Мета й завдання технології. Метою технології є підготовка всебічно розвинених ініціативних людей, які відчувають готовність до активної діяльності в різних сферах життя

Метою технології є підготовка всебічно розвинених ініціативних людей, які відчувають готовність до активної діяльності в різних сферах життя.

Запропонована на початку ХХ століття технологія «Школа для життя через життя» у своєму первісному призначенні була спрямована на навчання й виховання дітей еліти. Фінансово незалежні батьки прагнули дати якомога кращу освіту своїм дітям і воднораз сформувати в них самостійне незалежне мислення, готовність приймати свідомі рішення.

Відповідно до такого розуміння призначення «Школи для життя через життя» завданнями технології є:

- розвиток логічного мислення дитини;

- створення умов для розвиток здібностей учнів до самостійної навчально-пізнавальної діяльності;

- формування досвіду прийняття рішень;

- вироблення вмінь висловлювати свою точку зору, своє ставлення до явищ, процесів;

- розвиток особистісного потенціалу, створення сприятливих умов для усвідомлення дитиною своєї унікальності й неповторності.

Зазначені завдання Ж.-О. Декролі успішно втілював у практику своєї школи, орієнтуючись на розвиток особистості учня як на свою пряму та безпосередню мету. При цьому технологію «Школа для життя через життя» слід віднести до особистісно орієнтованих технологій вільного виховання, що також посилює її цінність і рівень наукової думки автора, оскільки в цьому випадку йдеться не про педагогічну утопію, а про приклад ефективної реалізації на практиці ідей вільного виховання.

Зміст технології

В основу організації навчального процесу в школі Ж.-О. Декролі було покладено принцип самонавчання, згідно з яким кожна дитина має можливість працювати у своєму темпі, привчаючись самостійно мислити й діяти. Із точки зору реалізації особистісного потенціалу, саме такий підхід є найбільш правильним і виваженим. Оскільки самонавчання потребує різноманітних дидактичних матеріалів, що утворюють цілісну систему, у педагогічній технології Ж.-О. Декролі такий матеріал – це освітні ігри й системи карткових завдань. Зупинимось докладніше на цих двох важливих складових реалізації технології «Школа для життя через життя».

Освітні ігри в педагогічній системі Ж.-О. Декролі відіграють одну з важливих ролей, оскільки гра розглядалась як творча діяльність дитини, засіб збудження її рухової активності та духовного розвитку. У дидактичних іграх пропонувалося використовувати предмети навколишнього світу, що дало можливість розглядати їх одним зі способів класифікації, повторення й закріплення вражень, здобутих знань, вироблених умінь, наблизити їх до життєвого досвіду дітей.

Відповіді до смислового наповнення й навчального ефекту ігор, виокремлювались такі їх види:

- сенсорні ігри, що спрямовані на розвиток сприйняття кольору, форми, напрямку, уваги, рухових здібностей;

- математичні ігри, що зорієнтовані на формування елементарних арифметичних дій, геометричних уявлень, орієнтування в часі;

- ігри з грамоти, що спрямовані на підготовку дитини до читання й письма;

- граматичні ігри, призначенням яких є розвиток граматичної правильності мовлення;

- географічні ігри.

Сенсорні ігри, до яких належать зорові, моторно-зорові, моторні, моторно-слухові ігри, здебільшого призначені для роботи з дітьми дошкільного віку, оскільки вони відіграють важливу роль у розвитку сенсорних сприймань, уваги й рухових здібностей. У кожній новій серії ігор відбувається їх поступове ускладнення. Унікальністю цієї технології є запровадження під час створення системи ігор принципу «парності» або принципу гри в лото. Наприклад, під час гри на розрізнення кольору та форми використовують дві картонні картки, поділені на 19 клітинок, на яких намальовані кольорові глечики. В одних клітинках вони мають прямі стінки, в інших – опуклі. Дитина повинна накрити картками з такими самими малюнками відповідні клітинки. Завдяки цьому вона вчиться розрізняти кольори та форму, розвиває увагу, кмітливість.

Призначенням моторно-слухових ігор є сприяння розвитку чуттєвих сприймань, уваги й моторної обдарованості. Наприклад, дитина з зав'язаними очима віднаходить у мішечку, наповненому іграшками й предметами побуту, необхідний предмет, а потім перевіряє себе, розплющили очі.

Ж.-О. Декролі розробив ігри на розподіл предметів, на складання картинок із кольорових кубиків, на складання картинок за допомогою окремих фігурок. Вирішено цілісного комплексу завдань слугують математичні ігри, що спрямовані на розвиток асоціації між словом і предметом або ідеєю предмета. Дитина навчається бачити, порівнювати, розрізняти, аналізувати, що досягається насамперед зоровими й моторними вправами попередніх ігор. Ж.-О. Декролі вважав, що перш ніж ознайомитися з числами, дитина має зрозуміти є чи немає предметів, бути здатною помітити різницю, лічити знайомі їй предмети.

Ігри з грамоти також розроблені на основі принципу «парності» і спрямовані на підготовку дитини до читання та письма. Наприклад, «Лото слів і картинок» містить дві однакові серії таблиць, на яких намальовано по шість добре знайомих дітям предметів. Таблиці є парними, на одній із них під малюнками написані назви предметів, а на другій таких написів немає. До таблиць додаються картки, що містять назви зображених предметів. Суть гри полягає в пошуку картки з назвою предмета (її необхідно покласти на картинку (малюнок). Спочатку дитині дають таблиці першої серії (із назвами предметів), потім – другої серії (без назв).

Граматичні ігри спрямовані на формування в дітей умінь звукового аналізу слова, узгодження частин мови, синтаксичного розбору речення. Такою є, наприклад, гра на узгодження дієприкметників із іншими частинами мови. У запропонованих дітям реченнях дієприкметники пропущені. Вони записані на окремих картках, які учасники гри мають розмістити на місці пропусків у реченнях.

Географічні ігри містять «німі карти», на яких нанесено головні регіони країни, що вивчаються, ріки, канали, гірські масиви тощо. У коробці розкладені картки з позначеними головними регіонами, назвами великих промислових міст, важливих галузей промисловості тощо. Суть гри полягає в тому, щоб правильно розкласти ці картки на німій географічній карті.

Аналіз змісту технології «Школа для життя через життя» дає підстави свідчити про важливу роль іншого її елемента – системи карткових завдань. У педагогічній технології Ж.-О. Декролі виконання карткових завдань спонукає дітей до самостійного спостереження за змінами в природі, стимулює їхню дослідну роботу, сприяє повторенню вивченого матеріалу, закріпленню різноманітних навичок ручної праці (моделювання, садівництво, приготування їжі тощо). Карткові завдання є посильними для дітей, а також структурованими на основні логічні етапи (операції), що полегшує їх виконання.

Слід також відзначити особливий вид самостійних колективних занять у школі Ж.-О. Декролі – щотижневі конференції, під час яких діти виступали з доповідями на вільно обрані теми (здебільшого – за центром інтересів). Готуючись до конференції, вони самостійно добирали ілюстрації, виготовляли таблиці, схеми тощо. Після виступів традиційно розгорталася дискусія.

Питання для самоконтролю.

1. Освітні ігри в теорії та практиці Ж.-О. Декролі.

2. Суть програми асоційованих дій Ж.-О. Декролі.

3. Спостереження й вираження в педагогічній технології «Школа для життя, через життя»

4. Умови розвитку творчості учнів у педагогічній теорії Ж.-О. Декролі.

Навчально-методичне видання

Дата добавления: 2014-01-07