Форми оплати праці

У межах тарифної системи оплати праці залежно від того, який показник застосовується для визначення міри праці, всі системи зарплати поділяються на дві великі групи, що називаються формами зарплати.

При використанні кількості відпрацьованого часу як міри праці має місце погодинна форма оплата праці (). Вона передбачає залежність заробітної плати працівника від установленої тарифної ставки за одиницю часу роботи (зазвичай, годину) С_гi і тривалості відпрацьованого ним часу в розрахунковому періоді (місяці) ФРЧ_ф:

. (8.2)

За цієї форми оплати праці при зростанні продуктивності праці величина витрат підприємства на заробітну плату, що припадатимуть на одиницю продукції, зменшуватиметься, і навпаки.

Умови використання погодинної форми оплати праці:

- немає можливості вимірювати результати праці необхідної для встановлення норм виробітку та розцінки, або в випадках, коли робота є надто трудомісткою,

- робітник не може безпосередньо впливати на збільшення випуску продукції;

- визначальну роль відіграють не кількісні, а якісні результати роботи;

- робота є небезпечною для працівника.

Якщо за міру використовується кількість виготовленої продукції (послуг), то йдеться про відрядну форму оплату праці . За цієї форми оплати праці величина заробітку працівника визначається кількістю продукції (робіт, послуг), виготовленої за певний проміжок часу (за звичай за місяць) Q_ф, та відрядною розцінкою за її одиницю С_відр:

. (8.3)

Ця форма заробітної плати стимулює передусім покращення кількісних показників праці, тобто її продуктивність. За більшої продуктивності праці працівник отримує більшу заробітну плату.

Умови використання відрядної форми оплати праці:

- необхідність стимулювання до збільшення виробітку і скорочення чисельності працівників за рахунок інтенсифікації;

- реальна можливість використання технічно обґрунтованих норм;

- економічна доцільність розроблення норм праці і обліку;

- наявність у працівників можливості збільшувати виробіток понад встановленої норми;

- відсутність негативного впливу цієї форми оплати праці на якість продукції;

- можливість точного обліку обсягів виконуваних робіт;

- економна витрата матеріалів.

Основною перевагою відрядної форми оплати праці є забезпечення прямого зв’язку між оплатою праці та її кількісним результатом. Водночас, при застосуванні відрядної форми оплати праці існує небезпека зниження якості продукції, що випускається, через порушення робітниками режимів технологічних процесів, погіршення обслуговування обладнання та його передчасного виходу з ладу, недодержання вимог техніки безпеки, перевитрат матеріальних ресурсів, що призводить до додаткових витрат підприємства.

За відрядною формою може здійснюватися оплата праці як окремих робітників, так і колективів виробничих підрозділів підприємства. У цьому разі застосовують колективну систему оплати праці, тобто оплату кінцевого результату роботи всього колективу (бригад).

Різновиди відрядної форми оплати праці:

- проста (пряма) відрядна – заробіток робітника визначається кількістю виробленої ним продукції та відповідної відрядної оцінки (майже не використовується);

- відрядно – преміальна – робітнику, крім заробітку за прямими відрядними розцінками (або тарифної заробітної плати), виплачується премія П за виконання та перевиконання встановлених кількісних та якісних показників роботи (індивідуальна і колективна):

(8.4)

Найбільш поширеними показниками та умовами преміювання робітників на підприємстві є: виконання та перевиконання виробничих завдань з випуску продукції без погіршення її якості; підвищення продуктивності праці; дотримання трудової дисципліни; економія матеріальних ресурсів.

- відрядно – прогресивна - продукція, виготовлена робітником у межах встановленої норми Q_н, оплачується за звичайними розцінками, а понад цю норму Q^* – за підвищеними С^* _відр:

(8.5)

- акордна – працівнику або групі працівників розцінки встановлюються не за виготовлення окремих одиниць продукції або виконання окремих операцій, а за весь комплекс робіт із встановленням кінцевого терміну його виконання.

Різновиди погодинної форми оплати праці:

- проста (пряма) погодинна (передбачає нарахування грошової винагороди працівнику за фактично відпрацьований ним ФРЧ_ф час та його тарифній ставці С_гi);

- погодинна – преміальна (складається з тарифного заробітку та суми преміальних доплат):

(8.6)

- система посадових окладів.

Одним з основних напрямків удосконалення державної оплати праці є обґрунтований розрахунок і періодичний перегляд м інімальної зарплати – це встановлений державою розмір за просту некваліфіковану працю, нижче якого не може оплачуватись праця в організаціях будь – якої форми власності, без надбавок і доплат. Її розмір встановлюється виходячи з: загального рівня середньої зарплати; продуктивності праці; рівня зайнятості; вартісної величини прожиткового мінімуму.

Контроль за дотриманням законодавства “Про оплату праці” на підприємстві здійснює: Міністерство праці та соціальної політики; фінансові органи; податкові органи; профспілки; найвищий нагляд - Генеральна прокуратура.

Дата добавления: 2014-01-06