Перевірка нарахування та сплати єдиного податку

Спрощена система оподатковування, обліку й звітності передбачає сплату єдиного податку.

Із введенням Податкового кодексу України (ПКУ), спрощена система оподаткування належить до розділу «Спеціальні податкові режими».

Спрощена система оподаткування, обліку і звітності, яка стала чинною з 1 січня 2012 року. Починаючи з 01.01.2012 року ця система оподаткування застосовується у порядку, встановленому ПКУ, з урахуванням особливостей, передбачених законами № 4014, № 4834, № 5083.

Спеціальний податковий режим – це система заходів, що визначає особливий порядок оподаткування окремих категорій господарюючих суб'єктів. Спеціальний податковий режим може передбачати особливий порядок визначення елементів податку та збору, звільнення від сплати окремих податків та зборів. До них належить 4 групи податків і зборів:

1) спрощена система оподаткування, обліку і звітності;

2) фіксований сільськогосподарський податок;

3) збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну і теплову енергію, крім електроенергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками;

4) збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності.

Спрощена система оподаткування, обліку та звітності – особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплату окремих податків і зборів на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених ПКУ, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Варто враховувати, що підприємницька діяльність в Україні, як і в інших державах, пов'язана з окремими обмеженнями.

Так, дана система оподатковування може бути застосована тільки до платників, що мають статус суб'єкта малого підприємництва.

Однак статусу СПД недостатньо, спрощену систему оподатковування можуть вибрати підприємці, які повністю відповідають двом критеріям:

1) обсяг доходу платника єдиного податку за календарний рік і кількість найманих робітників:

а) для фізичних осіб-підприємців кількість працівників, з якими одночасно укладені трудові договори, не може перевищувати більше 20 чоловік, а обсяг доходів платника за поточний календарний рік – не вище 20 млн. грн.;

б)для юридичних осіб середньооблікова чисельність працівників не повинна перевищувати 50 чоловік, а обсяг доходу за поточний рік не може бути більше 20 млн. грн.

При розрахунку середньооблікової кількості працівників застосовується визначення, встановлене Податковим кодексом України та Інструкцією № 286, затвердженої Держкомітетом статистики України від 28.09.2005 р.

Середньооблікова чисельність працюючих для суб'єктів малого підприємництва визначається з урахуванням усіх його працівників, у тому числі тих, що працюють за договорами та за сумісництвом, а також працівників представництв, філіалів, відділень та інших відособлених підрозділів.

2)платник єдиного податку повинен бути резидентом України й здійснювати тільки ті види діяльності, які дозволені законодавством.

Юридична особа чи фізична особа – підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає встановленим вимогам, та реєструється платником єдиного податку у порядку, визначеному ПКУ.

Відповідно до діючого законодавства всі суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на 6 груп платників єдиного податку (з яких 4 групи платників єдиного податку - фізичні особи та 2 групи - юридичні особи), залежно від середньооблікової кількості працівників та річного обсягу (табл. 7.4.).

Законодавством також введені обмеження, щодо застосування спрощеного режиму оподаткування, обліку та звітності. Визначені окремі категорії суб’єктів підприємницької діяльності, які не можуть бути платниками єдиного податку.

Таблиця 7.4

Дата добавления: 2014-01-07