Субстрат, суперстрат, адстрат, інстрат, перстрат як наслідки мовної взаємодії

Лекція 2

Взаємодія мов – один із найважливіших факторів мовного розвитку. Наслідки взаємодії мов вивчає спеціальний напрямок у мовознавстві – ареальна лінгвістика. Різноманітні взаємодії між мовами називають термінами субстрат, суперстрат, адстрат та інстрат. Вказані явища внаслідок тривалих контактів між народами охоплюють різноманітні рівні мовної системи: фонетичну, лексичну, морфологічну, синтаксичну і навіть морфонологічну. Це є наслідком того, що мови тривалий час контактували між собою неопосередковано. Час контактів вимірюється періодом у 300 років та більше. Тому усі „страти” слід відрізняти від звичайних запозичень, які в мові можуть бути поодинокими і потрапити туди абсолютно випадково. Так, наприклад, в російській мові є лише кілька поодиноких запозичень із малайської мови, але вони опосередковані контактами з англійською мовою та зачіпають лише лексичну систему.

Явища субстрату та суперстрату об’єднує одна спільна риса: йдеться про дуже віддалену від нас у часі взаємодію мов. Найчастіше мають на увазі дописемний період, який для різних народів та різних мов належить до різних історичних епох: для слов’ян це час до Х ст. до н.е., для греків – початок XVIII ст. до н.е. Тому субстрат і суперстрат – це давно вже мертві мови. Терміном субстрат (от лат. substratum – підстилка) називають елементи мови корінного (автохтонного) населення у мові прибульців. Субстрат можна знайти в будь-якій мові.

Наприклад, кельтсткі субстратні елементи можна знайти практично в усіх європейських мовах, оскільки тривалий час кельти проживали в Європі перед тим, як їх витіснили латинські, германські і навіть слов’янські племена. Український дослідник К.М.Тищенко, зіставляючи факти матеріальної культури та мовні явища, доводить, що кельтська мова галлів сала субстратом не лише французької мови. Справді, адже назви з коренем gal- присутні не лише у назві Gallia (провінція Римської імперії, де галли і проживали), але й у назві Галісія (провінція в Іспанії), Галичина (частина території України). Практично в усіх слов’янських країнах є міста з назвами Галич. Кельтський субстрат у слов’янських мовах можна вважати одним із найдавніших.

Істотний вплив на східнослов’янські мови справила фінно-угорська група уральської мовної родини. Особливо сильний фінський вплив на російську мову. Можна згадати, що назва столиці Росії – Москва – також фінського походження. Особливо багато таких географічних назв на півночі європейської частини Росії: Холмогори, Кондопога, Кінешма, Онега. На відміну від російської, такого впливу немає в українській мові. Навіть ті фінські елементи, що присутні в українській, прийшли через посередництво російської мови: наприклад, назви морської риби (сьомга).

Практично в усіх слов’янських мовах присутній готський субстрат. Готи – східногерманське плем’я, що проживало у Східній Європі, зокрема, на значній території сучасної України. Найпізніші готські поселення у північному Причорномор’ї та Криму належать до XIV ст. На північному заході України готи селилися у II-V ст., причому, за даними археологів, в одних поселеннях зі слов’янами. Слов’яни запозичили в своїх сусідів слова хліб, яблуко і меч.

Можна припустити, що у перській мові до цього часу спостерігаються елементи, запозичені з мови давнього Вавилону, оскільки ця культура у часі передувала перській. У китайській мові можна спостерігати субстратні елементи з тюркських та монгольських мов на півночі Китаю.

Від субстрату слід відрізняти суперстрат (от лат. superstratum – верхній шар), що називає елементи мови прибульців у мові корінного населення.

