Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

А-Організаційно-методичні норми, правила і стандарти





А.1 Стандартизація, нормування, ліцензування, сертифікація і метрологія. А.1.1. Система стандартизації та нормування в будівництві. А.1.2. Система ліцензування та сертифікації в будівництві.А.1.3. Система метрологічного забезпечення в будівництві . А.2. Вишукування, проектування і територіальна діяльність А.2.1. Вишукування А.2.2. Проектування А.2.3. Територіальна діяльність в будівництвіА.2.4. Система проектної документації для будівництва А.3. Виробництво продукції в будівництві А.3.1. Управління, організація і технологія А.3.2. Система стандартів безпеки праці в будівництві Б МістобудуванняБ.1. Система містобудівної документації Б.2. Планування та забудова населених пунктів і територій Б.2.1. Регіональне планування і розміщення об'єктів містобудування Б.2.2. Планування та забудова міст і функціональних територій Б.2.3. Системи міської інфраструктури Б.2.4. Планування та забудова міських поселень В. Технічні норми, правила і стандарти В.1. Загальнотехнічні вимоги до життєвого середовища та продукції будівельного призначення В.1.1.Захист від небезпечних геологічних процесів, шкідливих експлуатаційних впливів, від пожежі В.1.2. Система забезпечення надійності та безпеки будівельних об'єктів В.1.3. Система забезпечення точності геометричних параметрів у будівництві В.2. Об'єкти будівництва та промислова продукція будівельного призначення В.2.1. Основи та підвалини будинків і спорудВ.2.2. Будинки і споруди2.3. Споруди транспорту /в тому числі магі стральні трубопроводи/В.2.4. Гідротехнічні, енерге тичні та меліоративні системи і споруди, підземні гірничі виробки.В.2.5. Інженерне обладнання будинків і споруд. Зовнішні мережі та спорудиВ.2.6. Конструкції будинків і споруд В.2.7. Будівельні матеріали В.2.8. Будівельна техніка, оснастка, інвентар та інструмент В.3. Експлуатація, ремонт, реставрація та реконструкція В.3.1. Експлуатація конструкцій та інженерного обладнання будинків і споруд, систем життєзабезпечення В.3.2. Реконструкція, ремонт, реставрація об'єктів невиробничої сфери Г. Рекомендовані норми, правила і стандарти, довідково - інформаційніматеріалиГ.1. Організаційно-методичні економічні і технічні нормативи Ліцензування.З питаннями нормування тісно пов’язана проблема ліцензування.

Діяльність підприємств та організацій будівельного комплексу у значній своїй65 частині підлягає ліцензуванню. Порядок ліцензування визначається ст. 4 Закону України «Про підприємництво», постановою Кабінету Міністрів України «Про порядок ліцензування підприємницької діяльності» від З липня 1998 р. за №1020', постановою Кабінету Міністрів України «Про видачу учасникам інвестиційної діяльності ліцензій на виконання спеціальних видів робіт у проектуванні та будівництві» від 8 жовтня 1992 р. за № 569 (із змінами та доповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 5 серпня 1994 р. № 5312, а також постановою Кабінету Міністрів України «Про перелік окремих видів проектних та будівельно-монтажних робіт, інженерних вишукувань для будівництва, надання інжинірингових та інших послуг, які потребують відповідної атестації виконавця» від 6 квітня 1998 р. № 451.



Згідно з ч. 4 ст. 4 Закону України «Про підприємництво» ліцензуванню підлягає будівельна діяльність (окремі види проектних і будівельно-монтажних робіт, інженерних вишукувань для будівництва, І надання інжинірингових та інших послуг, які потребують відповідної атестації виконавців за переліком, визначеним Кабінетом Міністрів України). До зазначеного переліку, затвердженого постаною

' Див.: Урядовий кур'єр.— 1998.— 16 липня.

2 Див.: ЗП України.— 1992.— № 11.— Сг. 269, Урядовий кур'єр.— 1994.— 18 серпня.

Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1998 р. й, 451 включено такі види робіт:

1. Інженерні вишукування:

- інженерно-геологічні;

- інженерно-гідрометеоролопчні;

- еколого-геологічні;

- спеціальні види вишукувань.

2. Проектні роботи:

. розроблення містобудівної документації;

. архітектурне проектування,

• будівельне проектування та конструювання;

• проектування інженерних мереж і систем;

• розроблення спеціальних розділів проектів;

• технологічне проектування.

