Сутність та основні принципи діяльності комерційного банку

Лекція 1. Створення та організація діяльності комерційного банку

Питання до розгляду

1. Сутність та основні принципи діяльності комерційного банку.

2. Види банків, їх операції та функції.

3. Порядок реєстрації комерційного банку.

4. Ліцензування банківської діяльності.

5. Організаційна структура та управління банком.

В ринкових умовах з банківською справою стикаються майже всі члени суспільства. Це пов'язано зі здатністю банків управляти системою платежів і розрахунків; більшу частину своїх комерційних угод здійснювати через вклади, інвестиції та кредитні операції, спрямовувати заощадження населення до виробничих структур; згідно з грошово-кредитною політикою дер­жави регулювати рух грошових потоків, впливаючи на швидкість їхнього обороту, емісію, рівень інфляції і в підсумку визначати ступінь економічного розвитку країни.

Історія розвитку банківської справи свідчить, що попередни­ками банків були середньовічні міняйли — представники грошо­во-торгового капіталу, які приймали грошові внески у купців і спеціалізувалися на обміні грошей між різними містами та країнами. Згодом міняйли стали використовувати ці внески, а також власні кошти для видачі позичок, за що брали певний процент. Це означало перетворення міняйл у банкірів.

У XVI — XVII ст. створюються в ряді міст (Венеція, Генуя, Мелан, Амстердам, Гамбург) так звані жиробанки для здійснення безготівкових розрахунків між купцями. Свої вільні кошти жиро­банки надавали у позичку державі, містам і привілейованим зов­нішньоторговельним компаніям. Можна сказати, що це були пе­рші комерційні установи, клієнтами яких спочатку були купці. Звідси і назва «комерційний банк».

Поступово одержали розвиток кредитні операції і розрахунки з обслуговування вкладників, клієнтура розширювалася. Банки надавали довірчі послуги з упорядкування договорів між клієн­тами, стали виступати посередниками в торгових угодах.

З розвитком промислового виробництва виникли операції з кредитування виробничого циклу, а термін «комерційний банк» став означати «діловий» характер банку, тобто банк, що обслуго­вує всі види господарської діяльності.

Отже, виникнення перших банків історично пов'язане з наявні­стю таких передумов:

• розвиток товарного обміну, грошових і кредитних відносин;

• розвиток кредитної справи і розширення операцій з обслуговування клієнтів;

• системність у кредитуванні;

• видача кредитів не лише для задоволення споживчих потреб, а й на проведення господарських операцій;

• одночасне виконання розрахункових і кредитних операцій установами банку;

• платність кредиту як умова прибутковості функціонування банку та виробничого використання банківської позики.

Розглянуті зауваження до розвитку банківської справи набли­жають до розкриття суті банку.

Комерційні банки, як правило, розглядаються у двох аспектах — широкому та вузькому.

Комерційний банк у широкому розумінні — це юридична особа, банк, що функціонує на другому рівні банківської систе­ми. Таке трактування комерційного банку характерне для україн­ської практики, в якій всі банки, крім центрального, по суті нази­ваються комерційними.

Розвинута банківська система має як правило два рівні. Пер­ший рівень банківської системи займає центральний банк, в нашій країні він представлений Національним банком України, який є власністю держави, юридичною особою.

Функції загального регулювання діяльності кожного комер­ційного банку покладені на Національний банк України і здійс­нюються в процесі реалізації грошово-кредитної політики.

На відміну від центрального, комерційні банки покликані об­слуговувати економічних суб'єктів — учасників грошового обі­гу: фірми, сімейні господарства, державні структури. Саме через ці банки банківська система обслуговує народне господарство відповідно до задач, що випливають з грошово-кредитної політи­ки Національного банку України.

Банк, як елемент банківської системи:

• має статус банка, ліцензію;

• функціонує в межах певних правових норм;

• здатний до саморегулювання;

• взаємодіє з іншими елементами банківської системи.

У вузькому розумінні комерційний банк — це банк, який ви­конує повний набір базових банківських операцій та єдиною ме­тою має одержання максимального прибутку. Так він характери­зується у банківській практиці ринково розвинених країн, в яких поряд з групою комерційних банків, діє велика група «інших бан­ків, другого рівня, які не називаються комерційними (інвестицій­ні, ощадні, іпотечні, спеціалізовані та ін. Заради прибутку банки обслуговують своїх клієнтів — в цьому — основний їх «комер­ційний інтерес» в системі ринкових відносин.

До банківської діяльності згідно з Законом України «Про банки і банківську діяльність» відносять комплекс трьох посере­дницьких операцій:

• приймання грошових вкладів від клієнтів;

• надання клієнтам кредитів і створення нових платіжних засобів;

Дата добавления: 2014-01-07