Категорії та види стандартів. Взаємозамінність та ії значення

Стандарт являє собою первісний документ, на підставі яко­го створюється продукція із заздалегідь заданими властивостя­ми, що перешкоджають випускати нестандартну продукцію.

У процесі стандартизації розробляються норми, правила, вимоги, характеристики, що стосуються об'єкта стандартиза­ції, які оформляються у виді нормативного документа.

Розглянемо різновидність нормативних документів, що ре­комендуються посібником 2 ISO/МЄК, а також прийняті в дер­жавній системі стандартизації України. Посібник 2 ISO/МЄК рекомендує: стандарти, документи технічних умов, зводи пра­вил, регламенти (технічні регламенти).

Стандарт - це нормативний документ, розроблений на осно­ві консенсусу, затверджений визнаним органом, спрямований на досягнення оптимального степеня упорядкування у визна­ченій області. У стандарті встановлюються для загального і багаторазового використання загальні принципи, правила, ха­рактеристики, що стосуються різних видів діяльності чи їх ре­зультатів. Стандарт повинен бути заснований на узагальнених результатах наукових досліджень, технічних досягнень і прак­тичного досвіду, тоді його використання принесе оптимальну вигоду для суспільства.

Попередній стандарт - це тимчасовий документ, що при­ймається органом зі стандартизації і доводиться до широкого кола потенційних споживачів, а також тих, хто може його за­стосувати. Інформація, отримана в процесі використання по­переднього стандарту, і відгуки про цей документ служать ба­зою для вирішення питання про доцільність прийняття стандарту.

Стандарти, як і стандартизація, є міжнародними, регіональ­ними, національними, адміністративно-територіальними. Вони приймаються відповідно міжнародними, регіональними, націо­нальними, територіальними органами з стандартизації. Усі ці категорії стандартів призначені для широкого кола споживачів.

Зазначені вище категорії стандартів називають загальнодоступними. Інші ж категорії стандартів, такі як фірмові чи галу­зеві, не будучи такими, можуть, однак, використовуватись й у декількох країнах відповідно до існуючих там правових норм.

Ми розглядатимемо стандарт як один з різновидів нормативних документів. Однак у практиці термін "стандарт" може вживатися і стосовно еталона, зразка чи опису продукту, процесу (послуги).

Документ технічних умов (technical specification) установ­лює технічні вимоги до продукції, послуги, процесу.

Зведення правил, звичайно роз­робляється для процесів проектування, монтажу устаткування і конструкцій, технічного обслуговування чи експлуатації об'єктів, конструкцій, виробів. Технічні правила, що містять­ся в документі, носять рекомендаційний характер.

Усі вищевказані нормативні документи є рекомендаційними. На відміну від них обов'язковий характер носить регламент.

Регламент - це документ, у якому містяться обов'язкові правові норми. Приймає регламент орган влади, а не орган зі стандартизації, як у випадку інших нормативних документів. Різновид регламентів - технічний регламент - містить техніч­ні вимоги до об'єкта стандартизації. Технічні регламенти звичайно доповнюються методичними до­кументами, як правило, вказівками щодо методів контролю чи перевірок відповідності продукту (послуги, процесу) вимогам регламенту.

Нормативні документи по стандартизації в Україні уста­новлені Законом України "Про стандартизацію". До них відно­сяться:

· Державні стандарти України (ДСТУ);

· застосовувані від­повідно до правових норм міжнародні, регіональні стандарти, а також правила, норми і рекомендації зі стандартизації;

· за­гальноукраїнські класифікатори техніко-економічної інформа­ції;

· стандарти галузей – ОСТи;

· стандарти підприємств – СТП;

· стандарти нау­ково-технічних, інженерних суспільств та інших суспільних об'єднань.

Дотепер діють ще і стандарти колишнього СРСР, якщо вони не суперечать законодавству України – ГОСТ и. Крім стандартів, нормативними документами є також ПР - правила по стандартизації, Р - рекомендації зі стандартизації і ТУ - технічні умови.

Державні стандарти розробляють на продукцію, роботи і по­слуги, потреби в якій носять міжгалузевий характер. Стандар­ти цієї категорії приймає Держстандарт України, а якщо вони відносяться до області будівництва, архітектури, промисловос­ті будівельних матеріалів - Держбуд України.

Галузеві стандарти розробляються стосовно до продукції ви­значеної галузі. їх вимоги не повинні суперечити обов'язковим вимогам державних стандартів, а також правилам і нормам безпеки, що встановлені для галузі. Приймають такі стандар­ти державні органи керування (наприклад, міністерства), що несуть відповідальність за відповідність вимог галузевих стан­дартів обов'язковим вимогам державних стандартів.

Стандарти підприємств (ДСТУ 1.4-93) розробляються і при­ймаються самим підприємством.

Стандарти суспільних об'єднань (науково-технічних сус­пільств, інженерних суспільств тощо). Ці нормативні документи розробляють, як правило на принципово нові види про­дукції, процеси чи послуги; передові методи іспитів, а також нетрадиційні технології і принципи керування виробництвом.

Технічні умови (ТУ) розробляють підприємства та інші су­б'єкти господарської діяльності в тому випадку, коли стандарт створювати недоцільно. Об'єктом ТУ може бути продукція ра­зового постачання, що випускається малими партіями, а та­кож здобутки художніх промислів тощо.

Дата добавления: 2014-01-07