3. Будівельно-монтажні роботи:

• підготовчі;

• земляні;

• улаштування основ і будівництво фундаментів;

• спеціальні роботи у ґрунтах;

• зведення несучих та огороджуючих конструкцій будівель і споруд;

• роботи з улаштування зовнішніх інженерних мереж і устаткування;

• роботи з улаштування внутрішніх інженерних мереж;

роботи із захисту конструкцій, устаткування та мереж;

• роботи з опорядження конструкцій та устаткування;

• роботи з будівництва доріг та аеродромів;

• роботи з благоустрою територій;

• монтаж технологічного устаткування;

• пусконалагоджувальні роботи;

• роботи з реставрації, реконструкції та капітального ремонту будівель і споруд.

4. Інжинірингові роботи та послуги у будівництві:

• функції генерального розробника, підрядчика;

• обстеження будівель, споруд і мереж.

Ліцензування спеціальних видів робіт у проектуванні та будівництвіздійснюється органами з ліцензування, система яких складається з головного центру з ліцензування Держбуду України та регіональних Центрів з ліцензування органів у справах містобудування та архітектури Уряду

Автономної Республіки Крим, облвиконкомів, Київського та Севастопольського міськвиконкомів. Регіональні центри з ліцензування підлягають акредитації головним центром з ліцензування в порядку, передбаченому наказом Держкоммістобудування України «Про акредитацію регіональних центрів з ліцензування спеціальних видів робіт у проектуванні та будівництві» від 26 вересня 1994 р. № 44.

Головний центр з ліцензування виконує такі основні функції:

• організаційно-методичне та нормативно-інструктивне забезпечення процесу ліцензування учасників інвестиційної діяльності, що виконують спеціальні види робіт у проектуванні та будівництві; • акредитація регіональних центрів з ліцензування;

• контроль за діяльністю регіональних центрів з ліцензування, експертних комісій та учасників інвестиційної діяльності щодо дотримання ліцензійних вимог;



• розгляд заяв і видача ліцензій учасникам інвестиційної діяльності, які провадять або мають намір провадити свою діяльність за межами України1, а також підприємствам з іноземними інвестиціями та іноземним учасникам інвестиційної діяльності;

• розгляд і прийняття рішень зі спірних питань, пов'язаних з відмовою у видачі ліцензій, призупиненням дії чи анулюванням ліцензій, виданих регіональними центрами;

• перереєстрація ліцензій, виданих регіональними центрами з ліцензування, у разі, коли це необхідно для реалізації положень міждержавних угод про взаємне визнання ліцензій; забезпечення виконання інших робіт, передбачених зазначеними угодами;

Особливості надання таких ліцензій визначаються в листі Національного банку України «Про порядок надання індивідуальних ліцензій на здійснення інвестицій за межі України» від 24 грудня 1993 р. № 19019/3027 // Урядовий кур'єр.-1994.— З лютого. — С. 8, а також Положенням про порядок видачі індивідуальних ліцензій на здійснення резидентами

майнових інвестицій за межами України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1996 р. № 229 // Урядовий кур’єр. — 1996.— 7 березня.

• ведення єдиного банку даних з ліцензійної діяльності;

• видання інформаційного бюлетеня про видачу ліцензій учасникам інвестиційної діяльності в будівництві;

• підготовка пропозицій про внесення змін і доповнень до Переліку спеціальних видів робіт у проектуванні та будівництві, що потребують атестації виконавця. Основне навантаження щодо видачі учасникам інвестиційної діяльності будівництва ліцензій на виконання ними робіт, що потребують атестації виконавців, лягає на регіональні центри з ліцензування, основними функціями яких є:

• розгляд заяв і видача учасникам інвестиційної діяльності ліцензій на виконання спеціальних видів робіт у проектуванні та будівництві (крім учасників інвестиційної діяльності, ліцензування яких здійснює головний центр з ліцензування);

• проведення експертизи документів і матеріалів, поданих для одержання ліцензії;

• ведення обліку ліцензій, виданих учасникам інвестиційної діяльності, а також призупинення або анулювання ліцензій;

• подання головному центру з ліцензування інформації, необхідної для ведення єдиного банку даних з ліцензійної діяльності;

• здійснення контролю за дотриманням ліцензійних вимог.

