Принципи і види банківського кредитування

Принципи банківського кредитування. В сучасній практиці застосовуються такі основні умови (принципи) кредитування, виконання яких є обов`язковим як для банківських установ, так і для позичальників:

- принцип цільового використання

- принцип терміновості

- принцип повернення

- принцип забезпеченості

- принцип платності

Принцип цільового використання. Законодавчо визначено, що банківські кредити можуть надаватись на обумовлені кредитною угодою цілі, а банк-кредитор має право контролю за цільовим використанням кошів та вжиття відповідних заходів при порушенні позичальником умов цільового використання кредитних коштів.

Чинне українське законодавство забороняє надавати кредити:

- на покриття збитків від господарської діяльності

- на формування статутного капіталу

Принцип забезпеченості кредиту полягає у представленні підприємством-позичальником банку-кредитору гарантій щодо своєчасного повернення кредиту. В якості кредитного забезпечення використовують:

ü заставу належного позичальникові майна,

ü поручительство – гарантія третьої особи,

ü інші гарантії, прийняті у банківській практиці.

За характером застави розрізняють такі види кредиту:

- іпотечний кредит – надається під заставу нерухомого майна (будинки, квартири, споруди, земельні ділянки) яке є власністю позичальника

- ломбардний кредит – надається під заставу високоліквідних активів позичальника (цінних паперів, товарів, валютних цінностей)

Принцип платності реалізується у встановленні банківського відсотку за кредит. Ставка кредитного відсотку характеризується такими основними параметрами: формою, видом, розміром

Відсоткові ставки за кредит встановлюються на договірних засадах. Надання безвідсоткових кредитів забороняється, крім випадків, передбачених законом.

Відсоток нараховується на суму непогашеного кредиту.

Ставки кредитних відсотків можуть бути фіксованими (на весь період дії угоди) і плаваючими (змінюються залежно від кон’юнктури на фінансовому ринку).

Порядок погашення кредиту. За характером погашення основної суми і нарахованих відсотків банківські кредити поділяються на такі види:

- які погашаються поступово, в т.ч.рівномірними чи нерівномірними платежами

- які погашаються одноразовим платежем після закінчення строку позики

- амортизаційні – погашають рівномірними внесками протягом строку кредиту з включенням певної частини основної суми кредиту і відсотків. При цьому кожний наступний платіж менший за попередній, оскільки процентні виплати з часом знижуються.

Кредитний договір. Основною формою відносин між бажаючим одержати позику і комерційним банком є кредитний договір (угода). В цьому документі визначається мета, обсяг, строк повернення кредиту, конкретні умови його видачі та повернення, процентні ставки та порядок їх сплати. Обумовлюються і зобов`язання сторін за виконання чи порушення договірних умов. В кредитному договорі (угоді) також перелічуються фінансові документи позичальника та періодичність їх подання в банківську установу. Дія договору втрачає свою силу після повного погашення позики.

Щоб одержати кредит, позичальник повинен провести досить складну роботу, результати якої фіксуються в обґрунтованій заяві, що подається в банк. В заяві обґрунтовується цільове призначення кредиту, його обсяг і період часу використання. Якщо йдеться про одержання кредитів для фінансування довгострокових інвестиційних проектів, то банк може вимагати у позичальника обґрунтовану комплексну цільову програму соціально-економічних наслідків інвестиційного проекту, розрахунків економічного ефекту, тощо.

Кредитний договір, як правило, містить підтвердження того, що банк-кредитор має право на: проведення на місці перевірок з питань економічного і фінансового стану позичальника, перевірку цільового використання кредиту, стягнення штрафу при нецільовому використанні кредиту, стягнення штрафу і пені за несвоєчасне здійснення розрахунків.

Кредитний договір, як правило, містить застереження про припинення кредитування або дострокове стягнення виданої позички та відсотків (в тому числі шляхом звернення стягнення на забезпечення) у випадках: порушення умов кредитування, погіршання фінансового стану позичальника, ухиляння від контролю з боку банка-кредитора

Види бпнківських кредитів і кредитних послуг В системі банківського кредитування розрізняють:

види банківських кредитів	види кредитно-гарантійних послуг та послуг кредитного характеру
- позика на строк (строковий кредит) - кредитна лінія - овердрафт (контокорентний кредит) - кредит під облік векселів (обліковий або дисконтний кредит)	- акцептний кредит - авальний кредит - факторинг

Строковий кредит – надається повністю негайно після укладення кредитної угоди з умовою повернення кредитних коштів у визначений строк. Погашається або періодичними внесками або одноразовим платежем в кінці періоду кредитування.

