Мета предмета

Нові акценти програми

Навчальний предмет “Літературне читання” від­повідно до нового Державного стандарту почат­кової загальної освіти є складовою освітньої галу­зі “Мови і літератури”. Сама ця назва, на відміну від старої назви “Читання”, орієнтує вчителя на роботу з літературним твором як зразком мистец­тва слова. Вчителеві треба актуалізувати свою внутрішню культуру, начитаність, літературознав­чу і методичну підготовку, щоб дивитися на ху­дожній твір як на мистецтво, організовувати робо­ту з ним “на рівні мистецтва і по можливості його методами” (М. Рибнікова), навчати дитину повно-' цінно сприймати художній твір, щоб моральний, пізнавальний, естетичний потенціал літератури переходив у її внутрішній світ.

Тож у новій навчальній програмі “Літературне читання” (керівник авторського колективу О.Я. Савченко) головною метою курсу визначено розвиток дитячої особистості засобами чи­тацької діяльності. Це передбачає формування читацької компетентності молодшого школяра, яка є базовою складовою комунікативної і пізна­вальної компетентностей. Читацька компетент­ність формується у процесі реалізації всіх змісто­вих ліній предмета “Літературне читання” як інтегрований результат взаємодії знань, умінь, навичок та ціннісних ставлень учнів. Метою курсу також є ознайомлення учнів з дитячою літерату­рою як мистецтвом слова, підготовка їх до систе­матичного вивчення курсу літератури в основній школі. Для досягнення мети та завдань курсу по­трібно пропонувати дітям для читання високоху­дожні літературні твори, вибір яких здійснюється на основі принципів: тематично-жанрового, есте­тичного, літературознавчого, комунікативно- мовленнєвого.

Комунікативно-мовленнєвий принцип є визна­чальним у мовленнєвому розвитку учнів, фор­муванні в них досвіду міжособистісного спілку­вання.

Під час навчання відбувається інтенсивний розвиток усіх характеристик навички читання вголос і мовчки за провідної ролі смислового чи­тання; учні оволодівають прийомами виразного читання, вмінням будувати власні висловлювання за змістом прочитаного (прослуханого) та бажанням уважно слухати і розуміти співбесідни­ка, вести діалог.

Впровадження комунікативно-мовленнєвого принципу передбачає діалогову взаємодію читача з текстом, автором, персонажами твору, застосу­вання технологій кооперативного навчання, ство­рення спеціальних навчальних ситуацій (робота в парах, малих групах, колективне обговорення змісту прочитаного, прослуханого, участь у літе­ратурній бесіді, рольових літературних іграх, декламація, драматизація тощо), у процесі яких формується культура спілкування.

Дата добавления: 2014-01-07