Влаштування традиційних поверхневих обробок

Шари покриття, влаштовані методом поверхневої обробки, повинні бути стійкими проти стирання, зсуву, мати добре зчеплення з покриттям, забезпечувати надійне зчеплення коліс автомобіля з дорожньої поверхнею.

Технологія влаштування одношарової поверхневої обробки передбачає виконання таких операцій:

– підготовка існуючого покриття та підгрунтовка (при необхідності);

- транспортування органічного в’яжучого до місця виконання робіт;

- транспортування кам’яного матеріалу до місця виконання робіт;

- розлив органічного в’яжучого по підготовленій поверхні покриття;

- розподіл кам’яного матеріалу по поверхні розлитого в’яжучого;

- ущільнення щебеневого шару;

– догляд за шаром поверхневої обробки.

При подвійній та потрійній поверхневій обробці розлив в’яжучого, розподіл щебеню та його ущільнення повторюються два або три рази.

Перед влаштуванням поверхневої обробки існуюче покриття необхідно відремонтувати, а поверхня ретельно очищена від пилу та бруду щітками поливомийних машин. Якщо не вдалося добре очистити покриття, то за 2-3 години до основних робіт, автогудронатором проводять попередній розлив в’яжучого малої в’язкості при температурі 50-60^оС в кількості 0,5-0,8 л/м².

Основний розлив в’яжучого здійснюють автогудронатором з розрахунку 1,0-1,5л/м², при підвищеній витраті щебеню - до 2 л/м²; при використанні чорного щебеню витрата бітуму становить 0,6-0,8 л/м². При використання емульсій витрати бітуму зменшуються на 25-30%.

На ділянках дороги з поздовжніми похилами більше 20^о/_оо в’яжуче розливають на підйом, щоб зменшити його розтікання по поверхні покриття.

З метою попередження надлишків в’яжучого в місцях поперечних стиків, кінець раніше обробленої ділянки необхідно закривати на відстані 2-3 метри папером, толем чи шаром піску товщиною 1 см.

Одразу ж після розливу в’яжучого за допомогою розподільників проводять розсипання одномірного щебеню фракцій 5-10, 10-15(20) або 15-20 мм. Крайні межі розміру щебеню не повинні різнитись більш ніж у 1,5-2 рази. Витрата кам’яного матеріалу зазвичай становить 1,1-1,5 м³/100м²; а в окремих випадках вона може бути збільшена до 2,25 м³/100м².

Для влаштування поверхневої обробки останнім часом застосовують спеціальні мобільні установки, які за один прохід здійснюють розлив в’яжучого та розподіл кам’яного матеріалу.

Розподілений щебінь ущільнюється самохідними котками з гладкими вальцями або на пневматичних колесах за 3-6 проходів по одному сліду. Укочування проводять від країв до середини покриття.

У випадку застосування емульсій, для забезпечення їх розпаду і збільшення в’язкості в’яжучого, ущільнення краще починати не раніше ніж через 1,5 години після розливу.

Після повного охолодження в’яжучого та закінчення ущільнення кам’яного матеріалу відкривають рух транспорту. Остаточне формування поверхневої обробки здійснюється під впливом коліс автомобілів.

Протягом декількох тижнів за поверхневою обробкою проводять догляд, під час якого регулюють рух транспорту по ширині покриття для рівномірного ущільнення щебеню, здійснюють намітання вибитого щебеню та ліквідують можливі дефекти.

Термін формування поверхневої обробки значно скорочується, якщо використовувати чорний щебінь - мінеральний матеріал, що попередньо оброблений органічним в’яжучим.

Дата добавления: 2014-01-07