Порядок ліцензування спеціальних видів робіт у проектуванні та будівництві включає такі етапи:

1 етап — подання до центру ліцензування:

• заяви встановленої форми, в якій зазначаються:

відомості про заявника, передбачені п. З Положення про порядок ліцензування підприємницької Діяльності;

вид діяльності, на який заявник має намір отримати ліцензію; термін дії ліцензії;

• таких документів: для підприємця - громадянина — копії документів, які засвідчують рівень освіти та кваліфікації, необхідні для провадження відповідного виду діяльності, копія свідоцтва про Державну реєстрацію суб'єкта підприємницької Діяльності; юридичним особам — копії свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької Діяльності та установчих документів;

• документу, що підтверджує внесення плати за видачу ліцензій, розмір якої має відповідати ставкам,

затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 4 січня 1999 р. № б «Про розміри та порядок зарахування плати за видачу та переоформлення ліцензій на провадження певних видів підприємницької діяльності»*;

2 етап — проведення у разі необхідності перевірки відомостей, які містяться у зазначених документах, та спроможності виконання заявником ліцензійних умов провадження певного виду діяльності. З цією метою експертна комісія (експертні комісії) готують висновок (висновки) щодо спроможності виконання учасником інвестиційної діяльності будівництва, що звертається за отриманням ліцензій, окремих видів робіт у проектуванні та будівництві, перелік яких затверджується головним центром ліцензування; основними критеріями, за якими визначається спроможність учасників інвестиційної діяльності виконувати спеціальні види робіт у проектуванні та будівництві є:

• рівень якості виконуваних робіт;

• наявність системи контролю якості виконуваних робіт;

• стан виробничо-технічної бази або можливість залучення необхідних засобів виробництва для виконання робіт;

· склад фахівців та їх кваліфікаційний рівень. Для визначення спроможності виконання певних видів робіт у проектуванні та будівництві заявник надає комплект документів і відомостей, до якого входять:

• документ, який підтверджує, що предметом діяльності заявника є роботи, передбачені переліком спеціальних

видів робіт у проектуванні та будівництві, що потребують атестації виконавця;

• дані (підтверджені документально) про власну виробничо-технічну бази або можливість залучення засобів

виробництва, необхідних для виконання робіт;

• відомості про професійний та кваліфікаційний склад провідних фахівців;

• дані про наявну систему контролю якості виконання робіт.

1 Див.: Урядовий кур'єр.— 1999.— 21 січня.

З етап — розгляд центром з ліцензування (регіональним чи головним) поданої заяви та комплекту документів і винесення по ним відповідного рішення — про надання ліцензії або про відмову у її видачі (із зазначенням підстав відмови).

У разі прийняття позитивного рішення центр з ліцензування видає заявникові ліцензію, де зазначається:

• найменування органу та ідентифікаційний код

органу, що видав ліцензію;

• прізвище, ім'я та по батькові, місце проживання, ідентифікаційний номер фізичної особи-платника податків та інших обов'язкових платежів або найменування та місцезнаходження, ідентифікаційний код юридичної особи;

• види діяльності, на яку видається ліцензія;

• місце провадження діяльності;

• особливі умови та правила провадження даного

виду діяльності;

Ліцензія підписується відповідальною за її видачу службовою особою і скріплюється печаткою органу, що її видав.

Термін дії ліцензії встановлює центр з ліцензування, що видає ліцензію, але не менше ніж на три роки і може бути подовжений за заявою суб'єкта підприємницької діяльності в порядку, встановленому для її видачі.

Центр з ліцензування приймає рішення про видачу ліцензії або про відмову у її видачі протягом не більше як ЗО днів з дня одержання заяви і відповідних документів, якщо відсутня необхідність проведення перевірки відомостей у поданих заявником Документах та його спроможності виконання ліцензійних умов провадження проектних, будівельних та пов’язаних з ними робіт.

У видачі ліцензії може бути відмовлено у разі виявлення недостовірних відомостей у документах, поданих заявником, а також у разі неможливості провадження заявником певного виду робіт відповідно до ліцензійних умов. Рішення про відмову у видачі ^ліцензії видається заявникові у письмовій формі й повинно містити підстави відмови.

Рішення про відмову у видачі ліцензії може бути оскаржено в судовому порядку.

Органи з ліцензування та Ліцензійна палата здійснюють контроль за дотриманням виконавцями умов виданих ліцензій. Якщо учасник інвестиційної діяльності порушив зазначені у ліцензії особливі умови і встановлені правила виконання відповідних спеціальних видів робіт, орган, що видав ліцензію, може дати розпорядження про усунення порушень чи призупинити її дію на визначений термін або на період усунення цих порушень.

Ліцензія може бути анульована за рішенням органу, що її видав, у разі:

• повторного або грубого порушення правил виконання спеціальних видів робіт;

• виявлення недостовірних відомостей у заяві на видачу ліцензії чи в документах, що додаються до неї;

• передачі суб'єктом підприємницької діяльності ліцензії іншій особі.

Крім цього, ліцензія, видана регіональним центром з ліцензування, може бути призупинена або анульована за рішенням головного центру з ліцензування.

