КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Непрерывные случайные величины. Функция распределения случайной величины
Крім власних натуральних і вартісних показників, все частіше використовується агрегіровані показники, наприклад коефіцієнти Беннета. Це узагальнюючий показник, охоплюючий різнорідні часткові показники, які перетворюються у відносні величини, які піддаються додаванню. Більш глибокий з теоретичної точки зору підхід до вивчення інфраструктури відмічається в географії з кінця 70-тих років. Часто використовуванедо цього афористичне трактування транспортної інфраструктури як «судинної» («кровеносної») системи господарства одержала в економічній географії поглиблення і прикладне обгрунтування. Витоки цього ми знаходимо ще в працях М.М.Барановського (1955). Основна ідея підходу заключалася в тому, щоб показати місце і роль інфраструктури в інтегральній територіальній структурі господарства країни або району; визначити наукові принципи формування «географічно логічної» інфраструктури, тобто ув’язаної в своєму розвитку з економіко- фізико-географічними особливостями. Ці питання, як правило, випадають з поля зору інших спеціалістів. В той же час територіальні проблеми розвитку інфраструктури надзвичайно актуальні. По-перше, як вже було сказано вище, якісні і кількісні показники розвитку інфраструктури залежать серед інших факторів від багатьох економіко- і фізико-географічних умов. Наприклад, такі показники, як конфігурація і лінійна концентрація транспортної інфраструктури, часто визначаються рельєфом, рисунком гідрографічної мережі, фізико-географічним положенням. Ці ж показники залежать від величини і конфігурації країни, мережі розселення, від територіального староосвоєних і піонерних ресурсних районів, економіко-географічного положення і багато іншого, що в цілому може бути визначено як географічна специфіка країни і району.
По-друге, інфраструктура активно приймає участь в формуванні інтегральної територіальної структури господарства країни і інтеграційних групіровок країн. Територіальна структура господарства виникає на достатньо високому рівні розвитку господарства як єдиного комплексу, коли окремі райони країни з’єднуються в ціле. Вона є продуктом інтеграції в минулому відокремлених частин країни в результаті прогресу територіального розподілу труда. Інфраструктура відіграє при цьому системоутворюючу роль, з’єднуючи зокрема, територіально-виробничі ланки і прискорюючи економічний оборот в масштабі усієї країни. Щоб представити собі місце інфраструктури в територіальній структурі господарства, звернемося до матриці зв’язків між основними територіальними підструктурами господарства, передвзято відхиляючись при цьому від ускладнюючих їх елементів і рис (табл. 71). Як видно з таблиці, інфраструктура утворює Таблиця 7.1 Матриця зв’язків між територіальними підструктурами господарства країни
шість пар зв’язків між територіальними підструктурами господарства, кожну з яких можна трактувати як географічну задачу при вивченні місця інфраструктури в територіальній структурі господарства країни. Зв’язки р Ö і описують взаємодію територіальної підструктури матеріального виробництва і інфраструктури. Ріст фондоємкості інфраструктури збільшує її вплив на стабілізацію територіальної підструктури матеріального виробництва рівно як і ріст територіальної концентрації виробництва приводить до посилення районної концентрації інфраструктури. Розміщення інфраструктурних споруд в багато чому залежить від географічної направленості виробничих зв’язків і т.д. В результаті досліджень економічних зв’язків р Ö і в економічній географії вироблені такі поняття, як економічна вісь, полімагістраль («інфраструктурний жгут»), які характеризують процеси лінійної територіальної концентрації транспортної інфраструктури як під впливом внутрішніх інфраструктурних процесів концентрації концентрації, так і «притяжіння» матеріального виробництва к полімагістралям і крупним транспортним вузлам. Наявність економічних осей і полімагістралей - ознаки певної зрілості територіальної структури господарства країни.
Зв’язки п Ö і, мабуть, найбільше вивчені в географії. Функціонування транспорту нерозривно зв’язано з системою розселення, утворюючи з нею, зо образним виразом М.М.Барановського (1960), каркас, остов, «на якому все решта держиться». На основі цього склалося поняття опорного каркасу розселення як співвідношення головних фокусів економічного, політичного і культурного життя і з’єднуючих їх магістралей (Лаппо, 1978). Однак наша матриця показує лише пари зв’язків, тоді як в реальності взаємодії можуть бути складніші. Так, територіальна взаємодія виробництва, інфраструктури і розселення приводить до формування «каркасної структури» господарства, яке є, по суті, одним з генералізованих понять, відображаючих просторову будову господарства країни. Поняття каркасної структури - значний допоміжний засіб типізації інтегральних територіальних структур господарства в їхньому нерозчленованому вигляді, постільки каркасні структури проявляються особливо на загальнодержавному або крупнорегіональному рівні. Так, І.М. Маєргойз виділяв моноцентральну, поліцентральну, ацентрально-периферійну структури (1981). П.М.Алампієв (Территориальные структуры..., 1979) за густотою вузлів каркасної структури запропонував виділяти два крайніх типа країн: країни з високо розвитою територіальною структурою. Тут густа мережа вузлів першої величини, маленькі вічка між ними, окремі нагромадження вузлів перетворились, за виразом П.М. Алампієва, в агломераційні плити. Країни з осередковим(«очаговим») типом каркасу -другий, до якого відносяться, наприклад, Монголія.
Виділення типів каркасних структур можна вважати узагальненим рівнем типології каркасних структур з врахуванням особливостей інфраструктури. Зв’язки r Ö i характеризують, з одного боку, вплив (дію) природних особливостей країни (району) на інфраструктуру, з іншого вплив інфраструктури на освоєння природних ресурсів і на адаптацію до несприятливих природних умов. В низці крупних країн, де чітко виділяються економічно активні райони з ресурсними резервами, виникає гостра проблема створення інфраструктури, необхідної для подолання розриву між ресурсами і виробництвом. Категорія економічної географії «опорна база активізації території» за своїм змістом «інфраструктурне» поняття, збагачене врахуванням фактора економіко-географічне положення (Космачев, 1981). Таким чином, інфраструктура відіграє поруч з розселенням системоутворюючу роль в формуванні і розвитку територіальної структури господарства країни, запропонованої І.М. Маєргойзом в якості предмету економіко-географічного країнознавства.
Опр. Непрерывной называют случайную величину, которая может принимать все значения из некоторого конечного или бесконечного промежутка. Число возможных значений непрерывной случайной величины бесконечно (несчетно). Примеры. 1. Расстояние от точки попадания до центра мишени. 2. Размер детали, выпускаемой на данном станке. Для дискретной случайной величины исчерпывающей характеристикой является ряд распределения (таблица распределения). Непрерывная случайная величина имеет бесконечное множество возможных значений, сплошь заполняющих некоторый промежуток. Значит для непрерывной случайной величины в отличии от дискретной, невозможно составить таблицу распределения, в которой были бы перечислены все возможные значения. Наиболее общей формой закона распределения, пригодной для всех случайных величин является функция распределения.
Опр. Функцией распределения случайной величины X называется вероятность того, что случайная величина X примет значение, меньше, чем заданное x: . (1) Геометрически: [вероятность того, что случайная точка X попадет левее заданной точки x ]
F(x) – вероятность того, что случайная величина X примет значение, которое изобразится на числовой оси точкой, лежащей левее заданной точки x. Функцию распределения F(x) иногда называют «интегральной функцией распределения».
Дата добавления: 2014-01-07; Просмотров: 214; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |