Класифікація надзвичайних ситуацій

Тема 2: Надзвичайні ситуації мирного й воєнного часів, їхній вплив на життєдіяльність населення України

Організація зведеної команди ПР і ПХЗ

командир команди;

ланка управління і розвідки;

рятувальна група (3 рятувальних ланки по 8 чол.);

2 групи знезараження (в кожної 2 ланки знезараження та гасіння вогнищ і 2 ланки ремонту комунікацій і знезараження ємностей);

група механізації (ланка механізації і аварійно-технічна ланка);

медпункт (2 санітарних ланки).

На об’єктах енергетики (ТЕЦ) крім рятувальних формувань створюється аварійно-технічна команда по відновленню в складі:

командування;

група електромеханічного обладнання (4 ланки по 5 чол.);

група тепломеханічного обладнання (3-4 ланки по 5 чол.);

група паливно-транспортного обладнання (3-4 ланки по 5 чол.);

група контрольно-вимірювальних приладів (3-4 ланки по 5 чол.).

Останнім часом екологічна обстановка в світі значно погірши-лась і оцінюється як несприятлива. Майже щоденно в періодичній пресі друкуються повідомлення про катастрофи, що відбуваються в різних країнах: землетруси, виверження вулканів, обвали, зсуви, селі, повені, цунамі, урагани, смерчі, снігові та пилові бурі, лісові пожежі, тривалі засухи та інші стихійні лиха, які супроводжуються загибеллю людей, руйнуванням міст і промислових підприємств, а також порушенням екологічного рівня в природі, викликаного забрудненням навколишнього середовища.

Територія України, розташованої практично в центрі Євро-пейської частини земної кулі, складає 603,7 тис.км². Середня щільність населення складає 86 чоловік на 1 км², а в східних, більш промислово насичених регіонах, це число складає близько 200 чоловік на 1 км². Загальна кількість населення в Україні складає близько 48 млн. чоловік.

Сьогодні в Україні у зв’язку з небезпечними природними явищами, аваріями і катастрофами обстановка характеризується як дуже складна.

Стихійні лиха не підвладні державним кордонам. Навички боротьби зі стихійними лихами, які все частіше розповсюджуються на території прилеглих держав, вказують на необхідність міжна-родного співтовариства, а також надання всебічної допомоги при ліквідації їх наслідків. Для ліквідації шкоди, яку спричинило стихійне лихо, іноді необхідно об’єднувати зусилля багатьох країн.

Запобігання надзвичайним ситуаціям природного і техногенного характеру, ліквідація їх наслідків, максимальне зниження масштабів втрат та збитків перетворилося на загальнодержавну проблему і одне з найважливіших завдань органів виконавчої влади і управління всіх рівнів.

Відповідно до характеру походження подій, що можуть зумовити виникнення НС на території України, розподіляються:

надзвичайна ситуація (НС) - порушення нормальних умов життя і діяльності людей на об’єкті або території, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом чи іншою небезпечною подією, яка призвела (може призвести) до загибелі людей та значних матеріальних втрат;

аварія - небезпечна подія техногенного характеру, що створює на об’єкті, території або акваторії загрозу для життя і здоров’я людей і призводить до руйнування будівель, споруд, обладнання і транспортних засобів, порушення виробничого або транспортного процесу чи завдає шкоди довкіллю;

катастрофа - великомасштабна аварія чи інша подія, що призводить до тяжких, трагічних наслідків;

небезпечне природне явище - подія природного походження або результат діяльності природних процесів, які за своєю інтенсивністю, масштабом поширення і тривалістю можуть вражати людей, об’єкти економіки та довкілля;

потенційно небезпечний об’єкт – об’єкт, на якому використову-ються, виготовляються, переробляються, зберігаються або транс-портуються небезпечні радіоактивні, пожежовибухові, хімічні речови-ни та біологічні препарати, гідротехнічні і транспортні споруди, транспортні засоби, а також інші об’єкти, що створюють реальну загрозу виникнення НС;

НС техногенного характеру - транспортні аварії (катастрофи), пожежі, неспровоковані вибухи чи їх загроза, аварії з викидом (загрозою викиду) небезпечних хімічних, радіоактивних, біологічних речовин, раптове руйнування споруд та будівель, аварії на інженерних мережах і спорудах життєзабезпечення, гідродинамічні аварії на греблях, дамбах тощо.

