Основні класи споживчих товарів

Структура ринку споживчих товарів, послуг

План

Тема 7. Ціноутворення на ринку споживчих товарів та послуг.

Мета теми: надати студентам можливість вивчити особливості формування цін на споживчі товари та послуги. Передбачається вивчення таких питань, як класи споживчих товарів; установлення цін на продукцію сільського господарства.

1. Структура ринку споживчих товарів, послуг.

2. Формування роздрібних цін на споживчі товари, послуги:

3. Особливості формування цін на продукцію сільського господарства.

4. Ціноутворення в умовах інфляції.

Формування цін на споживчі товари розглядається згідно їх класифікації.

Товари довгострокового Товари повсякденного Споживчі

(тривалого) використання попиту (вжитку) послуги

● автомобілі ● продукти харчування ● туристичні

● житло ● косметика ● фінансові консультації

● аудіо- і відео техніка ● товари побутові ● ремонтні

● домашні комп’ютери ● книги ● побутові

● тренажери ● канцтовари ● послуги банків

● меблі ● кухонні предмети ● медичні

● хутряний одяг тощо. ● розваги

● взуття і т. д. ● інформаційні (Інтернет)

Товари тривалого використання ― це в основному такі товари, які купуються не часто, тому вартість їх висока і нерідко їх придбання потребує довгого періоду накопичення грошей.

Товари повсякденного попиту ― ці товари купуються часто, причому прийняття рішення про покупку залежить від звичок, бажань та уподобань споживача.

Послуги ― це клас споживчих благ, який дуже швидко розвивається і розширюється завдяки новітнім досягненням науково-технічного прогресу.

На сьогоднішній день в Україні ринок послуг не розвинений на належному рівні, що пов’язано з тяжким матеріальним становищем багатьох сімей (споживачів).

Загальною особливістю всіх споживчих товарів і послуг є те, що формування попиту на них відбувається під дією суб’єктивних факторів. Тому на ринку споживчих товарів чітко прослідковується межа між так званими

	товарами низької категорії

нормальними товарами

і

товари, попит на які збільшується товари, попит на які може зменшитись

(зростає) при зростанні доходів при зростанні доходів споживачів.

споживачів Їх місце в ієрархії благ визначається

особливостями:

Р * купуються вони споживачами в

першу чергу, як тільки у них

з’являються гроші;

* ці товари спочатку задовольняють

первинні потреби споживача;

*як тільки доходи споживачів зростають, вони переходять до споживання більш корисних і якісних благ.

Q

Це зумовлено, перш за все, суб’єктивізмом споживачів, а саме:

▲ Необхідністю купувати товар (це витрата грошей на товари, без яких сім’я не проживе: мін. набір одягу, взуття, важливих предметів гігієни і т. д.).

▲ Потребою в тому чи іншому товарі (щоб вивільнилися кошти).

▲ Мрією ― рушійною силою споживача.

2. Формування роздрібних цін на споживчі товари, послуги:

Споживчі товари реалізуються в основному через оптову і роздрібну торгівлю.

Роздрібна ціна ― це ціна продажу споживчих товарів кінцевому споживачу.

Роздрібна торгівля ― це діяльність з продажу товарів чи послуг безпосередньо кінцевим покупцям для їхнього особистого користування або споживання.

Оптова торгівля включає в себе будь-яку діяльність з продажу товарів або послуг тим, хто купує їх з метою використання для бізнесу.

Роздрібна торгівля:

Супермаркети ― порівняно великі підприємства самообслуговування з низьким рівнем витрат, великим обсягом продаж і, як наслідок, низькими націнками.

Торговий комплекс ― містить в собі супермаркет, магазини знижених цін, склади-магазини. Головний принцип роботи торгового комплексу ― масова викладка товарів з мінімальними витратами обігу та низькими цінами.

Магазини знижених цін торгують стандартними товарами за зниженими цінами. Віддають перевагу високоякісним товарам, але використовуючи мінімальні націнки.

Склади-магазини роздрібні підприємства з дуже скромним асортиментом, обмеженням рівня послуг, бідним інтер’єром. Їхня мета ― продаж великих обсягів за низькими цінами.

При встановленні цін у роздрібній торгівлі слід враховувати принаймні дві особливості:

По-перше, тут потрібно дуже гнучко використовувати форми модифікації цін. Так, на деякі товари можна встановлювати порівняно низькі націнки з метою перетворення їх на своєрідних “заманювачів” покупців до магазинів з надією на те, що вони куплять заодно й інші товари з більш високими націнками.