Рішення про зупинення дії ліцензії або її анулювання може бути оскаржено суб'єктом підприємницької діяльності в судовому порядку

 

 

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Держпідприємництва,

Держбуду

13.09.2001 N 112/182

Зареєстровано в Міністерстві

юстиції України

8 листопада 2001 р.

за N 939/6130

ЛІЦЕНЗІЙНІ УМОВИ

провадження будівельної діяльності (вишукувальні та проектні роботи для будівництва, зведення несучих та огороджуючи конструкцій, будівництво та монтаж інженерних і транспортних мереж

1. Загальні положення

1.1. Ліцензійні умови провадження будівельної діяльності (вишукувальні та проектні роботи для будівництва, зведення несучих та огороджуючих конструкцій, будівництво та монтаж інженерних і

транспортних мереж) (далі - будівельна діяльність) розроблені на виконання Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" ( 1775-14 ).

1.2. Ліцензійні умови встановлюють кваліфікаційні, організаційні, технологічні та інші вимоги провадження будівельної діяльності.

1.3. Ліцензійні умови є обов'язковими для суб'єктів господарювання, які виконують види робіт, визначені у додатку.

1.4. Реалізацію державної політики у сфері ліцензування будівельної діяльності здійснюють Держпідприємництво України, а

також:

- Держбуд України, який здійснює ліцензування суб'єктів господарської діяльності, що провадять (мають намір провадити) будівельну діяльність на території України, за межами України

відповідно до Угоди про взаємне визнання ліцензій, які видаються ліцензійними органами держав - учасниць СНД ( 997_020 ), підписаної 27.03.97 і ратифікованої Верховною Радою України

05.03.98 за N 193/98-ВР ( 193/98-ВР ), а також спільних підприємств та підприємств з іноземними інвестиціями;

- Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, які здійснюють ліцензування суб'єктів господарської діяльності, що

провадять будівельну діяльність у межах відповідних адміністративно – територіальних одиниць.

2. Вимоги до провадження господарської діяльності з виконання

вишукувальних робіт для будівництва

……………………………..

………………………………

3. Вимоги до провадження господарської діяльності з виконання проектних робіт для будівництва

Суб'єкти господарювання здійснюють діяльність з виконання

проектних робіт для будівництва за таких умов:

3.1. Організаційних:

- наявність організаційно-функціональної структури підприємства з розподілом обов'язків, повноважень та відповідальності посадових осіб;

- укомплектованість підприємства інженерно-технічними працівниками і працівниками необхідних професій та кваліфікації;

- укомплектованість підприємства обчислювальною, розмножувальною та організаційною технікою, відповідним програмним забезпеченням, необхідним для провадження виробничого процесу;

- наявність інформаційного забезпечення процесу розробки проектної документації, можливості оперативного внесення змін та доповнень до проектної документації; нормативних умов обліку та

збереження проектної документації, ефективного нормоконтролю, який забезпечує повноту та комплектність проектної документації;

- наявність фонду діючих державних (міждержавних) стандартів, інших нормативних документів та нормативно-правових актів, згідно з переліком чинних в Україні нормативних документів у галузі

будівництва, затвердженим наказом Держбуду України від 21.12.98

N 295;

- впровадження системи якості продукції суб'єкта господарювання на всіх етапах її виробництва згідно з вимогами ДСТУ ISO серії 9000.

3.2. Кваліфікаційних:

- до керівника підприємства: повинен мати повну або базову вищу освіту відповідного напрямку підготовки (магістр, спеціаліст, бакалавр). Стаж роботи за професією для магістра або спеціаліста

не менше 2 років, бакалавра - не менше 3 років;

- до головного інженера: повинен мати повну вищу освіту відповідного напрямку підготовки (магістр, спеціаліст). Стаж роботи за професією керівників нижчого рівня для магістра не менше 2 років, спеціаліста - не менше 3 років;

- до головного архітектора: повинен мати повну вищу освіту відповідного напрямку підготовки (магістр, спеціаліст). Стаж роботи за професією керівників нижчого рівня для магістра не менше

2 років, спеціаліста - не менше 3 років;

- до головного архітектора проекту, головного інженера проекту: повинен мати повну вищу освіту відповідного напрямку підготовки (магістр, спеціаліст). Стаж за професією керівників

нижчого рівня для магістра не менше 2 років, спеціаліста – не менше 3 років.

3.3. Технологічних:

- виконання робіт здійснювати згідно з діючими в Україні нормативно-технічними документами (ДБН, СНиП, ГОСТ, ТУ);

- дотримуватися вимог із забезпечення охорони навколишнього середовища відповідно до ДСТУ ISO серії 14000;

- дотримуватися вимог із забезпечення техніки безпеки та охорони праці.

