Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Малювання як вид образотворчої діяльності дошкільнят, його характеристика

Читайте также:
  1. А. Забезпечення касової діяльності банку
  2. Аналіз грошових потоків інвестиційної діяльності підприємства
  3. АНАЛІЗ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ АВІАПІДПРИЄМСТВА
  4. Английский реализм. Общая характеристика.
  5. Аплікація як вид образотворчої діяльності дошкільнят, його характеристика.
  6. Асфальтобетон и другие битумоминеральные материалы. Общая характеристика.
  7. Б. выходная характеристика.
  8. Бактериологическое оружие, краткая характеристика.
  9. Банківське кредитування міжнародної діяльності
  10. Безпека життєдіяльності людини в умовах натовпу
  11. Безпека» і «небезпека» як ключові категорії в безпеці життєдіяльності
  12. Бізнес-план диверсифікації діяльності підприємства

План

Види образотворчої діяльності дітей та їхній взаємозв`язок

Лекція 2.

Світовий ринок, його структура та ключові характеристики.

 

1. Малювання як вид образотворчої діяльності дошкільнят, його характеристика.

2. Ліплення як вид образотворчої діяльності дошкільнят, його характеристика.

3. Аплікація як вид образотворчої діяльності дошкільнят, його характеристика.

4. Конструювання як вид образотворчої діяльності дошкільнят, його характеристика.

5. Взаємозв'язок видів образотворчої діяльності.

 

Дитячу образотворчу діяльність розглядають як ефективну форму художнього засвоєння дітьми навколишньої дійсності, в процесі якої вони зображають предмети і явища, виражають своє ставлення до них. У Коментарі до Базового компонента дошкільної освіти в Україні зазначається, що художньо-практична образотворча діяльність передбачає знання характерних особливостей, специфіки, засобів художньої виразності різних видів образотворчої діяльності: малювання, ліплення, аплікації;
роботи з природним матеріалом.

До питання класифікації видів образотворчої діяльності є різні підходи. Так, В. Космінська - прибічниця традиційного підходу до класифікації видів - вважає, що в дитячому садку образотворча діяльність передбaчaє такі види, як малювання, ліплення, аплікація та конструювання. Кожен з них має свої можливості у відображенні дитиною вражень про навколишній світ. Тому загальні завдання, які стоять перед зображувальною діяльністю, конкретизуються залежно від особливостей кожного виду,
своєрідності матеріалу та прийомів роботи з ним.

Н. Сакуліна, Т. Комарова, Т. Казакова та інші вважають, що до видів образотворчої діяльності, основним завданням якої є образне відображення дійсності, належать малювання, ліплення й аплікація.

Т. Казакова у своїй монографії «Образотворча діяльність і художній розвиток дошкільнят» розглядає засоби художньої виразності, характерні для кожного виду образотворчої діяльності дошкільняти: малювання, ліплення, аплікації, встановлює між ними взаємозв'язок на основі їхньої попередньої диференціації.

Малювання - це створення зображення на площині за допомогою формоутворювальних плям, ліній та кольору. З усіх видів зображувальної діяльності дитяче малювання найбільш вивчене. Інтерес до нього з'явився у 80-ті роки ХІХ ст., а вивчення дитячого малюнка триває і досі. Проаналізувавши велику кількість дитячих малюнків, дослідники визначили стадії розвитку малювання у дитини, причини, які спонукають її малювати. Наприклад, О. Бакушинський розглядав дитячий малюнок з позиції мистецтвознавця, історика, педагога. Він стверджував, що джерелом дитячої творчості є біологічні чинники і розвивається вона не під впливом пізнання навколишнього світу, а під впливом накопиченого родового досвіду, інстинкту. О. Бакушинський вважав, що дитяча творчість, як і родовий досвід, досконала і є мистецтвом, тому дитина в дорослого навчитися нічого не може. О. Бакушинський розглядав дитячий малюнок з погляду його художніх особливостей, відзначав руховий ритм як організаційне начало в малюнку, яке допомагає дитині поступово засвоїти простір аркуша ритмічними мазками, штрихами. Він виокремлював колір у малюнку як один із яскравих художньо-виразних засобів, звертав увагу на його орнаментальне значення у створенні композиції візерунка. За основу брав руховий і зоровий досвід дитини, залежність розвитку дитячої творчості від розвитку рухів і рухових відчуттів у пізнанні та відображенні світу. у серединні хх ст. проблема дитячого малюнка продовжує цікавити психологів, педагогів.



