Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Методи виявлення й виміру СДЯР й ОР у навколишньому середовищі




Прилади радіаційної розвідки й дозиметричного контролю

За призначенням прилади радіаційної розвідки й дозиметричного контролю діляться на індикатори, дозиметри й вимірники потужності дози.

Індикатори - найпростіші прилади радіаційної розвідки. З їхньою допомогою виявляються випромінювання, грубо оцінюються потужності дози, а також характер їхньої зміни (збільшення або зменшення). До цієї групи відносяться: ДП-63, ДП-64, а з побутових – ЦИМ-01, ЦИМ-03 та інші.

Дозиметри – призначені для визначення сумарної дози опромінення, що одержує особовий склад формувань. До них відносяться: ДК-02, ДП-22У, ДП-24, ИД-1, ИД-11, ИД-02 та інші.

Вимірники потужності дози (рентгенметри, радіометри) призначені для:

- вимірювання рівня радіації на місцевості;

- вимірювання ступеня зараження шкірних покривів людей, тварин, одягу, техніки, устаткування й інших об'єктів за гамма-випромінюваням;

- виявлення наведеної активності;

- виявлення бета-випромінювання;

- виявлення зараження брезентових тентів, стін й інших перегородок.

До цих приладів відносяться: ДП-5А(Б;В), ИДД-1, ИМД-1С, ДП-100, ККТ-2, СРП 68-01, ПМР-1, РУП-1, ГБР-3, «Кактус» та інші, а з побутових – «Прип'ять», «Белла», «Сосна» та ін.

Рівень радіації на місцевості є потужністю дози гамма-випромінювання, вимірювану на висоті 0,7–1 м від поверхні землі.

Для виміру ступеня зараження об'єктів (предметів) за гамма-випромінюваням вимірюють потужність в безпосередній близькості від поверхні об'єкта (на відстані 1,5–2 см), а також гамма-фон (на відстані 15–20 м). Далі від першого значення віднімають друге. Результат характеризує ступінь радіоактивного зараження об'єкта.

Для виявлення наведеної активності техніки (транспортних засобів), на яку вплинуло нейтронне випромінювання, роблять два виміри потужності дози гамма-випромінювання - зовні й усередині неї. Якщо результати виміру близькі між собою, це означає, що техніка має наведену активність.

Для виявлення бета-випромінювання за допомогою приладу
ДП-5А(Б;В) необхідно виміряти потужність дози випромінювання двічі: перший раз у положенні вимірювального зонда «Б» (проходять бета- і гамма-промені), другий раз у положенні зонда «Г» (проходять тільки гамма-промені). Якщо показання приладу відрізняються, це свідчить про наявність бета-випромінювання.

Для виявлення сторони зараження перегородок роблять два виміри в положенні зонда «Б». Поверхня заражена з тієї сторони, з якої показання приладу помітно вищі.

 

 

Існують лабораторні й експресні методи виявлення й виміру речовин у навколишньому середовищі. При експресних методах аналіз виконується безпосередньо на місцевості. Там же одержують результат. При лабораторних аналізах контрольні проби повітря, води й зараженого ґрунту доставляють у лабораторію.

При лабораторному аналізі застосовують оптичні, фотокольорометричниий, кондуктометричниий, кулонометричниий і хроматографічний методи.

Оптичні методи засновані на зміні спектра й зсуві інтерференційної картини світла, що проходить через газ.

Фотокольорометричниий метод заснований на використанні розчинів, індикаторних стрічок або трубок з порошком, що змінюють свій колір при взаємодії з певними газовими компонентами.

В основу кондуктометричного методу покладено поглинання аналізованого компонента газової суміші відповідним розчином і вимір його електропровідності.

Кулонометричниий метод заснований на протіканні електрохімічної реакції між аналізованим газом й електролітом. У результаті цієї реакції на електродах з'являється електрорушійна сила, пропорційна концентрації газу.

При хромотографічному методі поділ газової суміші на складові компоненти відбувається під час руху її через колонку, яка заповнена адсорбентом. У зв'язку з різними фізичними властивостями газових компонентів суміші вони просуваються з різною швидкістю й адсорбуються на різній глибині стовпчика. За допомогою хроматографічного методу можна проводити якісний і кількісний аналіз різних домішок повітря із чутливістю до 10-9 …10-12 %.

При експресному визначенні токсичних речовин використовується в основному лінійно-калориметричний метод. У цьому випадку при проходженні повітря через індикаторні трубки, заповнені спеціальним порошком- поглиначем, відбувається зміна його кольору. Довжина кольорового шару пропорційна концентрації досліджуваної речовини.

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-07; Просмотров: 311; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.007 сек.