Кредитна лінія - це згода банку надати кредит протягом певного періоду часу в розмірах, які не перевищують заздалегідь обумовленої суми. Відкрита кредитна лінія дозволяє оплатити за рахунок кредиту будь-які розрахункові документи, передбачені у кредитній угоді або одержати позику протягом її дії без додаткових переговорів з банком. За звичай, кредитна лінія відкривається на рік, але за угодою можуть передбачатись і інші терміни. Кредитна лінія дозволяє оплатити за рахунок кредиту будь-які розрахункові документи, передбачені у кредитній угоді.

Відновлювальна кредитна лінія (револьверний кредит) – ліміт кредитування встановлюється у вигляді ліміту залишку заборгованості з позики. Після погашення основної суми боргу, або її частини позичальник автоматично отримує право на поновлення кредитування.

Не відновлювальна кредитна лінія – ліміт кредитування встановлюється у вигляді загального ліміту видачі коштів.

Контокорентний кредит (овердрафт) – короткостроковий кредит, що надається підприємству понад залишок його коштів на поточному рахунку в межах заздалегідь обумовленої суми (контокорентний кредит). З цією метою банк відкриває для підприємства спеціальний контокорентний рахунок – єдиний рахунок, на якому враховуються всі операції підприємства. Якщо підприємство виходить за межі наявних на рахунку коштів – йому оплачують рахунки за рахунок контокорентного кредиту в межах встановленого ліміту. Якщо підприємство виходить за межі встановленого ліміту – цю частину кредиту називають “овердрафт”. Відсотки за такий кредит нараховуються лише за період фактичного користування, але є найвищими в банківський практиці. При перевитраті за овердрафтом банк може стягнути штраф або відмовити у кредитуванні. За дебетового сальдо контокорентного рахунка підприємство сплачує банку обумовлені угодою відсотки.

Кредит під облік векселів (обліковий кредит) – є формою рефінансування банком товарного кредиту, оформленого векселем. Надання облікового кредиту здійснюється на підставі поданої підприємством заяви на дисконтування векселів. Банк фактично купує (обліковує) вексель до настання строку сплати за ним, а пред’явнику сплачує номінальну вартість векселя за мінусом дисконту..

Акцептний кредит - це кредитно-гарантійна послуга, яка передбачає акцептування (згоду на оплату) банком переказного векселя за умови, що підприємство надає у розпорядження банку вексель до строку його сплати. За акцептного кредиту банк несе солідарну відповідальність і за бажанням кредитора вимогу може бути звернено як на підприємство, так і на банк.

Авальний кредит – це кредитно-гарантійна послуга, за якою банк бере на себе відповідальність за вексельними зобов’язаннями підприємства у формі поручительства або гарантії лише за умови неможливості виконання підприємством-боржником своїх зобов’язань за векселем. Як і у випадку акцептного кредиту, банк бере на себе лише умовне зобов’язання щодо платежу, тобто якщо власник векселя вносить протест у зв’язку з несплатою векселя. Банк-аваліст несе тільки субсидіарну (додаткову) відповідальність, тобто вимога кредитора може бути звернена на нього лише за умови невиконання її боржником.

Факторинг (факторингова операція) – полягає в тому, що підприємство-продавець уступає банку (або “фактор-фірмі”) право вимоги грошових коштів від покупців за товарними платежами, не забезпеченими векселями. “Фактор-фірма” в термін до 3-х днів перераховує йому основну частину (70-90%) коштів за відвантажену продукцію (при поданні ним всіх необхідних документів). Після отримання платежу від покупця банк перераховує залишок коштів, утримуючи на свою користь відсоткові платежі та комісійну винагороду. Факторинг дозволяє підприємству рефінансувати дебіторську заборгованість у короткі строки.

Дата добавления: 2014-01-06