4. Вимоги до провадження господарської діяльності із зведення

несучих та огороджуючих конструкцій, будівництва та монтажу

інженерних і транспортних мереж

…………………………………….

 

Додаток

до пункту 1.3 Ліцензійних умов провадження

будівельної діяльності (вишукувальні та

проектні роботи для будівництва, зведення

несучих та огороджуючих конструкцій,

будівництво та монтаж інженерних і

транспортних мереж)

ПЕРЕЛІК

видів робіт провадження будівельної діяльності

(вишукувальні та проектні роботи для будівництва,

зведення несучих та огороджуючих конструкцій,

будівництво та монтаж інженерних і транспортних мереж)

2.00.00 ПРОЕКТНІ РОБОТИ (для нового будівництва, реконструкції та капітального ремонту; для звичайних умов, для територій підвищеної сейсмічності, для територій зі складними інженерно-геологічними умовами (просідаючі грунти, підроблювані території, карстоутворення, зсуви, обвали, лавини, підтоплення

2.01.00 РОЗРОБЛЕННЯ МІСТОБУДІВНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ

2.01.01 Регіонального планування

2.01.02 Планування і забудови населених пунктів

2.01.03 Транспортної інфраструктури населених пунктів

2.01.04 Інженерної інфраструктури населених пунктів, захисту

територій, цивільної оборони

2.01.04.01 схем розвитку водопостачання міст

2.01.04.02 схем розвитку господарсько-побутової та зливової

каналізації, попередньої очистки промстоків

2.01.04.03 схем розвитку теплових мереж міст

2.01.04.04 схем розвитку газопостачання міст

2.01.04.05 схем розвитку енергопостачання міст

2.01.04.06 схем розвитку телевізійних мереж міст

2.01.04.07 схем розвитку мереж зв'язку і радіофікації

2.01.04.08 схем інженерної підготовки територій міст

2.01.04.09 схем інженерного захисту територій від небезпечних геологічних процесів

2.01.04.10 схем інженерно-технічних заходів забезпечення цивільної оборони міст і населених пунктів

2.01.05 Схем розміщення окремих об'єктів

2.01.05.01 транспортних

2.01.05.02 виробничих, складських

2.01.05.03 енергетичних

2.01.05.04 культурно-побутових та адміністративних

2.01.05.05 міського господарства

2.01.05.06 спеціального призначення

2.01.06 Схем розвитку транспортних вузлів та комунікацій

2.01.07 Схем розміщення та формування житлового району (мікрорайону, кварталу, житлового комплексу)

2.02.00 АРХІТЕКТУРНЕ ТА БУДІВЕЛЬНЕ ПРОЕКТУВАННЯ

2.02.01 Житлових будівель

2.02.02 Громадських будівель та споруд

2.02.03 Будівель та споруд промислових підприємств

2.02.03.01 безкранових

2.02.03.02 обладнаних кранами вантажопідйомністю до 32 т

2.02.03.03 обладнаних кранами вантажопідйомністю більше 32 т

2.02.04 Будівель та споруд сільськогосподарського призначення

2.02.05 Спеціальних будівель і споруд військового, оборонного призначення та об'єктів правоохоронних органів

2.02.06 Інженерних споруд

2.02.06.01 промислового призначення (водоохолоджувачі, градирні, димові і вентиляційні труби тощо)

2.02.06.02 ємкісних (силоси, бункери, резервуари, водонапірні башти, газгольдери тощо)

2.02.06.03 конструктивного призначення (етажерки, підпірні стінки, опори, вугільні та інші копри тощо)

2.02.06.04 для комунікацій (галереї, естакади, колектори, канали, тунелі, опори зв'язку та енергопостачання)

2.02.06.05 для вантажно-розвантажувальних робіт (розвантажувальні залізничні естакади, відкриті

кранові естакади тощо)

2.02.06.06 фундаментів, що виконуються спеціальними способами (кесони, опускні колодязі тощо)

2.02.06.07 фундаментів під обладнання

2.02.06.08 складів вибухових речовин

2.02.06.09 шахт вертикальних та похилих, підземних гірничих споруд

……………………………

 

