Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Модель Романа Якобсона




Основна одиниця, який оперує семіотика, – знак, символ. Приміром, поняття «знакової фігури» повною мірою ставиться до семіотики. «Знакові фігури» впливають на комунікативні процеси. Як дим від багаття є знаком багаття, так і імідж людини, організації, країни - все це семіотичні поняття.

СЕМІОТИЧНІ МОДЕЛІ КОМУНІКАЦІЇ

Модель «воротаря» Курта Левина.

Модель «інноваційної дифузії» Эверетта Роджерса.

Відбиває заключний етап комунікативного процесу - момент адаптації (сприйняття) або відторгнення інформаційних повідомлень суспільством. При цьому «двохступеневий потік» сприйняття інформації людиною і її передачі трансформується в «багатокроковий потік».

У моделі «дифузії» Э. Роджерс урахував розходження здатностей до сприйняття інновацій (нових ідей, послуг і товарів) у різних сегментів суспільства. Результатом стала класифікація сегментів суспільства (людей, відмінних за ступенями сприйняття нового).

Під час Другої світової війни автор моделі звернув увагу на те, що при переорієнтації населення на більш дешеві сорти м'яса вирішальна думка належала не виробникам продукції й не продавцям, а так званим «воротарям». Мова йшла про людей, що приймали рішення на покупку й поширювали свою точку зору в суспільстві. І понині еталон «воротаря» - домогосподарка, що вибирає продукти для дому.

Надалі феномен «воротаря» поширився на відбір новин, що роблять редактори. Саме вони з величезного потоку фактів і матеріалів виділяють і пускають в ефір лише дещицю наявних під рукою - наприклад, кілька десятків. Один редактор-«воротарь» орієнтується на свої політичні пристрасті, іншої - на життєвий досвід, третій - на подання про те, що може бути цікаво аудиторії, і т.д.

 

 

Важливу роль у комунікативних процесах грають семіотичні моделі.

Семіотика допомагає Паблік рилейшнз відповісти на питання:

Як символізувати лідера, організацію, країну?

Які характеристики мають ті або інші символічні значення для нашого сприйняття?

Що ховається за тим або іншим символом?

У попередній лекції ми розглянули деякі приклади використання семіотики в різних видах комунікації. Тепер зупинимося на найбільш відомих семіотичних моделях – Р. Якобсона, У. Еко, Ю. Лотмана, Р.Барта.

 

В основі моделі – предствлення вербального виду комунікації у вигляді факторів, що відповідають певним мовним функціям[1]. Таких функцій учений виділив шість:

Емотивна – орієнтація відправника повідомлення, через інтонацію передавальне своє схвалення (або несхвалення) тієї або іншої інформації.

Конативя – орієнтація на одержувача (наказовий відмінок).

Фатична – не передача інформації, а підтримка контакту (розмови про погоду, ні про що й т.п.).

Метамовна – не знаючи слова, за допомогою коду ми можемо запитати про його значення й одержати відповідь.

Поетична – спрямована на повідомлення, більше уваги приділяється не змісту, а формі.

Референтнаорієнтована на контекст і відсилає до об'єкта, про яке мова йде в повідомленні[2] [4].

 

Заслугою Якобсона є також обґрунтування розходжень у сприйнятті людиною зорових і слухових знаків. Для сприйняття зорових знаків важливіше просторовий вимір, а слухових - тимчасове.

Крім того, учений у своїй теорії провів думку про те, що всі знаки, незалежно від їхнього походження (ікони, символи, індекси й т.д.), мають якісь загальні риси. Розходження між ними лише в перевазі одних характеристик над іншими.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-07; Просмотров: 584; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.007 сек.