свідка чи потерпілого, їх тяжкої хвороби, наявності інших обставин, що можуть унеможливити їх допит в суді або вплинути на повноту чи достовірність показань, сторона кримінального провадження має право звернутися до слідчого судді із клопотанням провести допит такого свідка чи потерпілого в судовому засіданні, в тому числі одночасний допит двох чи більше вже допитаних осіб. У цьому випадку допит свідка чи потерпілого здійснюється у судовому засіданні в місці розташування суду або перебування хворого свідка, потерпілого в присутності сторін кримінального провадження з дотриманням правил проведення допиту під час судового розгляду.

Принцип публічності – це вимога нормативного характеру, яка полягає у обов’язку прокурора, слідчого в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку безпосереднього виявлення ознак кримінального правопорушення (за виключенням випадків, коли кримінальне провадження може бути розпочате лише на підставі заяви потерпілого) або в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.

Інакше кажучи, коли вчинено кримінальне правопорушення слідчий і прокурор повинні розпочати та провести досудове розслідування, а суд здійснити судовий розгляд і прийняти остаточне рішення незалежно від того, бажають цього потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач, підозрюваний, обвинувачений та інші особи або ні.

Цей принцип закріплений у ст. 26 КПК України.

Принцип публічності характеризують такі положення:

- розкриття кримінальних правопорушень та інших суспільно небезпечних діянь, досудове розслідування та судовий розгляд, є справою не жертв цих злочинів або проступків, інших приватних осіб, а обов’язком уповноважених на те законом державних органів, які не вправі перекладати даний обов’язок на громадян та інших осіб;

- державні органи та їх посадові особи, на яких покладений законом обов’язок здійснення кримінальної процесуальної діяльності (суд, слідчий суддя, прокурор, слідчий) у зв’язку з вчиненими правопорушеннями, діють не в приватному порядку, а від імені держави (офіційно), оскільки кримінальне провадження відбувається ex officio, тобто від імені та за дорученням держави, а не приватних осіб;

- публічна діяльність у сфері кримінального процесу повинна здійснюватися у формі, встановленою Конституцією та законами України у повній відповідності з правами людини, обмеження даних прав допускається лише на підставі закону і в передбачених їм межах;

- покладання на уповноважені державні органи обов’язку із здійснення кримінальної процесуальної діяльності на підставі закону надає зацікавленим особам (фізичним і юридичним) право вимагати здійснення такої діяльності[19].

У кримінальних провадженнях у формі приватного обвинувачення принцип публічності обмежується волевиявленням потерпілих від кримінальних правопорушень.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-07; Просмотров: 864; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.01 сек.