Тема ліцензування для нашої архітектури порівняно нова. До недавнього, за історичною міркою, часу вузівський диплом в нашій країні вручався виключно в «пакеті» з кваліфікацією архітектора і під цим розумілось автоматичне право на професійну практику. Ідея ліцензування, що прийшла до нас з Заходу породила багато питань, на які часом немає однозначних відповідей. Чи винен, наприклад, вуз як і раніше присвоювати кваліфікацію «архітектор»? А якщо так, то чому людина, цілком офіційно названий архітектором, повинен ще і підтверджувати право бути їм? Чи означає ліцензування, що вища школа хронічно не довчає своїх випускників, і ліцензування встановлює додатковий контроль або що «архітектор» і «проектувальник» - дуже різні поняття? Поява бакалаврів і магістрів не тільки не спростила, але ще більш заплутало ситуацію. Якщо бакалавр - проектувальник, то хто такий «фахівець-архітектор»? Якщо магістр не проектувальник, а людина науки і вищої освіти, то хто такий кандидат архітектури.

Яка ж відмінність ліцензування архітектурної практики в США та Україні?

Найістотніше, мабуть, криється в тому, що питання, подібні тим, що приведені у вступі, тут не виникають із-за більшої продуманості всієї системи професійної діяльності, ясній «вбудованості»в загальну систему освіти і архітектурної роботи. Американська вища архітектурна школа завжди присуджувала своїм випускникам академічні ступені, а не професійну кваліфікацію, тобто створювала, в першу чергу, фундамент знань для майбутньої практики, за яким, вже після закінчення вузу, слідує етап інтернатури як практичного учнівства. Ліцензування стає природним підбиттям підсумків цього етапу і допуском до самостійної архітектурної діяльності. Звідси беруть початок і багато особливостей американського ліцензування в порівнянні з нашим.

В чому різниця в правах ліцензованого і не ліцензованого архітектора в США?Вже в тому, що саме, природне для нашої ситуації, словосполучення «не ліцензований архітектор» в США звучить нонсенсом. Згідно із законом випускник вузу, що не має ліцензії або реєстрації (ці поняття - синоніми), не є архітектором, не має права представлятися архітектором, згадувати про себе як про архітектора у візитній картці, на квартирній табличці і т.п. Його так і іменують - випускник або інтерн, або індивід. Загалом, як завгодно, але ні в одному документі не зустріти по відношенню до нього вживання поняття «архітектор». Інша найважливіша відмінність в тому, що не ліцензований випускник вузу не має права надавати архітектурні послуги і, тим більше, керувати проектним бізнесом (справедливість вимагає визнати, що і те, і інше в житті відбувається, але лише всупереч закону і з ризиком для його порушників). У одному офіційному документі по темі ліцензування спеціально підкреслюється: «Всі штати, Округ Колумбію і чотири заморські території США (острів Гуам, Північні острови Маріана, Пуерто-Ріко і Віргінські острови) вимагають, щоб індивід мав ліцензію ( був зареєстрований), перш ніж йому буде дозволено називати себе архітектором або вступати у договірні відносини для надання архітектурних послуг

В порівнянні з нашою ситуацією, що в Сполучених Штатах федеральна влада не має до цього майже ніякого відношення. Архітектурну практику регулюють та ліцензують п’ять неурядових організацій Регулюванням архітектурної політики і практики тут займаються п'ять неурядових організацій. Серед них: Національна рада комісій штатів з архітектурної реєстрації (NCARB); Американський інститут (союз) архітекторів (AIA); Асоціація вищих шкіл архітектури (ACSA); Національна комісія по архітектурній акредитації (NAAB) і Американський інститут (союз) студентів архітектури (AIAS). Хочу підкреслити, що і ключова фігура в цьому списку - рада комісій по реєстрації - є неурядовим органом, а федерацією всіх комісій штатів, які, власне і ліцензують, і направляють практику архітекторів. Тільки комісії окремих штатів, і ніхто інший, можуть видавати ліцензії на професійну практику в межах своєї території. Національна ж рада координує діяльність комісій по виробленню політики у сфері ліцензування. Це означає це, що архітектор, що має ліцензію одного штату, не може працювати в іншому. І для того, щоб ослабити виникаючі бар'єри, існує процедура так званої «сертифікації». Її проводить все та ж Національна рада комісій штатів з архітектурної реєстрації як підтвердження високого рівня вже ліцензуючих архітекторів з тим, щоб полегшити отримання ними ліцензій в інших штатах, крім власного, де вони спочатку зареєстровані. Таким чином, сертифікація покликана полегшити мобільність архітекторів в умовах, коли все 55 штатів і територій США мають декілька відмінні один від одного вимоги до ліцензування. Архітектор, що має ліцензію якого-небудь штату і Національний сертифікат, не має права практикувати в іншому штаті без отримання ліцензії цього штату, але наявність Сертифікату істотно полегшує цю процедуру. Оскільки вимоги для отримання Національного сертифікату дуже строгі, то його утримувачів звичайно реєструють в інших штатах без додаткової процедури демонстрації ними своїй кваліфікації. До речі, NCARB видає і ще один сертифікат - посвідчення «архітектора широкого профілю» (BEA). Цей документ адресований тим практикам (інженерам, будівельникам, конструкторам, землемірам, технологам і т.п.), які не мають необхідного або взагалі ніякої академічної освіти, але змогли набути досвіду проектної роботи тривалістю від шести до десяти років. Які вимоги до кандидата на ліцензування? Скільки років практики треба заздалегідь напрацювати і чи треба представляти проекти або фото із споруд?Сам процес ліцензування є трудомістким, тривалим і складним іспитом, про який пропоную поговорити окремо. А ось для того, щоб бути допущеним до іспиту, претендент, дійсно, повинен задовольняти певним формальним вимогам. Їх два. По-перше, він зобов'язаний мати відповідну освіту, тобто так званий «професійний» ступінь бакалавра (тривалістю навчання не менше п'ять років) або магістра архітектури (з терміном підготовки від шести до дев'яти років). До того ж, більшість штатів вимагають, щоб ці ступені відповідали програмам, акредитованими NAAB (дивися вище). Тобто і об'єм, і якість базової архітектурної освіти строго обумовлені. По-друге, претендент реєстрації повинен набути після закінчення вузу, що також регламентується за об'ємом і якості професійний, проектний досвід ( інтернатура). Згідно програми допуску до ліцензійного іспиту претендент повинен документально підтвердити 5600 годин (або 700 умовних одиниць - по 8 робочих годинників в кожній, що приблизно еквівалентно 2-3 рокам повної зайнятості) так званої «правильної діяльності» в архітектурній сфері. Тобто відпрацювати цей час в солідній проектній фірмі під керівництвом визнаного практика з відповідним досвідом і регаліями. При цьому, інтерн також документально і детально підтверджує про відповідний досвід у всіх основних сферах архітектурної роботи. Як вже наголошувалося, формою ліцензування є здачею іспиту на архітектурну реєстрацію (ARE), а за змістом - це складний і відповідальний етап після вузівського навчання і самонавчання по найширшому кругу практичних проектних питань, які у вузі лише зачіпаються, а іноді і взагалі не розглядаються. Об'єм підготовки до іспиту такий, що до недавнього часу на повну здачу всіх його розділів відводився один рік! А з 01 січня 2006 року вступило в дію правило, згідно якому цей термін збільшений до п'яти років. Але навіть таке випробування не здатне, за загальним визнанням, перевірити підготовленість претендента у всіх аспектах, і тому його зосереджено на тих архітектурних послугах, які найбільшою мірою зачіпають суспільне здоров'я, безпеку і добробут. Іспит не тільки встановлює теоретичну письменність і практичні навики претендента, але і його здатність бути диригентом великої команди фахівців, працювати з клієнтом і громадськістю. Ліцензійний іспит складається з дев'яти частин З них шести - письмові тести, в яких необхідно вибрати правильні відповіді з якоїсь пропонованої безлічі варіантів на теми: «Передпроектна стадія», «Загальні конструкції», «Горизонтальні навантаження», «Механічні і електричні системи», «Будівельне проектування», «Матеріали і методи», «Будівельна документація і послуги». Крім того, виконуються три графічні завдання по темах: «Планування ділянки», «Проектування будівлі» і «Будівельні технології», - вони розбиті на 11 проектних вправ. В ході іспиту перевіряється знання восьми найважливіших будівельних, механічних, водопровідних, електричних, пожежних норм США і Канади, стандартів безпечного і доступного середовища.. Іспит не тільки до дрібниць «розписаний», але і методично забезпечений. Органи ліцензування, союз архітекторів, NCARB видають, рекламують і поширюють всю необхідну для підготовки кандидатів довідкову, нормативну, навчальну літературу Майже всі процедури оплачуються претендентами, але тарифи вельми посильні будь-якому претенденту. Судіть самі, здача кожній шести теоретичних тим іспиту обійдеться в 102 долари, а кожній з трьох частин проектного - в 153 долари, що в сумі складає трохи більш за тисячу доларів за п'ятирічний тепер термін отримання ліцензії. Додатковий іспит штату і того дешевше: від 20 доларів на Алясці і до 345 доларів в штаті Нью-Йорк, а в деяких штатах він взагалі безкоштовний. За згаданий вище Національний сертифікат доведеться заплатити 435 доларів, а за посвідчення «архітектора широкого профілю» - 1750 «умовних одиниць». Повторна здача іспиту, у разі невдачі, можлива через шість місяців. Процедуру ліцензування (реєстрації) проходять один раз за всю професійну кар'єру. А потім, раз в рік або в два (по-різному в окремих штатах) ліцензований архітектор повинен підтверджувати свою ліцензію. До недавнього часу це була лише оплата грошового збору (наприклад, в штаті Міссісіпі - оплата 400 доларів один раз в два роки). Останніми роками, все частіше, крім цього, архітектор повинен пред'являти дані про проходження Програми безперервного навчання у встановленому об'ємі від 10 до 20 годин. Ця програма, що організована і підтримувана NCARB, представляє особливий інтерес і, на мій погляд, заслуговує окремої розмови. Сьогодні двадцять дві території США вимагають від архітектора безперервної освіти як обов'язкова умова відновлення ліцензії і ще більшу кількість штатів збираються ввести цю вимогу найближчим часом. У безперервне навчання зараховуються відвідини семінарів, майстер класів, формальних університетських занять, участь в роботі наукових і практичних конференцій, курси самоосвіти та інші спеціально і ретельно реєстровані NCARB форми навчання. На підтвердження перереєстрації видається сертифікат відновлення ліцензії. Національна сертифікація повинна поновлюватися щорічно шляхом оплати внеску (сьогодні - 150 доларів) і уявленням звіту про професійну діяльність за звітний рік, а також відновленням реєстрації в своєму штаті Головний, висновок із знайомства з американським досвідом, полягає в тому, що ліцензування повинно бути тісно пов'язано з системами основної і безперервної архітектурної освіти, акредитації вищих архітектурних шкіл, загальною логікою організації архітектурної професії.

