Існують обмеження щодо віднесення на валові витрати

Особливості визначення прибутку як об’єкта оподаткування

Сума прибутку, як об’єкта оподаткування, визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу, на суми валових витрат підприємства і амортизаційних відрахувань.

ПДО = ВД – ВВ – А

ПДО – прибуток до оподаткування ВВ – валові витрати

ВД – валові доходи (скориговані) А - амортизація

Валові доходи, валові витрати, суми амортизації і власне прибуток як база оподаткування визначаються за правилами податкового обліку і не співпадають з показниками доходів, витрат і прибутків, визначеними за правилами бухгалтерського обліку.

До особливостей (відмінностей від бухгалтерського обліку) визначення в податковому обліку прибутку, як об’єкта оподаткування належать в тому числі:

1. Існують особливості визначення дати визнання доходів і витрат. В “податковому обліку спираються на “правило першої події” – валові доходи і валові витрати визнаються за датою відвантаження (реалізації) продукції або за датою надходження коштів, в залежності від того, яка подія трапилась раніше.

2. В складі валового доходу не враховують:

- суми одержаного емісійного доходу

- дивіденди отримані, які оподатковувались за місцем їх виплати

- вартість безоплатно отриманих основних фондів (для експлуатації)

- кошти, що надходять у вигляді міжнародної технічної допомоги

- доходи від спільної діяльності без створення юридичної особи

- інші надходження, прямо визначені нормами податкового законодавства.

А) так званих “витрат подвійного призначення“:

- витрат на організацію прийомів, презентації, виставки, представництво - в розмірі не більше 2% від оподаткованого прибутку за попередній рік;

- витрат на страхування персоналу, на виплати соціального характеру (крім медичного, пенсійного страхування та за обов'язковими видами страхування) - в розмірі, що не перевищує 5% валових витрат за звітний період;

- витрат на навчання та/або професійну підготовку працівників підприємства - у розмірі до 3% фонду оплати праці звітного періоду

- витрат на спецодяг, спецвзуття, продукти спеціального харчування - лише за переліком і нормами, встановленими КМУ;

- витрат на гарантійний ремонт і гарантійну заміну товарів - у розмірі не вище 10% від сукупної вартості таких товарів,

- витрат на відрядження фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах або є членами керівних органів – в межах встановлених граничних норм;

- деяких інших витрат.

Б) витрат на поліпшення основних засобів (в розмірі не більше 10% від їх балансової вартості)

В) витрат на товари, імпортовані з офшорних зон (в розмірі 80% фактично понесенх витрат)

Г) деяких інших витрат

Дата добавления: 2014-01-06