Органи та посадові особи Верховної Ради України

До керівних посадових осіб Верховної Ради України від­носять Голову, його Першого заступника та заступника. До основних органів Верховної Ради відносять комітети, тим­часові спеціальні комісії та тимчасові слідчі комісії.

Голова Верховної Ради обирається Верховною Радою на строк її повноважень із числа народних депутатів України таємним голосуванням шляхом подання бюлетенів. Голова Вер­ховної Ради України може бути в будь-який час відкликаний Верховною Радою на його прохання, а також у зв'язку з неза­довільною його роботою на цій посаді або через інші обстави­ни, що унеможливлюють виконання ним своїх обов'язків. Кожен депутат має право висунути свою кандидатуру на по­саду Голови Верховної Ради. На обговорення кожної канди­датури виділяється 2 години сесійного часу, в тому числі сам кандидат має 30 хвилин на доповідь.

Верховна Рада України обирає на строк своїх повнова­жень Першого заступника Голови Верховної Ради і заступни­ка Голови Верховної Ради. Вибори Першого заступника та заступника Голови Верховної Ради України можуть проводи­тися одночасно з виборами Голови Верховної Ради України, якщо до початку чи під час розгляду цього питання між депу­татськими фракціями (групами) буде досягнута домовленість про вибори «в пакеті» цих посадових осіб.

Перший заступник Голови Верховної Ради і заступник Го­лови Верховної Ради виконують визначені Конституцією Укра­їни обов'язки, беруть участь у розробці проекту кошторису витрат Верховної Ради, звіту про витрати з кошторису Вер­ховної Ради, контролюють виконання головами відповідних постійних комісій Верховної Ради їх посадових обов'язків, не рідше одного разу на рік подають звіт Верховній Раді про свою діяльність і організацію діяльності Верховної Ради та її органів з питань, віднесених до їх відання. Перший заступник Голови Верховної Ради веде організаційну та іншу роботу з питань взаємодії Верховної Ради з органами виконавчої вла­ди, органами самоврядування, а також з питань підготовки і розгляду у Верховній Раді України законопроекту про держав­ний бюджет та звіту про його виконання. Заступник Голови Верховної Ради веде організаційну та іншу роботу з питань взаємодії Верховної Ради з органами судової влади, а також з питань здійснення Верховною Радою та її органами законопроектної діяльності, законодавчої процедури та контрольних повноважень.

До органів Верховної Ради України відносять комітети, тим­часові спеціальні комісії та тимчасові слідчі комісії. Комітети Верховної Ради формуються з числа народних депутатів Укра­їни на першій сесії Верховної Ради нового скликання на строк її повноважень. Верховна Рада України приймає постанову про перелік комітетів. Створення комітетів Верховної Ради Украї­ни здійснюється після формування і реєстрації депутатських груп (фракцій). Верховна Рада обирає і формує комітети у складі їх голів і членів. Кількісний склад кожного комітету визначається Верховною Радою. Персональний склад членів комітету визначається Верховною Радою після обрання голо­ви відповідного комітету.

Основні функції комітетів: 1) законопроектна робота, яка включає організацію розробки за дорученням Верховної Ради України чи з власної ініціативи проектів законів, попередній розгляд та підготовку висновків і пропозицій щодо законо­проектів, доопрацювання та редагування окремих законопроектів за наслідками розгляду їх у першому та наступних читаннях, визначення завдань щодо розробки законопроектів чи їх струк­турних частин, узагальнення зауважень і пропозицій, що надійшли внаслідок їх всенародного обговорення; 2) збір, вивчення, дослідження інформації з питань, що належать до компетенції комітетів, організація слухань з цих питань, в тому числі на засіданнях Верховної Ради України; 3) попере­дній розгляд та підготовка висновків і пропозицій щодо рати­фікації чи денонсації міжнародних договорів і угод; 4) здійс­нення контролю за дотриманням та реалізацією Конституції та законів України, інших нормативних актів Верховної Ради України, за відповідністю підзаконних актів Конституції, зако­нам України, а також вивчення ефективності їх застосування.

Основною формою роботи комітетів є засідання. Засідан­ня комітетів є правомочними, якщо на них присутня більш як половина від затвердженого Верховною Радою України скла­ду його членів. За результатами обговорення питання на засі­даннях комітетів більшістю голосів присутніх членів комітету шляхом поіменного голосування приймаються: 1) рішення з питань, що стосуються організації роботи комітетів; 2) реко­мендації щодо розгляду Верховною Радою України питань, які вносяться особами і органами, які мають право законодав­чої ініціативи, а також щодо контрольної діяльності коміте­тів; 3) висновки щодо законопроектів і проектів інших актів, внесених на розгляд Верховної Ради України, а також щодо кандидатур, які пропонуються для обрання, призначення чи затвердження Верховною Радою України.

