Тема 5.Позначення та закріплення точок на місцевості

1.Геодезичні пункти. Види знаків

2. Прилади для безпосереднього вимірювання ліній

3.Порядок виміру ліній

Кожна лінія,яка вимірюється повинна бути закріплена на знаками. Типи і конструкції знаків залежать від призначення точок. Якщо точки призначені для тимчасового користування, то їх позначають дерев’яними кілочками, довжиною 25-30см і товщиною 5-6 см, металевими штирями та трубками, помітками фарбою, дерев’яними чи залізобетонними стовпами.

Кілок вбивають на рівні із землею і обкопують канавкою у вигляді трикутника,квадрата чи кола. Зверху забивають цвях, голівка якого служить центром знака.

Для більш надійного закріплення і збереження точок використовують дерев’яні стовпи, шматки металевих труб. Для довготривалого збереження точок, їх закріплюють спеціально виготовленими залізобетонними центрами.

Отже знаки закріплення бувають:

· капітальні, складної конструкції

· тимчасові, на невеликий проміжок часу.

По розташуванню:

· грунтові

· стінні.

На будівельному майданчику закладають тимчасові робочі репери і марки, як грунтові, так і стінні. Відмітки на них передають геометричним нівелюванням від реперів і марок державної опорної мережі.

Прилади для вимірювання ліній: землемірні стрічки, рулетки.

Безпосередньо вимірюють відстані на будівельному майданчику тканинною або сталевою рулеткою, довжиною 10-20 м. В роботах середньої точності використовують сталеву 20-ти метрову стрічку. Вимірювання сталевою стрічкою залежно від місцевості дають відносну похибку 1/1000 до 1/3000.

Для точних лінійних вимірювань використовують базисний прилад з інвар ним або сталевим дротом.

Точність вимірювання інвар ним дротом дуже висока: відносна похибка при цьому може бути в межах 1/1500000 довжини виміряної відстані. Проте ці вимірювання досить трудомісткі. Тепер створено принципово нові далекомірні прилади – ниткові, оптичні, світло- і радіодалекоміри, лазерні далекоміри.

Вимірювання лінії полягає в тому, щоб вздовж провішеної лінії послідовно відкладають стрічку на всю її довжину від початку до кінця. Лінію міряють двічі: в прямому та зворотньому напрямку. Обчислюють абсолютну, а через неї відносну похибку, порівнюючи її з допустимою,яка задана інструкцією або окремим положенням. Якщо відносна похибка перевищує допустиму (граничну) похибку, вимірювання повторюють доти, доки не стануть прийнятними.

На результати вимірювань впливають фактори, при яких проводяться вимірювання, матеріал мірного приладу та інші фактори.

В кінцеві результати вводять поправки на компарування, на температуру (мірний прилад при різних температурах має різну довжину), на провисання, на натяг, на нахил лінії відносно горизонту.

Дата добавления: 2014-01-06