КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Сутність та основні ознаки держави. Основні теорії походження держави і права
Тема 1. Основи теорії держави.
1. Сутність та основні ознаки держави. Основні теорії походження держави і права. 2. Функції держави: поняття, класифікація. 3. Поняття та елементи форм держави: а) форма державного правління; б) форма державного устрою; в) політичний режим. 4. Основні сучасні концепції держави
У спеціальній літературі подається безліч визначень поняття держави, що відображають такі її аспекти: — держава як організація політичної влади; — держава як апарат влади; — держава як політична організація всього суспільства. Кожний із зазначених аспектів заслуговує на увагу.
Держава є особлива політична реальність, насамперед союз об'єднань людей, а не система органів публічної влади, апарат управління суспільс твом. Розкриваючи смисл поняття «держава», варто підвести його під таке родове поняття, як політична організація. Якщо державу до середи ни ХIХ століття можна визначати як політичну організацію пануючого класу, то пізніша, і особливо сучасна держава — це політична організація всього суспільства. Держава стає не просто владою, заснованою на примусі, а цілісною організацією суспільства, що виражає й охороняє суспільні солідарні інтереси, забезпечує організованість у країні на підставі економічних і духовних чинників, реалізує головне, що дає людям цивілізація, — народовладдя, економічну свободу, свободу автономної особи. Ознака примусу, що характерна для недемократичних держав, у цивілізованій державі є субсидіарною, допоміжною. Визначити загальне поняття держави, яке б відображало усі без винятку ознаки і властивості, характерні для кожного з його періодів у минулому, сьогоденні і майбутньому, неможливо. Водночас будь-яка держава має набір таких універсальних ознак, що виявляються на всіх етапах її розвитку. Такими ознаками є територія, населення, публічна влада.
Держава (лат. imperium, civitas; англ. state) — це суверенна політико-територіальна оріанізація соціально неоднорідного суспільства (н аселення), що має публічну владу, яка здійснюється спеціальним апаратом управління та апаратом примусу на основі юридичних норм, котрі забезпечують узгодження соціально-групових, індивідуальних і суспільних інтересів. Виділення індивідуальних і суспільних інтересів, що підлягають забезпеченню державою, як правило, не викликає заперечень. Дещо інше відношення до акцентування на соціально-груповихінтересах. Тим часом, воно заслуговує на прийняття. Держава розглядається в поєднанні з громадянським суспільством як його політична організація. А громадянськесуспільство неоднорідне і складається з різних соціальних груп. Ці соціальні групи виробляють власніправила і норми поведінки, створюють комбінації правових квазіпорядків, що вступають у складні відносини з державним правовим порядком. Наведемо слова папи Іоанна Павла II, сказані в енцикліці Centesimus Annus (1991): «Суспільне буття людини не вичерпується державою, воно реалізується і в різних групах, від сім'ї до економічних, соціальних, політичних і культурних груп, кожна з яких має власну автономію». Забезпечити узгодження суспільних інтересів повною мірою неможливо без забезпечення соціально-групових інтересів. Інтереси інших соціальних груп з урахуванням інтересів суспільства й особи в цивілізо ваній державі має забезпечувати та соціальна група, що знаходиться при владі. Держава, як виразник суспільних інтересів, у будь-якому випадку виявляє соціально-групові інтереси, а вони не завжди збігаються інтересами кожної окремої особи.
Загальні ознаки держави:
1) має у своєму розпорядженні територію у певнихмежах (державних кордонах). Територія4 — матеріальна основа існування держави. Сама територія не породжує державу. Вона тільки утворює простір, у межах якого держава поширює свою владу на населення, що тут проживає; 2) поєднує населення, що проживає на даній території, за ознакою громадянства. Громадянство — юридичний зв'язок особи з даною державою, що виражаєтьсяв їх взаємних правах і обов'язках. Громадянин держави здобуває: а) право на участь в управлінні державою, заступництво і захист держави; б) обов'язок підкорятися державно-владним велінням і нести відповідальність перед державою; 3) маєспеціальний апарат управління — систему державних органів, що складаються з особливого розряду осіб, професіоналів з управління: 4) опирається на апарат примусу (у разі потреби) — установи примусового характеру (поліція, тюремні і виправно-трудові установи); 5) видає загальнообов'язкові юридичні норми і забезпечує їх реалізацію. охороняє і залишаєправа своїх громадян, а також інших людей, що перебуваютьна її території, соціальних груп і суспільства в цілому. Без права, законодавства держава неспроможна ефективно управляти суспільством, забезпечувати здійснення прийнятих нею рішень; 6) має єдину грошову систему; 7) встановлює офіційну систему оподатковування і фінансового контролю; 8) має суверенітет. Сам суверенітет первинний щодо державної влади: він і є «право на владу»; 9) має формальні реквізити — офіційні символи: прапор, герб, гімн. Слід врахувати, що держава може бути світською і теократичною. Більшістьдержав світу — світські, тобто такі, у яких розмежовані сфери дії церкви і держави (церква відділенавід держави). У теократичних державах влада належить церковній ієрархії (Монголія до 1921 р.; сучасний Ватикан з 11.02.1929р.)
Дата добавления: 2014-01-07; Просмотров: 685; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |