Історія виникнення технології. Тема 12. «Школа успіху й радості» С

Тема 12. «Школа успіху й радості» С. Френе

- Історія виникнення технології

- Концептуальні положення

- Мета й завдання технології

- Зміст технології

Література

1. Дичківська І.М. Інноваційні педагогічні технології. – К.: Академвидав, 2004. – 352 с.

2. Г.К. Селевко Современные образовательные технологии. – М., 1998)

3. Пєхота О.М. Освітні технології: Навчально-методичний посібник. К.: АСК, 2002.

Технологія французького педагога Селестена Френе (1896 – 1966) «Школа успіху й радості» є яскравим прикладом реалізації ідей гуманістичної педагогіки. Він запропонував оригінальне розв'язання проблеми організації життя дітей, різноманітні експерименти для активізації їхньої пізнавальної діяльності, форми й методи виховної роботи.

Селестен Френе розпочав педагогічну діяльність 1920 року в малокомплектній школі маленького міста Приморських Альп. Він учив дітей віднаходити способи втілення моральних лозунгів у життя, пропонуючи їм поміркувати впродовж тижня над такими девізами, як «Я хочу бути шанобливим до своїх батьків», «Я хочу бути завжди готовим прийти на допомогу своїм товаришам» тощо. Особливу увагу він приділяв формуванню добрих взаємин у шкільному колективі, підтриманню порядку й чистоти в класах, у своєму щоденнику відзначав особливості поведінки кожного учня, його досягнення та проблеми.

С. Френе захопився ідеями популярного на той час руху «Нове виховання» й воднораз наполегливо шукав власні шляхи оновлення школи, і невдовзі запропонував їх у своїй педагогічній концепції. Його система вирішального значення надавала досвіду дитини, набутому в сім'ї, школі, в процесі спілкування. С. Френе був переконаний, що дитина сама створює себе як особистість, а педагог повинен допомагати розвивати те, що їй органічно притаманне. Центром педагогічної діяльності він уважав особистість дитини, яка розкриває свої потенційні можливості, її самоактуалізацію, а не отримання нею абстрактних знань.

Спершу С. Френе прагнув лише частково вдосконалити навчально-виховний процес тогочасної школи, але згодом він переконався в необхідності перебудувати всю систему навчання. Створена ним під час теоретичних і практичних пошуків модель нової школи поєднувала різні за функціями елементи: шкільну типографію, шкільний кооператив, «вільні тексти», робочу бібліотеку тощо. Обов'язковим чинником її функціонування була радісна, ділова атмосфера. Кожний учень і кожний клас мали свої програми на день, тиждень, місяць. Для виконання групового завдання діти самостійно обирали собі товаришів, не рідше одного разу на три тижні вони звітували.

Дата добавления: 2014-01-07