КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Економічні ресурси та їх класифікація , оплата ресурсів
Підприємство як центр прийняття рішень Підприємство як суб’єкт ринку та виробничо-ринкова система Лекція 6. Мікроекономічна модель підприємства План
1. Підприємство як суб’єкт ринку та виробничо-ринкова система. 2. Підприємство як центр прийняття рішень. 3. Поняття і параметри виробничої функції. Виробнича функція з одним змінним фактором. 4. Виробнича функція з двома змінними факторами. 5. Оптимум виробника.
Питання, що винесені на самостійне опрацювання:
1. Фактори виробництва та їх класифікація. 2. Поняття кривої "шлях розвитку виробництва". Рекомендована література:
1. Долан Э. Дж., Линдсей Д. Микроэкономика / Пер. с англ. / Под общ. ред. Б. Лисовика и В. Лукашевича.- С.-Пб.: Экон.шк.,1997.- с.с.129-138, 151-157. 2. Макконнел К.Р., Брю С.Л. Аналітична економія: принципи, проблеми і політика.Ч.2 В 2 т./ Пер с англ. 2-го изд. –М.: Республика, 1992.- с.с.197-209. 3. Нуреев Р.М. Курс микроэкономики. Учеб. для вузов. М.: Издат. гр. НОРМА-ИНФРА.М., 1998- с.с.46, 158-171, 192-201. 4. Ястремський О.І., Гриценко О.Г. Основи мікроекономіки: Підручник. – К.: Знання, 1998 – с.с.23, 187-203, 210-227.
Мікроекономіка розглядає підприємство як цілісний об’єкт, що здійснює перетворення ресурсів на готову продукцію. Підприємство є ринково-виробничою системою. Воно водночас виступає у ролі: · споживача факторів виробництва, оскільки купує ресурси на ринках факторів виробництва; · виробника продукції; · продавця продукції на ринках товарів і послуг. Будь-яка система, за термінологією загальної теорії систем, має вхід, процесор та вихід. На вході підприємства – так звані прості елементи процесу виробництва (фактори виробництва). Процесор – це трансформація факторів виробництва у готову продукцію, а саме – виробничий процес. Вихід – кінцеві результати виробництва: товари або послуги у грошовому чи натуральному вимірі, вироблені підприємством за певний проміжок часу з використанням необхідних для цього ресурсів.
Гіпотеза про раціональність поведінки суб’єктів ринкових відносин означає, що фірма прагне приймати такі рішення, які б дозволили їй за умов обмеженості ресурсів максимізувати прибуток, тобто основною метою діяльності підприємства є максимізація прибутку. Для досягнення цієї мети вимагає здійснення вибору: - Що виробляти? - Яким чином виробляти? - Для кого виробляти? Підприємства володіє суверенітетом у прийнятті рішень щодо своєї діяльності. Припущення про єдину мету діяльності підприємства є спрощеним. Воно може мати й інші цілі особливо в короткостроковому періоді, але домінуючою метою у довгостроковому періоді є саме максимізація прибутку.
Економічні ресурси (фактори виробництва) –це природні, людські та вироблені людиною ресурси, які використовуються для виробництва товарів та послуг. Розрізняють такі групи факторів виробництва: 1. природні ресурси (земля) – все, що може бути використане у виробництві у натуральному стані, тобто без будь-якої обробки; 2. капітал(фізичний) – охоплює всі вироблені засоби виробництва, зокрема будівлі споруди, матеріальні цінності. Тут важливо відмітити, що гроші не є капіталом, оскільки самі нічого не виробляють. 3. праця – це фізичні та розумові здібності людей, що застосовуються при виробництві товарів і послуг. 4. підприємницький хист.
Класифікація економічних ресурсів · Матеріальні ресурси – природні ресурси та капітал; · Людські ресурси – праця та підприємництво. Оплата ресурсів 1. Доход, що отримується від надання матеріальних ресурсів, називається рентним доходом або доходом у вигляді процента.
2. Доход, що отримується тими, хто надає свою робочу силу, називається заробітною платою. 3. Підприємницький доход називається прибутком, який може прийняти форму збитку.
Дата добавления: 2014-01-07; Просмотров: 1083; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |