Оцінка вартості та амортизація нематеріальних активів. Нематеріальні активи

Нематеріальні активи

Нематеріальні ресурси

Лекція 7. Нематеріальні ресурси та активи

Нематеріальні ресурси – це складова частина потенціалу підприємства, здатна забезпечувати економічну корисність протягом відносно тривалого часу. Відмінними рисами цих ресурсів є відсутність матеріальної основи одержання доходів і невизначеність розмірів майбутнього прибутку від їх використання. Класифікація нематеріальних ресурсів наведена у табл. 7.1

Таблиця 7.1

Класифікація нематеріальних ресурсів

Нематеріальні ресурси – об’єкти інтелектуальної власності
Об’єкти промислової власності	Об’єкти, що охороняються авторським правом	Інші (нетрадиційні) об’єкти
- Винаходи - Корисні моделі - Промислові зразки - Знаки для товарів і послуг - Фірмове найменування	- Комп’ютерні програми - Бази даних - Твори в галузі науки, літератури та мистецтва - Права виконавців, організацій мовлення	- Раціоналізаторські пропозиції - “Ноу-хау” - Комерційні таємниці

Нематеріальні активи – це категорія, що виникає внаслідок володіння правами у господарській діяльності з метою отримання доходу.

До складу нематеріальних активів включають:

- права на володіння об’єктів промислової власності;

- авторські права;

- права на використання створених на підприємстві нетрадиційних об’єктів інтелектуальної власності;

- права на користування земельними ділянками і природними ресурсами;

- права, що з’являються внаслідок укладених підприємством з іншими організаціями ліцензійних угод на використання об’єктів інтелектуальної власності.

Реалізація права власності на нематеріальні ресурси можлива або через їх використання самим власником, або надання з його дозволу такого права іншим. Така передача права використання здійснюється у формі ліцензійної угоди. Ліцензія – це дозвіл на використання технічного досягнення або нематеріального ресурсу протягом певного строку за обумовлену винагороду.

Необхідність оцінки вартості нематеріальних активів пов’язана з:

- приватизацією або відчуженням нематеріальних активів державою;

- включенням об’єктів інтелектуальної власності до статутного фонду;

- визначенням майнових частин у статутному фонді для злиття або поділу організації;

- купівлею (продажем) прав на об’єкти інтелектуальної власності;

- здійсненням фінансової звітності;

- визначенням збитків від порушень прав на об’єкти інтелектуальної власності;

- організацією франчайзингу тощо.

Для визначення вартості окремих об’єктів інтелектуальної власності використовують такі основні підходи:

- витратний;

- прибутковий;

- ринковий.

Найпоширенішим є витратний підхід, який полягає у розрахунку витрат на відтворення нематеріальних активів.

Прибутковий підхід виходить з передбачення, що економічна цінність конкретного активу на поточний момент зумовлена розміром доходу, який сподівається отримати від використання активу в майбутньому.

Ринковий підхід ґрунтується на вартості аналогічних об’єктів, що були реалізовані на ринку.

Нематеріальні активи підприємства також підлягають амортизації. Норму амортизаційних відрахувань установлює підприємство залежно від строку використання окремого виду нематеріальних активів. У разі неможливості цього, норма амортизації визначається в розрахунку на 10 років рівномірним методом нарахування амортизаційних відрахувань.

Питання для самоконтролю:

1. Що таке „нематеріальні ресурси підприємства”? Яке значення для сучасної системи господарювання та підвищення ефективності виробництва?

2. Дайте змістовну характеристику об’єктів промислової власності. Які особливості використання окремих об’єктів промислової власності?

3. Охарактеризуйте різновиди об’єктів інтелектуальної власності.

4. Дайте характеристику нематеріальних активів підприємства.

5. Які документи забезпечують право на використання нематеріальних ресурсів?

6. Які види ліцензій ви знаєте? Перелічить ознаки, за якими можна класифікувати ліцензії.

Дата добавления: 2014-01-07