Мова германськогьо племені франків стала суперстратом французької мови. Франки прийшли на ті території, де раніше проживали кельти (галли), асимільовані в подальшому римлянами. Можна вважати, що латинська мова була мовою більш розвиненої культури, тому франки сприйняли її доволі органічно. Класичним прикладом суперстрату можна вважати вплив мови тюркського племені протоболгар на слов’янські мови. Редки болгар проживали по берегах річки, що її самі, вірогідно, називали Болгою, а слов’яни назвали Волгою. До нинішніх часів там проживають нащадки тих давніх тюрків – волзькі татари, чия мова належить до булгарської групи. Друга частина тюрків унаслідок зміни кліматичних умов (похолодання та високої вологості, що знищило степову рослинність) була змушена переміститися на територію сучасної Болгарії, зайняту слов’янами. Так слов’янський народ одержав тюркську назву – болгари.

Пізніше у мовознавчій науці було проваджено термін адстрат (від лат. adstratum – нашарування), яким називають взаємовплив сов на суміжних територіях. При цьому обидві мови, на відміну від субстрату та суперстрату, продовжують своє існування і розвиток. Крім того, функціональний статус двох мов однаковий, вони рівноправні в усіх сферах застосування. Адстратні елементи проникають спочатку на рівні діалектів, хоча в подальшому можуть переходити до системи літературної мови. Частіше за все подібні явища можна спостерігати на межі двох країн або на адміністративних межах всередині поліетнічної держави (напр., Росії, Китаю тощо).

Російські науковці твердять про існування слов’яно-фінського адстрату на півночі Росії. Так, наприклад, до фінської мови слов’янські елементи проникли ще у праслов’янський період, про що свідчит фінське слово varblane (горобець), запозичене ще до розвитку повноголосся. Слов’янським запозиченням можна вважати також і самоназву фінами своєї країни – Суомі. У цьому найменуванні можна впізна слов’янське слово земля, але при цьому слід враховувати, що у фінській мові не розрізнюються дзвінкі та глухі приголосні. У російських діалектах Карелії дуже багато запозичень із фінської мови, які називають предмети місцевого побуту та особливості хазяйнування.

Український дослідник С.В.Семчинський відзначив існування слов’яно-румунського адстрату: в українській мові досить багато румунських запозичень, що проникли на рівень літературної мови (плай – гірська стежка, бринза – овечий сир, мамалига – кукурудзяна каша). Ці ж самі слова можна спостерігати і в російській мові, оскільки на півдні, в Придністров’ї та Причорномор’ї, можна було спостерігати контакти румунської мови з російською. До румунської мови із української проникла назва рослини, що квітне блакитними квітками – барвінок (рум. brebenoc).

На кордоні Китаю і Росії утворюється китайсько-російський адстрат. Таким чином до російської мови прийшли китайські слова женьшень, чай, а в китайській мові російським словом Дальній названий морський порт Далянь, заснований росіянами.

Термін інстрат (от лат. instratum – внутрішній шар) позначає тісну та тривалу взаємодію мов, поширених на одній території. При цьому спостерігається, що мови перебувають в нерівноправних стосунках: одна мови виступає як офіційна, друга функціонує найчастіше на розмовному рівні. Так само, як і при адстраті, мови продовжують свій розвиток. В українській мові можна спостерігати польський та російський інстрати.

Випадки впливу однієї мови одразу на декілька інших у галузі духовної культури, науки і техніки С.В.Семчинський запропонував називати терміном перстрат. Перстратом для всіх європейських літературних мов є давньогрецька мова. Для багатьох мов це також і латина (без урахування романських мов, для яких латина не є мовою-основою). Можна помітити, що перстратний вплив часто пов’язаний із впливом певної релігії (стосовно давньогрецької та латини – це християнська релігія та культура). Основою буддизму став санскрит, основою для ісламу – арабська мова, які також можна назвати перстратами. Однак перстратний вплив багатьох європейських мов (французької, німецької, англійської) з релігією вже не пов’язаний. У Південно-Східній Азії перстратний вплив безперечно має китайська мова та китайська культура, на Близькому Сході – перська мова.

Дата добавления: 2014-01-06