У психологічній науці радянського періоду ця проблема розкрита в дослідженнях В. Кирієнка, М. Волкова, Б. Сазонтьєва, Є. Ігнатьєва, а також у багатьох педагогічних працях, серед яких найфундаментальиішими можна назвати дослідження Г. Лабунської, Є. Фльоріної, Н. Сакуліної. У цих працях розкриваються глобальні проблеми дитячого малюнка. Є. Фльоріна розглядає, зокрема, проблему дитячої зображувальної творчості. У дитячому малюнку вона вивчає його характерні особливості (своєрідність ліній, форми, кольору, розміщення на аркуші), звертає увагу на специфіку цих рис, притаманних малюванню дошкільнят, пропонує періодизацію дитячого малювання: дозображувальний період, процесуальний (до 4 років), згодом - період реалістичного зображення (до 7 років).

Н. Сакуліна, досліджуючи в 60-70-ті роки ХХ ст. дитяче малювання, зробила висновок, що важливо насамперед формувати у дітей уявлення про такі властивості предмета, як колір, просторове розміщення, величина, маса, рух, які пізніше допоможуть дитині створити це зображення. Тут дослідниця підходить до аналізу предметів з погляду їхніх сенсорних властивостей, детально зупиняючись на засвоєнні їх дитиною. Н. Сакуліна розглядає також дитячі малюнки з погляду їхньої художньої виразності, особливу увагу звертає на подвійне ставлення дітей до кольору: як прикраси і як засобу виразності малюнка.

Дослідження Т Комарової показало, що питання техніки малювання не можна розглядати у відриві віл створення зображення, образу; не можна їх зводити до простих чи складніших вправ. Різні навички, які належать до техніки малювання, по-різному інтегруються в уміння і відіграють важливу роль у створення і зображення. Вивчення «ручної вмілості» як одного з компонентів зображувальної діяльності, що експериментально досліджувалося Т. Комаровою, спрямоване переважно на формування сенсомоторних здібностей до малювання (регуляції малювальних рухів). Воно також дає можливість розглядати це вміння в аспекті навчання дітей засобів художньої, образної виразності в різних видах діяльності. Проте вивчення специфіки засобів у кожному виді діяльності дає змогу говорити про їхню своєрідність (особливо в ліпленні, аплікації).

Як же слід розуміти зображуваність і виразність? Стосовно дитячого малюнка, за визначенням Г. Лабунської, зображуваність - це елементарні вміння і навички в галузі реалістичного малюнка. Виразність - це посильне розкриття дітьми деяких характерних сторін предмета чи явища дійсності й передача активного емоційного ставлення до нього. у дослідженнях проблем художньої творчості (Н. Ветлугіна, Т. Дзержинська, В. Єзикеєва, Т. Казакова) були розкриті засоби художньої виразності, користуючись якими діти здатні передавати художній образ в малюнку. Н. Ветлугіна обгрунтовує показники оцінки якості продукту дитячої художньої творчості: а) знаходження адекватних виразно-зображувальних засобів для втілення образів у малюнках; б) індивідуальний почерк дитячої продукції; в) відповідність дитячої продукції елементарним художнім вимогам.

