Задачі механічної обробки лубоволокнистих матеріалів. Сутність технології одержання довгого волокна

Лекція № 3

Задачею механічної обробки стебел луб’яних культур
є виділення зі стебел максимальної кількості волокна або лубу з їх мінімальним пошкодженням. Процес виділення волокна полягає в руйнуванні стебел, порушенні зв'язку між волокном і деревиною та розділенні волокна і деревини. Для руйнування стебел використовують поперечне стиснення (плющення) та вигинання (зламування) на м'яльних машинах.

Для відділення волокна від деревини застосовують процес тіпання пром'ятих стебел (сирцю) на тіпальних машинах різних конструкцій. Ефективною механічною обробкою стебла вважається та, при якій досягається повне видалення баластних тканин (деревини, залишків паренхіми, епідермісу та ін.) із збереженням природної міцності волокна і мінімальним його пошкодженням.

Виділення довгого волокна починається з підсушування трести або соломи (для того, щоб зробити деревину більш ломкої). Після чого її проминають рифленими вальцями на багатопарвальній м'ялці, а потім відділяють кострицю від волокна шляхом тіпання пром'ятого «сирцю» лопатевими барабанами на тіпальній машині. Для відділення лубу від соломи, що не пройшла процес розстилання і де не порушено зв'язок волокнистого шару з деревиною, застосовують м'ялки з дрібнорифленими вальцями та проминають солому в більш тонкому шарі. Тіпання затисненого в профільних ременях шару сирцю ведеться послідовно — спочатку одного, а потім другого кінця жмені льону.

Тому для одержання якісного волокна слід надавати максимальну увагу всім технологічним режимам підготовки і переробки сировини, які це забезпечують. Під час приймання, складування та переробки слід розділяти сировину з істотно різними властивостями (наприклад, тонкостеблу тресту, нормального ступеня вилежування і перележану з послабленим волокном.

Дуже уважно треба підходити до вологостної підготовки сировини. При нормальній відокремлюваності та вологості 13—17% доцільно вести переробку при природній вологості. Недолежану або неоднорідну за вологістю тресту слід підсушувати до 10%, а потім зволожувати (краще шляхом відлежування при відносній вологості повітря 70—80%). Тоді і костриця буде достатньо крихка, і волокно еластичне.

На льонозаводах України довге волокно виробляють в основному зі сланкої трести льону з технологічною вологістю 18 - 20% одержаною безпосередньо в льонопосівних господарствах.

За специфікою будови, волокниста частина стебла розташовується по периферії, а деревна, яку необхідно відокремити від волокна й видалити - всередині; деревина жорстка й крихка, а волокно гнучке. Тому практично всі льонозаводи довге волокно виділяють традиційним способом (рис. 1) з використанням МТА.

Рис. 1. Технологічна схема виділення довгого волокна з трести льону:

1 - механізм шароформування;

2 - м'яльна машина;

3 - тіпальна машина.

М'яльно-тіпальні агрегати для обробки лляної і конопляної трести складаються з наступних машин: шароформувальної, призначеної для приготування безперервного тонкого шару трести і подавання його до м'яльної машини; м'яльної, в якій здійснюється руйнування деревної частини стебла і часткове відділення костриці; тіпальної машини, в якій волокна остаточно очищаються від костриці і інших неволокнистих домішок.

Дана технологія використовується як у країнах колишнього СРСР так і в основних Західноєвропейських країнах (Франція, Нідерланди, Бельгія й інші), що займаються переробкою льону на довге волокно.

Сформований у безперервний потік шар трести заданої товщини надходить у м'яльну машину, де відбувається руйнування структури стебел і порушення зв'язку волокна з деревиною. У м'яльній машині волокниста частина збагачується за рахунок звільнення від частини баласту (кореневої частини, уламків деревини) і перетворившись у сирець, за допомогою проміжного транспортера надходить на остаточну обробку в тіпальну машину, де пасма сирцю паралелізуються й очищаються від залишків баласту - дрібних часток зруйнованих тканин (деревини, паренхіми).

Мокру тресту кенафу обробляють в однопроцесних тіпальних машинах, на яких здійснюються одночасно дві операції: м’яття (згинання-зламування деревини) і тіпання (видалення костриці).

Для формування шару стебел трести і завантаження транспортера однопроцесної тіпальної машини також використовують шароформувальні машини.

Традиційна технологія виділення довгого волокна льону на МТА має ряд істотних недоліків, що знижують його вихід, устаткування дороге, має велику метало - і енергоємність, в результаті чого собівартість однієї тонни вироблюваного волокна висока, тому дана продукція не є конкурентоспроможною. Крім того, після розпаду СРСР заводи по виготовленню МТА виявилися за кордоном, а виробництво вітчизняною промисловістю даного обладнання до цього часу не налагоджене. Питання зниження собівартості одержаного довгого волокна в Україні на цей час стоїть відкритим, тому що немає принципово нових технологій переробки та необхідного сучасного обладнання вітчизняного виробництва.

Дата добавления: 2014-01-06