Що корисного для нас з сказаного можна врахувати при організації системи архітектурного ліцензування?
Дуже важливо, що цією процедурою займаються професійно-громадська організації, яким держава довірила цю справу. Чи вийде це у нас? Питання. Бо, як відомо по минулому, влада не дуже охоче передовіряє деякі престижні функції. І аргумент, що так це організовано не тільки в США, але і в Німеччині (Архітектурна палата) і в Англії (RYBA) - приклад вагомий, але не для всіх. Якби вдалося збудувати ліцензування в якість зв'язки між архітектурною освітою і практикою, то це допомогло б вирішити багато проблем сьогодення. Річ у тому, що переглядається тенденція вбудувати нашу освіту в Болонський процес в найжорсткішій формі. Наприклад, одне з положень Болонської декларації свідчить, що бакалавр (з терміном навчання не менш 3-х років) може виступати на ринку праці як повноцінний фахівець. Це дуже подобається студентському союзу Європи і працедавцям (зниження вартості проектування і т.п.), але не подобається архітекторам-практикам. Архітектурна палата Німеччини зуміла знайти вихід з цієї ситуації, оскільки вони володіють такими повноваженнями. А хто це може зробити у нас? Союз архітекторів при перетворенні його в саморегульовану організацію? Повчальні наслідки описаної американської системи ліцензування, яка передбачає щорічне підтвердження отримання довічної ліцензії, що приводить, по суті, до реалізації принципу безперервної освіти. Як відомо, в «Хартії ЮНЕСКО по архітектурній освіті» терміни навчання позначені дуже просто і чітко - все життя. Колись у нас для всіх фахівців незалежно від місця роботи була встановлена 5-річна періодичність підвищення кваліфікації або перепідготовки, нині цього вже немає (частково вона збереглася в освіті). При отриманні диплома про закінчення вузу молодий архітектор одержував і отримує разом з дипломом право працювати в цій галузі, але не гарантію займати певну позицію. Раніше протягом перших 3-х років роботи до молодого випускника прикріплювали наставника, і він не міг бути звільнений. Дуже важливу роль в кар'єрі молодого архітектора, в чомусь схожу з описаною системою ліцензування, мав факт вступу до Союзу архітекторів. Процедура прийому була чітко прописана (споруди, творчі роботи, усна доповідь і т.п.)

 


[1] В.Л. Глазычев. Эволюция творчества в архитектуре- М.: Стройиздат. 1986

[2] И.С. Николаев. Профессия архитектора.- М.: Стройиздат, 1944.

1 1 сар приблизно 35 м2, 1 – сикль – 8,4 г срібла. (середня вартість 1 сара -24 сикля)





Дата добавления: 2014-01-07; Просмотров: 788; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



ПОИСК ПО САЙТУ:


Рекомендуемые страницы:

Читайте также:
studopedia.su - Студопедия (2013 - 2021) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление
Генерация страницы за: 0.034 сек.