Вивчаючи становлення образу в малюванні дітей раннього і молодшого дошкільного віку, Т. Казакова з'ясувала, що діти півтора-двох років під час зображення явиш навколишньої дійсності здатні оволодіти елементарними виразними засобами: ритмом, кольором, лінією, формою. Різноманітність окреслень форм, їхніх лінійних контурів, краса колірних поєднань відповідно до тла паперу колірними плямами загалом надають виразності малюнкам дітей. Вони навчаються способів зображення, характерних для реалістичного малюнка.

У низці психологічних досліджень дається характеристика процесу малювання у дошкільнят. Так, М. Волков розглядає у своїх дослідженнях проблеми сприймання предмета і малюнка, кольору, композиції в діяльності дорослого художника та дитини. В. Кирієнко та Б. Сазонтьєв основну увагу у своїх дослідженнях приділяють проблемі розвитку зображу-
вальних здібностей, вивченню особливостей їхнього формування. Найповніше дошкільний вік розглядається Є. Ігнатьєвим з погляду вдосконалення. деяких сторін малювання в умовах певним чином побудованого навчання, спостереження за процесом поетапного створення дитиною зображення предметів методом зрізів.

Генезис зображувальної діяльності дитини (на матеріалі малюнка) найповніше вивчений В. Мухіною. Вона розглядає малювання як форму засвоєння дитиною соціального досвіду. Автора цікавить психологічний аспект зображувальної діяльності дитини (розвиток малюнка як специфічного знака, зображувальні засоби, якими користується дитина для вираження свого ставлення до намальованого).

Т. Лазарь вивчала специфіку виразних засобів у різних видах малювання. Групуючи засоби, дослідниця виокремлює один із них як домінантний у кожному виді малювання. Так, у предметному малюванні головним вважає лінію, за допомогою якої створюється форма, різноманітність цих форм (круглих, прямокутних, їхнє поєднання), у сюжетному - комлозицію; в декоративному - колір. Таке виокремлення засобі в виразності може бути умовним, оскільки в кожному виді малювання всі засоби перебувають у єдності.

Розвиток у дітей старшого дошкільного віку відчуття кольору як одного з найвиразніших засобів у малюванні та декоративно-ужитковій діяльності найповніше розкрито в дослідженнях Л. Пантелєєвої, Р. Смирнової. Якщо В дослідженні Є. Васильєвої колір розглядався у вузько-дидактичному плані під час навчання дітей декоративного малювання, то Л. Пан-
телєєва ставить завдання ознайомити дітей з художніми властивостями кольору та його поєднань, їхньою образною виразністю. Естетичні функції кольору розглядаються в різних видах діяльності (у декоративному малюванні, художньому конструюванні). На основі експериментальної роботи вводяться елементи дизайну, розробляється система настільно-друкованих ігор з розвитку У дітей відчуття кольору, що розширює можливості зображувальної діяльності дошкільняти.

Композиція як один з основних засобів виразності в малюванні дітей вивчалася Г. Підкурганною. Вона розробила прийоми розвитку композиційних здібностей дітей у предметному і сюжетному малюванні.

Отже, короткий аналіз досліджень з дитячого малювання показав, що цей вид образотворчої діяльності привертає найбільшу увагу художників, психологів, педагогів і має різні аспекти вивчення. Психологи переважно розглядають малювання з погляду розвитку у дитини логічного мислення, сенсорних здібностей, засвоєння соціального досвіду. дослідження педагогів спрямовані на вивчення окремих видів малювання (предметного, сюжетного. декоративного), навчання дітей засобів художньої виразності малюнка.

Багато дослідників підтверджують положення про те, що ряд виразних засобів, які використовує художник У живопису, графіці, до певної міри доступний дошкільняті. Дитина оволодіває олівцем, фарбами і з їхньою допомогою створює реальні образи. Лінія, форма, колір, композиція – це засоби виразності, доступні дітям у малюванні. Зображення дитина ство-
рює частинами, використовуючи різноманітні форми. Виразність досягається за допомогою характерних деталей, рис. При цьому іноді виразність з'являється випадково, неочікувано для дитини. Хоч образ у малюнку буває примітивний, він близький дитині і сприймається нею як «живий», особливо привабливий для неї самої. у малюнку вона часто використовує його декоративність, намагаючись зробити зображення ошатнішим, яскравішим, при цьому прагне до конкретності кольорів. Колір викликає у дітей емоційне ставлення до образу (добрий, злий, страшний) - як реалістичного, так і казкового. Дитина може порушувати пропорції частин, виділяти окремі деталі, виражати рухи поворотами або нахилом фігури. Передача руху в малюнку найскладніша для дошкільняти.

Композиція малюнка організується ритмом, який врівноважує всі частини, предмети, фігури, колірні контрасти. У процесі навчання діти починають засвоювати різні композиційні прийоми, у деяких дітей з'являється композиція по діагоналі, по кругу, закривання одних предметів іншими.

Виразність малюнка залежить від того, чи розвинуті у дитини уява, образ не сприймання, від тих умінь і навичок, яких вона набула в процесі навчання, - володіння олівцем, пензлем, кольоровою крейдою, фломастерами, пастеллю, сангіною.

у більшості досліджень виокремлено такі види малювання: предметне, сюжетне, декоративне. Відповідно кожен з них має свої виражальні засоби. Основними виражальними засобами предметного малювання є ритм, форма, лінія; сюжетного - ритм, колір, композиція; декоративного - ритм, симетрія, колірний стрій.

Заняття по малюванню в дошкільних освітніх установах включають два види малювання : предметне|наочне| і|та| сюжетне.

Предметне|наочне| малювання у свою чергу|в свою чергу| ділиться на малювання по пам'яті, по попередньому спостереженню і|та| малювання з натури.

Малювання по пам'яті розвиває зорову пам'ять, спостережливість і|та| образне мислення. Воно вимагає від дитини швидкого запам'ятовування різноманітних|всіляких| предметів.

Малювання по попередньому спостереженню відрізняється від малювання по пам'яті тим, що спочатку дітям показують конкретний предмет, вони вивчають його, запам'ятовують, а вже потім|після| малюють.

Малювання з натури вчить|вчить| дитину бачити предмет, розуміти його будову|споруда|, сприймати форму, колір|цвіт| і|та| відтворювати усе це в малюнках. На заняттях необхідно|треба| детально аналізувати натуру. Предмет-натура має бути чітким за формою і|та| будовою|споруді|. Бажано, щоб його площини були різного кольору|цвіту| (дитина тоді краще розуміє форму).

Сюжетне малювання можна умовно розділити на малювання| за власним задумом, на задану тему і|та| виконання ілюстрацій до літературних творів|добутків|.

Організація заняття малюванням за власним задумом вимагає від педагога великої підготовчої роботи. Він повинен пояснити дітям, як краще передати в малюнку задумане. Проте|однак| не слід нав'язувати своєї думки, треба надати можливість|спроможність| дитині повніше|цілковитий| реалізувати свої ідеї і|та| зберегти самобутність.

Завдання|задавання| для малюнків на задану тему мають бути цікавими, простими і|та| зрозумілими дітям. Під час вступної бесіди учитель|вчитель| направляє|скеровує| увагу дітей на головне|, допомагає їм усвідомити, що саме вони малюватимуть.

Ілюстрація літературних творів|добутків| подібна до малювання на задану тему. Вихователь зосереджує увагу дітей на певному епізоді, допомагає їм виділити головне|чільне|, правильно скомпонувати| малюнок.

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
| Малювання як вид образотворчої діяльності дошкільнят, його характеристика

Дата добавления: 2014-01-07; Просмотров: 2663; Нарушение авторских прав?;


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



ПОИСК ПО САЙТУ:


Читайте также:



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2017) год. Не является автором материалов, а предоставляет студентам возможность бесплатного обучения и использования! Последнее добавление ip: 54.158.55.5
Генерация страницы за: 0.006 сек.