НС природного характеру - небезпечні геологічні, метеороло-гічні, гідрологічні морські та прісноводні явища, деградація грунтів чи надр, природні пожежі, зміна стану повітряного басейну, інфекційна захворюваність людей, сільськогосподарських тварин, масове ураження сільськогосподарських рослин хворобами чи шкідниками, зміна стану водних ресурсів та біосфери тощо.

НС соціально-політичного характеру пов’язані з протиправними діями терористичного і антиконституційного спрямування: здійснення або реальна загроза терористичного акту (збройний напад, захоплення і затримання важливих об’єктів, ядерних установок і матеріалів, систем зв’язку та телекомунікації, напад чи замах на екіпаж повітряного або морського судна), викрадення (спроба викрадення) чи знищення суден, захоплення заручників, встановлення вибухових пристроїв у громадських місцях, викрадення або захоплення зброї, виявлення застарілих боєприпасів тощо.

Надзвичайні ситуації воєнного характеру пов’язані з наслідками застосування зброї масового ураження або звичайних засобів ураження, під час яких виникають вторинні фактори ураження населення внаслідок зруйнування атомних і гідроелектричних станцій, складів і сховищ радіоактивних і токсичних речовин та відходів, нафтопродуктів, вибухівки, транспортних та інженерних комунікацій тощо.

Відповідно до територіального поширення, обсягів заподіяних або очікуваних економічних збитків, кількості людей, які загинули, за класифікаційними ознаками визначаються чотири рівні надзвичайних ситуацій - загальнодержавний, регіональний, місцевий та об’єктовий.

До загальнодержавного рівня відноситься НС, яка розвива-ється на території двох та більше областей (Автономної Республіки Крим, міст Києва та Севастополя) або загрожує транскордонним перенесенням, а також у разі, коли для її ліквідації необхідні матеріальні і технічні ресурси у обсягах, що перевищують власні можливості окремої області (Автономної Республіки Крим, міст Києва та Севастополя), але не менше одного відсотка обсягу видатків відповідного бюджету.

До регіонального рівня відноситься НС, яка розгортається на території двох та більше адміністративних районів (міст обласного значення), Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя або загрожує перенесенням на територію суміжної області України, а також у разі, коли для її ліквідації необхідні матеріальні і технічні ресурси у обсягах, що перевищують власні можливості окремого району, але не менш одного відсотка обсягу видатків відповідного бюджету.

До місцевого рівня відноситься НС, яка виходить за межі потенційно небезпечного об’єкта, загрожує поширенням самої ситуації або її вторинних наслідків на довкілля, сусідні населені пункти, інженерні споруди, а також у разі, коли для її ліквідації необхідні матеріальні і технічні ресурси у обсягах, що перевищують власні можливості потенційно небезпечного об’єкта, але не менш одного відсотка обсягу видатків відповідного бюджету. До місцевого рівня також належать всі надзвичайні ситуації, які виникають на об’єктах житлово-комунальної сфери та інших, що не входять до затверджених переліків потенційно небезпечних об’єктів.

До об’єктового рівня відносяться всі НС, які не підпадають під зазначені визначення.

У разі коли наслідки аварії (катастрофи) можуть бути віднесені до різних галузей, або конкретних видів НС, остаточне рішення щодо її класифікації приймає Комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та НС на тому рівні, до якого відноситься ця ситуація. При цьому послідовно розглядаються усі критерії групи 1, що відносяться до цих напрямів (галузей), а з параметрами критерію групи 2 порівнюється розмір сумарних економічних збитків, після чого розглядається сумарний набір порогових значень класифікаційних ознак.

Подальша класифікація як природних, так і техногенних НС може бути проведена за такими ознаками: загальна причина виникнення, вид прояву, сфера, наслідки, терміни та масштаб прояву.

Дата добавления: 2014-01-07