Поняття та предмет екологічного права

В сучасній юридичній літературі сформувався загальновизнаний підхід, згідно якого ознаками будь-якої галузі права, які дають можливість виділити її з системи права в окрему галузь, є наявність державної та суспільної потреби в ній, специфічного предмету, методу та принципів правового регулювання споріднених суспільних відносин[16].

Значні екологічні проблем в Україні, мова про які йшла вище, зумовили необхідність закріплення в ст. 16 Конституції України найважливіших обов’язків держави: забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи—катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду Українського народу. Таким чином, вирішення існуючих екологічних проблем зумовлюють необхідність створення певних регуляторів суспільних відносин в сфері використання та охорони НПС, в якості яких і виступають правові норми, об’єднані в екологічному праві.

Екологічне право можна розглядати як галузь права а також як учбову дисципліну.

Як галузь права, екологічне право – система норм права, що регулюють порядок раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів, встановлюють гарантії забезпечення реалізації права людини на безпечне для життя та здоров’я навколишнє природне середовище.

Особливість екологічного права як галузі права полягає в тому, що воно для врегулювання відносин, які складаються в галузі раціонального використання та охорони НПС запозичує правові норми із інших галузях права. Наприклад, для регулювання відносин, пов’язаних з управлінням в сфері екології, визначенням порядку надання дозволів на спеціальне використання об’єктів НПС - запозичуються норми та методи правового регулювання, притаманні адміністративному праву (насамперед, імперативні методи правового впливу на відповідних суб’єктів). Навпаки, якщо мова йде про відносини, пов’язані із власністю на об’єкти НПС – використовуються норми та диспозитивні методи, запозичені в цивільному праві.

Як галузь права, екологічне право включає в себе три підгалузі:

- природоресурсове право, яка регулює порядок здійснення раціональне використання природних ресурсів. Норми природноресурсового права визначають цільове призначення тих чи інших об’єктів НПС, встановлюють права та обов’язки суб’єктів, які мають право їх використовувати, визначають порядок отримання дозволів та сплати коштів за спеціальне природокористування тощо;

- природоохоронне право. Наявність цієї підгалузі зумовлене об’єктивною необхідністю охорони природних ресурсів. Потреба такої охорони пояснюється вичерпаністю та невідновлювальністю більшості природних об’єктів. Так, в радянський період існувала думка, яка полягала в тому, що природні ресурси поділяються на вичерпні та невичерпні. Зокрема, наприклад, до невичерпних об’єктів відносили прісну воду та атмосферне повітря. Проте, сучасний стан екології показав, що хоча загальні запаси прісної води або атмосферного повітря залишаються незмінними, проте, із-за інтенсивного забруднення НПС зазначені життєво важливі елементи довкілля втрачають свою чистоту та здатність задовольняти найбільш важливі потреби людини. В зв’язку із цим, використання будь-яких природних ресурсів є невіддільним від дій природовласника чи природокористувача по їх охороні та відновленню);

- антропоохоронне право (antropos – з давньогрецької людина). Доцільність існування цієї підгалузі обумовлена тим, що людина здійснюючи природокористування настільки змінила НПС, що воно перестало бути чистим (позбавленим сторонніх домішок). Завдання, яке стоїть перед сучасним людством в контексті охорони НПС можна узагальнити до наступного – забезпечити безпечне для життя та здоров’я НПС, тобто таке довкілля, яке б кардинально не шкодило найбільш важливим життєвим функціям людини. Таким чином, необхідність існування антропоохоронного права зумовлене тим, що життя та здоров’я людини в нашій державі визнається найбільшою цінністю, а екологічні ризики в наш час є одними із найактуальніших.

Як підгалузь екологічного права антропоохоронне право визначає екологічні права та обов’язки громадян, встановлює стандарти та нормативи в галузі екології, визначає об’єми гранично допустимих викидів, встановлює концентрації шкідливих речовин в скидах та викидах тощо.

Як самостійна галузь права екологічне право має свій предмет, який можна визначити як сукупність екологічних правовідносин, що виникають у галузі раціонального використання та відтворення природних ресурсів, забезпечення безпечного для життя та здоров’я людини НПС.

З огляду на опосередковані в праві інтереси та потреби людини і громадянина в сфері взаємодії суспільства і природи, предмет сучасного екологічного права утворюють відносини щодо:

- власності на природні об'єкти і ресурси;

- природокористування;

- охорони об’єктів НПС від різних форм деградації та негативних впливів;

- захисту екологічних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб.

Екологічні правовідносини, які складають предмет екологічного права мають свої особливості. До таких особливостей необхідно віднести:

1) наявність особливих об’єктів правового регулювання. Такими об’єктами виступають природні ресурси (земля, надра, води, ліси, атмосферне повітря тощо), більшість з яких становлять основу суверенітету України, забезпечують природні, матеріальні, духовні та інші потреби людини;

2) базування таких правовідносин на природничому праві людини на безпечне для життя і здоров'я НПС;

3) орієнтація на збереження і охорону НПС.

Як учбова дисципліна, екологічне право має свою внутрішню структуру, яка органічно поєднує загальну та особливу частини.

Загальна частина вивчає передумови виникнення екологічного права, його поняття, предмет, систему, методи, коло суб’єктів, їх права та обов’язки, основні питання, пов’язані з управлінням в сфері природокористування, порядок реалізації правомочностей власників природних об’єктів та природокористувачів, основні моменти, пов’язані із юридичною відповідальністю в сфері природокористування.

Особлива частина охоплює правові норми, які визначають порядок раціонального використання, відтворення та охорони окремих об’єктів НПС.

Екологічне право як навчальна дисципліна тісно пов'язана з іншими правовими науками. Ця обставина вимагає при вивченні курсу відповідних знань з конституційного, адміністративного, цивільного, господарського, кримінального та інших галузей права.

Дата добавления: 2014-01-07