При організації нового господарства, наприклад фермерського колективного, орендного тощо

При корінних змінах у галузевій структурі, напрямку та організа­ції господарства (таких, наприклад, як заміна молочного господарстві розведенням м'ясної великої рогатої худоби).

У випадках порівняно незначних часткових змін в організації господарства, які стосуються лише деяких галузей, підрозділів виробництва тощо. Наприклад, придбання нових машин, освоєння нової технології або зміна розмірів деяких галузей.

Аналіз стратегії використання капіталу

Капіталом вважають довгострокові вкладення в основні засоби та поточні витрати на виробництво продукції підприємства. Перша частина капіталу призначається для відтворення основних засобів, носить характер довгострокових інвестиційних вкладень і являє собою основний капітал. Друга частина вважається оборотним капіталом, який призначений для створення виробничих запасів, здійснення поточних витрат на виробництво продукції даного підприємства.

Для опрацювання стратегії використання капіталу всі його активи доцільно також розподілити на дві групи: 1) активи, що безпосередньо забезпечують доходи (посіви культур, продуктивні тварини, корми, насіння, добрива тощо); 2) активи, що не створюють доходу безпосередньо (машини, споруди, приміщення тощо).

Вирішення проблем найбільш раціонального використання капіталу зумовлюється трьома напрямками опрацювання стратегії виробничої діяльності господарства.

У перших двох випадках вирішуються такі питання, як обсяг капіталовкладень, необхідних для здійснення будь-яких змін в організації господарства, пошук найвигідніших об'єктів для додаткових капіталовкладень за рахунок відрахувань з прибутків або інших джерел.

У третьому випадку при організації нового господарства виникає необхідність визначення потреби в капіталі для господарства тогоабоіншого типу, обсягу й величини прибутку на вкладений капітал, які може одержати, вибравши відповідний розмір і тип господарства.

Наближену до реальної величини капіталу, необхідного для належного фінансування господарств різних розмірів і типів визначають на основі стабільності грошової одиниці в країні, реальної оцінки основних засобів і виробничих запасів, оплати праці, результатів аналізу за ряд років та наукових досліджень.

Насамперед слід дотримуватись певного співвідношення вкладень в основні та оборотні засоби. Обсяг належних вкладень при аналізі обраховують виходячи з нормативів на одиницю або на 100 га земельної площі господарств різних типів, а також з оцінки основних фондів та виробничих оборотних засобів. Важливими факторами капіталовкладень є розміри господарства та вкладень і розміри господарства та інтенсивність виробництва.

Надійним способом визначення відповідності фінансових ресурсів господарства передбаченим його розміру й типу є поквартальний розрахунок потреби в капіталі як мінімум на майбутні роки. При обрахуванні обсягів додаткових капіталовкладень слід перед­бачати потребу не лише в основних засобах — в обладнанні, в тваринах і т.п., але й у додатковому оборотному капіталі.

При нестачі оборотного капіталу необхідно забезпечити одержання максимального середнього прибутку на кожну грошову одиницю оборотних засобів.

Разом із землею задіяна робоча сила, механічна тяга, техніка, послуги, насіння, добрива, отрутохімікати, корми для тваринництва та інші ресурси або засоби виробництва. Співвідношення між ними може змінюватись, що зумовлює зміну урожайності культур або продуктивності інших галузей: вони будуть мати тенденцію до підвищення зі збільшенням витрат, однак необов'язково прямо пропорційно такому збільшенню.

Властивість співвідношення між виходом продукції та витратами змінюватись із зміною співвідношення між факторами виробництва називають законом змінних співвідношень, або законом спадаючої доходності. Цей закон відображає зміст між факторами виробництва та продукцією і називається співвідношенням "фактор — продукт".

Співвідношення "фактор — продукт", яке складається при цьому, являє собою співвідношення величини врожаю в центнерах, до показника затрат насіння. Співвідношення це може бути трьох типів: постійним, зростаючим або спадаючим, рахуючи по виходу продукції на одиницю витрат.

Для сільського господарства найтиповішим із зазначених трьох типів є спадаюче співвідношення, тому й закон змінних співвідношень називають законом спадаючої доходності. Співвідношення між фактором і продуктом являє собою основу для аналізу потенційної доходності в розрахунку на одиницю вартості оборотних засобів і дає можливість знайти спосіб одержати максимально можливий прибуток у сільськогосподарському виробництві.

У випадках нестачі оборотних засобів існують три можливі варіанти прийняття рішень:

1) залишити декілька гектарів площі або інших виробничих одиниць вільними, не зайнятими у виробництві;

2) обмежитись максимально прибутковою комбінацією змінних витрат з постійними ресурсами;

3) вибрати якийсь проміжний варіант.

У господарствах, які не мають достатньої кількості оборотних засобів, доцільно додержуватись таких загальних правил:

1. Вкладення змінних факторів повинні розподілятися між виробничими одиницями таким чином, щоб одержати максимальний середній прибуток на кожну одиницю змінних витрат.

2. При визначенні валового прибутку в розрахунку на виробничу одиницю як критерію вирівнювання маржинальних прибутків, доцільно додержуватись такої комбінації факторів для кожної одиниці, за якої середній прибуток на одиницю змінних витрат буде максимальним.

3. Надалі доцільно додержуватись тих шести принципів, які застосовуються для вирівнювання маржинальних прибутків при максимально прибутковій комбінації, застосовуючи, однак, ці правила для максимального збільшення середнього прибутку в розрахунку на одиницю вартості змінних витрат.

У сучасних багатогалузевих господарствах при такому аналізі необ­хідно в розрахунок приймати сукупність всіх галузей господарства.

Запитання для самоперевірки:

1. Назвіть метод забезпечення максимальної прибутковості при розподілі ресурсів.

2. Які види ресурсів є лімітуючим фактором в сільському господарстві?

3. Який чинник є найважливішим для розподілу земельних ресурсів по культурах?

4. Назвіть види співвідношень між окремими продуктами для розподілу земельних ресурсів.

5. В чому сутність агрегативного методу визначення маржинального прибутку?

6. Назвіть показники ефективності використання кормів.

7. В чому сутність правила заміни при визначенні витрат на корми?

8. В чому сутність закону спадаючої доходності?

9. Назвіть переваги балансу капітальних витрат для управління підприємством.

Дата добавления: 2014-01-07