Тимчасова спеціальна комісія обирається з числа народ­них депутатів України, які дали на це згоду. Мінімальний кіль­кісний склад комісії повинен забезпечувати представництво не менш як по одному депутату від кожної зареєстрованої депутат­ської групи (фракції). Тимчасові спеціальні комісії створюють­ся для розробки, попереднього розгляду, доопрацювання проектів законів та інших актів Верховної Ради, для вивчення чи дослідження питань, віднесених до її компетенції. Тимчасова спе­ціальна комісія завжди є головною комісією з питання, для підготовки якого її створено. Постанова Верховної Ради про створення тимчасової спеціальної комісії повинна визначати: 1) назву комісії; 2) завдання комісії; 3) кількісний склад ко­місії; 4) обраного Верховною Радою голову (співголів) комі­сії; 5) персональний склад членів комісії; 6) термін діяльності комісії (на заздалегідь визначений час або на час виконання певної роботи); 7) додаткові права (якщо це необхідно), нада­ні Верховною Радою цій комісії; 8) обсяг коштів (та їх дже­рела), попередньо виділених у розпорядження комісії для опла­ти робіт чи послуг, виконаних або наданих юридичними і фізичними особами, залученими комісією для виконання за­вдання; 9) заходи щодо кадрового, матеріально-технічного, інформаційного, організаційного забезпечення роботи комісії.

Тимчасова спеціальна комісія у визначений Верховною Радою термін, але не пізніш як через 6 місяців після її ство­рення, подає Верховній Раді письмовий звіт про виконану роботу, а також підготовлені нею відповідні проекти актів Верховної Ради та інші матеріали, які поширюються серед депутатів. Після обговорення результатів роботи тимчасової спеціальної комісії в постійних комісіях Верховної Ради та на пленарному засіданні Верховна Рада приймає остаточне рі­шення щодо них або доручає комісії продовжити роботу і визначає для цього новий термін. Повноваження тимчасової спеціальної комісії автоматично припиняються з прийняттям Верховною Радою остаточного рішення щодо результатів ро­боти цієї комісії або з прийняттям Верховною Радою та офі­ційним опублікуванням акта, для підготовки проекту якого створювалася відповідна тимчасова спеціальна комісія, а та­кож у разі припинення повноважень Верховної Ради, яка ство­рила цю комісію.

Для проведення розслідування з питань, що становлять суспільний інтерес, Верховна Рада має право створити тим­часові слідчі комісії, якщо за це проголосувала не менш як одна третина від конституційного складу Верховної Ради Укра­їни. Висновки і пропозиції тимчасових слідчих комісій не є вирішальними для слідства і суду. Тимчасова слідча комісія має право користуватися всіма засобами встановлення істи­ни: допитувати свідків, вимагати і досліджувати (вивчати) документи, проводити експертизи, слідчі експерименти тощо. Результати розслідування тимчасова слідча комісія викладає в письмовому висновку, який повинен містити відомості про: 1) факти і обставини, які стали підставами для розслідуван­ня; 2) факти, встановлені комісією, і докази, якими це підтвер­джується; 3) факти, що не підтвердилися, і причини цього. При підготовці висновку комісія щодо кожного факту прово­дить голосування. Результати голосування із зазначенням кіль­кості голосів, поданих «за» і «проти», вказуються у висновку. Кожний член комісії має право викласти свою окрему думку, яка додається до висновку комісії. Прикладами тимчасових слідчих комісій є Тимчасова слідча комісія Верховної Ради України по розслідуванню обставин загибелі народного депу­тата України В.М. Чорновола, створена 9 квітня 1999 р., Тим­часова слідча комісія Верховної Ради України з перевірки ситуації, що склалася на ринку зерна і хліба в Україні, ство­рена 3 квітня 2003 р. тощо.

У Верховній Раді України за результатами виборiв i на основi узгодження політичних позицій формується коаліція депутатських фракцiй, до складу якої входить більшість народних депутатів України вiд конституційного складу Верховної Ради України. Коаліція депутатських фракцiй у Верховній Раді України формується протягом одного місяця з дня відкриття першого засiдання Верховної Ради України, що проводиться пiсля чергових або позачергових виборiв Верховної Ради України, або протягом місяця з дня припинення дiяльностi коаліції депутатських фракцiй у Верховній Раді України. Коаліція депутатських фракцiй у Верховній Раді України вiдповiдно до цiєї Конституцiї вносить пропозицiї Президенту України щодо кандидатури Прем’єр-міністра України, а також вiдповiдно до цiєї Конституцiї вносить пропозицiї щодо кандидатур до складу Кабінету Мiнiстрiв України.

Засади формування, органiзацiї дiяльностi та припинення дiяльностi коалiцiї депутатських фракцiй у Верховнiй Радi України встановлюються Конституцiєю України та Регламентом Верховної Ради України. Депутатська фракцiя у Верховнiй Радi України, до складу якої входить бiльшiсть народних депутатiв України вiд конституцiйного складу Верховної Ради України, має права коалiцiї депутатських фракцiй у Верховнiй Радi України, передбаченi цiєю Конституцiєю.

Дата добавления: 2014-01-07