Об’єкт, предмет та задачі соціології управління

План

Зм. модуль 1. Соціологія управління як окреме наукове знання загальної соціології

Заліковий модуль 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ СОЦІОЛОГІЇ УПРАВЛІННЯ

Сод. Модуль 15. Управление конфликтами.

Сод. Модуль 14. Управление персоналом.

Сод. Модуль 13. Управление рисками.

Сод. Модуль 12. Стратегическое управление.

Сод. Модуль 11. Деловые игры в сфере управления.

1) Определение и компоненты деловой игры

2) Принципы и этапы построения деловых игр.

3) Типология деловых игр.

4) Имитационные и репрезентационные игры.

5) Организационно-деятельностные и инновационные игры

1. Стратегическое управление и его особенности

2. Процесс стратегического управления

3. Стратегическое планирование и его процесс

1. Риск и восприятие рисков

2. Управление рисками

3. Этапы управления рисками

1. Процесс управления персоналом, его задачи

2. Этапы процесса управления персоналом

3. Концепция управления персоналом.

4. Принципы управления персоналом

5. Методы управления персоналом

1. Способы, методы и правила предотвращения межличностных конфликтов

2. Основные принципы социальной технологии управления конфликтом

3. Способы разрешения межиндивидуальных конфликтов

4. Управление конфликтами

( 2 години)

1. Об’єкт, предмет соціології управління.

2. Задачі соціології управління.

3. Функції соціології управління.

4. Нові тенденції у сучасній соціології управління.

СОДЕРЖАНИЕ

За визначенням Г.П.Зінченко, соціологія – це емпірична і теоретична наука про закономірності соціального життя сучасного суспільства як цілісної системи, що виявляється у взаємодії, свідомості, поведінці людей і їх спільностей.

Об’єкт соціології – суспільство, тобто особи, які об’єднані у суспільстві;

– різноманітні процеси, що відбуваються у суспільстві: співробітництва, взаємодопомоги, суперництва осіб, які об’єднані у сімейні, професійні та ін. групи.

Предмет соціології – дослідження взаємодії особистості та соціальних груп у їх структурних взаємозалежностях у певних умовах їх існування і у процесах їх зміни та розвитку суспільства.

Тобто, предметом дослідження, яким займається соціологія є на стільки індивіди, скільки соціальні структури, що утворюються та функціонують у процесі їх взаємодії (сім’я, учбові заклади, фірми, спортивні клуби, підприємства, компанії однолітків).

Таким чином, соціолог може досліджувати суспільство лише у тому випадку, якщо вивчає структурні зв’язки між елементами суспільства, тобто отримуючи знання про соціальну структуру суспільства.

Треба пам’ятати про різні соціальні статуси та ролі, які можуть відповідати одній особі (батько, керівник, підлеглий, покупець, член спортклубу і т.і.).

Управління – це процес безперервного та цілеспрямованого впливу на об’єкт з метою досягнення необхідних результатів. Управління включає три аспекти: - а) інституційний - «хто» «ким» управляє; б) функціональний - «як» здійснюється управління і «як» воно впливає на керованих; в) інституційний - «чим» здійснюється управління.

Процес управління можна розділити на декілька етапів:

1. Збір і обробка інформації.

2. Аналіз, систематизація, синтез.

3. Постановка на цій основі мети. Вибір методу управління, прогноз.

4. Упровадження вибраного методу управління.

5. Оцінка ефективності вибраного методу управління (зворотний зв'язок).

Кінцевою метою теорії управління є універсалізація, а значить узгодженість, оптимізація і найбільша ефективність функціонування систем.

Теорія управління - наука про принципи і методи управління різними системами, процесами і об'єктами.

Об’єктом теорії управління є управлінські процеси, що відбуваються у територіальних, професійних ті інших групах осіб, які забезпечують процес виробництва та відтворення людини, тобто управлінські відносини.

Предмет теорії управління включає: – механізм управління різними системами соціально-економічного організму; – Механізм самоорганізації та саморегулювання систем різного рівня (індивіда, колективу, міста, району, області, країни); – прийомі, техніка та методика процесу управління; – структурні елементи та системи управління; – загальні закономірності виникнення, функціонування і розвитку управлінських явищ.

Підходи до теорії управління:

· Процессний підхід грунтується на ідеї існування деяких універсальних функцій управління.

· Системний підхід склався на базі загальної теорії систем: система - це якась цілісність, що складається з взаємозалежних підсистем, кожна з яких вносить свій внесок у функціонування цілого.

· Ситуаційний підхід розглядає будь-яку організацію як відкриту систему, постійно взаємодіючу із зовнішнім середовищем, отже, і головні причини того, що відбувається усередині організації, слід шукати зовні неї, тобто в тій ситуації, в якій вона реально функціонує.

· Універсальний підхід склався на базі наукової школи Універсології, теорії Універсального управління, теорії перехідних процесів, теорії відносності свідомості, і розглядає будь-яку систему в сукупності її вертикальних і горизонтальних зв'язків.

· Субстратний підхід, заснований на структурній оптимізації стратегії і ухвалюваних рішення за допомогою виявлення субстратів (ключових моментів ефективності) в значущих класах інформаційного контексту управлінської ситуації. Процес побудови такої структурно-субстратно-оптимальної стратегії називають структурною оптимізацією.

Слід звернути особливу увагу на те, що поняття «менеджмент» і «управління організацією» частіше за все використовуються як взаємозамінні. Управління - загальна людська діяльність, що є невід'ємним елементом більшості видів праці, навіть якщо відносно них даний термін не використовується, а менеджмент його специфічна область, яка включає діяльність професіоналів, фахівців по забезпеченню діяльності організації. Саме відділення управлінської роботи від виробничої привело до виникнення самостійного виду діяльності - менеджменту.

У процесі дослідження суспільства ставало ясно, що теорія управління і вся сукупність управлінських дисциплін не можуть відповісти на багато питань, пов'язаних з особливостями його функціонування. У свою чергу, загальна соціологія мало торкалася практично значущих задач управління. Тому і стала формуватися соціологія управління як результат взаємодії теорії управління, загальної соціології, ряду інших наук і дисциплін.

Загальним знаменником двох наукових дисциплін – соціології та управління – виступає інтерес до особистості як до

об’єкту вивчення чи об’єкту управління

Об'єкт соціології управління - це люди, що входять у різні форми суспільного виробництва і діяльності, метою яких є виконання певних функцій.

Предметом соціології управління є закономірності, форми і методи цілеспрямованого управління соціальними процесами і групами для досягнення певної мети, вивчення управління через призму соціальних інтересів і взаємодії різних соціальних груп.

Соціологію управління цікавлять соціальні аспекти економічного і науково-технічного розвитку, соціальної політики, вироблення і реалізації управлінських рішень, вивчення процесу самоврядування, взаємостосунків керівника і підлеглих.

Соціологія управління - спеціальна соціологічна теорія, що вивчає процеси управління в різних типах спільнот, організацій, інститутів і суспільства в цілому, здійснюваних для збереження і забезпечення стійкості розвитку відповідної системи, впорядкування і вдосконалення її структури, досягнення її мети.

на начало лекции

Дата добавления: 2014-01-07