По-друге, менеджери роздрібних підприємств повинні володіти мистецтвом уцінки товарів, на які падає попит чи знижуються темпи їх продажу.

Основні методи і концепції ціноутворення, що розглянуті вище у повній мірі стосуються і оптової торгівлі.

Рішення щодо цін у оптовій торгівлі залежить від витрат обігу та необхідної для бізнесу норми прибутку. Так, якщо оптова націнка становить 20% вартості проданих товарів, а витрати обігу 17%, то чистий прибуток дорівнює всього 3%. Якщо такий розмір прибутку дає можливість господарювати рентабельно, то угода буде укладена, якщо ж ні, то слід шукати нові підходи до проблем ціноутворення. Оптовики, наприклад, можуть зменшити розмір чистого прибутку на якісь товари, щоб завоювати цільовий ринок. Вони також можуть запропонувати постачальнику встановити низьку пільгову ціну і забезпечити за рахунок цього збільшення обсягів продаж.

Головною особливістю послуг є уречевлений нематеріальний характер благ, які отримують споживачі.

Світ товарівСвіт послуг

Дорогоцінне каміння Навчання

Туристичні послуги

Автомобілі і

запчастини до них Фінансові послуги

Комп’ютерні програми Декоративні послуги

Косметика Побутові послуги

Ремонтні послуги

Переважає уречевлений Переважає неуречевленість

компонент

Рис. 1. Різниця між окремими групами товарів і послуг в залежності від

уречевленої складової

Ціни на послуги ― це тарифи. В залежності від ступеню регулювання тарифи на основні види послуг поділяються на три групи:

1 група ― послуги, тарифи на які регулюються державою: тарифи на послуги зв’язку, транспортні тарифи, тарифи на медичні послуги.

2 група ― послуги, тарифи на які регулюються різними об’єднаннями або угодами учасників. Так регулюються, наприклад, тарифи на послуги адвокатів, нотаріусів, авіаперевезень і т. д.

3 група ― послуги, тарифи на які формуються повністю ринковими умовами реалізації сервісної діяльності. До них відносяться побутові послуги, послуги комерційних банків, комерційні освітні та медичні послуги.

Особливості ціноутворення:

● Визначення витрат на надання послуг і вдале використання таких даних для обгрунтування тарифів ― завдання дуже складне і заслуговує уваги. В зв’язку з великою індивідуальністю послуги, кінцевий характер якої дуже часто визначається в результаті персональної взаємодії сервісної організації з клієнтом, особливо важливим є застосування процедури стандартизації витрат.

Це потребує розробки нормативів витрат на деякі типові операції (роботи), на основі яких і формуються тарифи з базовими характеристиками. Якщо доповнити базові тарифи гнучкою системою знижок чи надбавок за особливі умови виконання замовлення у відповідності з індивідуальними потребами клієнтів, то отримаємо достатньо вдалу систему ціноутворення на послуги.

● При реалізації одної чи декількох послуг складається ситуація аналогічна продажу товарів. Комплекс послуг повинен коштувати споживачу менше, ніж купівля кожної послуги окремо.

Прикладом таких комплексів наданих послуг можуть бути:

■ туристичні послуги, які включають: оформлення віз, організацію доставки туристів на місце; розміщення в готелі; проведення екскурсій і т. д.

■ банківські послуги, які включають: ведення поточних рахунків клієнтів; ведення строкових рахунків; робота з чеками та платіжними документами; надання позик і т. д.

■ обслуговування покупців програмного забезпечення, яке включає: надання консультацій; продаж на пільгових умовах поновлених “версій”; безкоштовну інсталяцію програм на комп’ютер клієнта тощо.

При наданні послуг необхідно звертати увагу на те, що з витратами пов’язане не тільки надання послуг, а й їх споживання. Мова йде про витрати клієнта, пов’язані з: витратами часу на організацію отримання послуги (наприклад, на час проведення ремонту квартири); фізичними зусиллями (привезти телевізор в майстерню); психологічними особливостями клієнта і т. д.

Зміст приділення уваги таким витратам полягає в тому, що за позбавлення від них багато клієнтів готові заплатити підвищену ціну. Розміри надбавок за економію витрат клієнтів можна визначити шляхом проведення маркетингових досліджень, або в результаті експериментальної реалізації послуг.

Дата добавления: 2014-01-07