Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Підкиди

Визначення віку скидів

 

Встановлення віку розривних порушень являє собою складну задачу, оскільки треба при цьому враховувати багато факторів. Основною ознакою, яка дозволяє визначити вік порушення, є вік порід, через які це порушення проходить. Велике значення мають дані про час формування складчастості в певному районі, час прояву інтенсивних вертикальних рухів, інтрузивний магматизм та вулканізм, крім того велике значення має належність порушення до типу конседиментаційних чи постседиментаційних.

Для визначення віку конседиментаційного порушення слід детально вивчити історію геологічного розвитку території, відновити тектонічні рухи, зробити фаціальний аналіз та ін.

Якщо розривне порушення є постседиментаційним, його вік визначають у відповідності до віку порушених порід і віку порід, які перекривають розрив. Таким чином, слід керуватися таким правилом: те, що перетинає, молодше від того, що перетинається. Якщо розрив прослідковується тільки в одній ділянці складки (наприклад в склепінні антиклінальної складки, де відслонюються найбільш давні породи), треба мати на увазі, що порушення розвиває складку в цілому, отже, утворилось після її формування.

Таким чином, цей розрив молодший від наймолодшого шару, який бере участь в її будові.

 

 

Підкидами називаються порушення, в яких поверхня розриву нахилена в бік розташування припіднятих порід (рис.8.12).

 
 

 

Рисунок 8.12 - Підкид в розрізі (а) і в плані (б)

 

У скидах розрізняють такі елементи: опущений або лежачий блок (Б), припіднятий або висячий блок (А), зміщувач (В), кут нахилу зміщувача (a), амплітуда переміщення вздовж зміщувача (а11), вертикальна амплітуда (а13), горизонтальна амплітуда (б12), стратиграфічна амплітуда (а11), вертикальний відхід (а13), горизонтальний відхід (б12).

Вважається, що при підкиді маси гірських порід переміщаються уверх за повстанням зміщувача. Підкид супроводжується (і переважно викликається) скороченням (стискуванням) ділянки земної кори.

При бурінні свердловин, які перетинають підкид, встановлюється збільшений розріз з повторюванням окремих шарів (рис 8.13).

 


 

Рисунок 8.13 - Перетин підкиду буровою свердловиною

º Класифікація підкидів

 

Класифікація підкидів майже співпадає з класифікацією скидів. Їх розрізняють за такими ознаками: за кутом падіння зміщувача, за співвідношенням до простягання порушених порід, за співвідношенням нахилу порід і зміщувача, за напрямком переміщення блоків, за взаємним розташуванням в плані, за часом утворення.

За кутом нахилу зміщувача виділяють підкиди:

- похилі, з кутом нахилу до 30º;

- круті, з кутом нахилу 30-80º;

- вертикальні, з кутом нахилу більше 80º.За відношенням до простягання порушених порід виділяють повздовжні, косі або діагональні та поперечні підкиди.

За відношенням до нахилу порід і зміщувача (у вертикальних розрізах) виділяють узгоджені і неузгоджені підкиди (рис. 8.14).

 

 

Рисунок 8.14 - Узгоджений (а) і неузгоджений (б) підкиди у вертикальному розрізі

 

В узгоджених підкидах нахил порід і зміщувача направлені в один бік, а в неузгоджених – породи і зміщувач нахилені в протилежні боки.

За напрямком переміщення блоків виділяють три типи підкидів: прямі, обернені і шарнірні. В прямих підкидах висяче крило переміщається догори, в обернених – лежаче крило переміщається донизу, в шарнірних – крила обернені навколо осі, яка знаходиться на одному з кінців розриву.

За взаємним розташуванням в плані розрізняють сходинчасті, радіальні і перисті підкиди.

Зміщувач підкидів має ті самі характерні риси, що й зміщувач скидів; напрямок руху за зміщувачем, амплітуда і вік підкидів визначаються так само як і скидів. Разом з тим, на відміну від скидів, тектонічні брекчії зміщувачів підкидів мають меншу товщину і значно сильніше розтерті (до стану мілонітів).

За часом утворення підкиди поділяються на конседиментаційні і постседиментаційні. В перших переміщення блоків відбулось одночасно з осадконакопиченням, тому в опущеному блоці товщина порід більша, ніж на припіднятому. Постседиментаційні підкиди розвиваються після утворення порід і не мають відмінностей товщин і фацій у різних блоках.

 

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Визначення напрямку переміщення блоків скидів | Системи скидів і підкидів
Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-07; Просмотров: 1083; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.01 сек.