Аспективність

Аспективність, або фізіономічність фітоценозу – це загальний зовнішній вигляд фітоценозу в даний час, обумовлений особливостями біоморфології та перебігу сезонних процесів у найбільш рясних рослин фітоценозу.

Аспективність, таким чином, визначається кількома факторами:

1) життєвими формами та іншими фітобіологічними ознаками
домінуючих у фітоценозі видів і, в першу чергу, видів-едифікаторів;

2)сезонними або річними змінами у фітоценозі - флюктуаціями, прохо­дженням специфічної фенофази онтогенезу окремими видами рослин тощо;

3)характером і тривалістю вегетаційного періоду;

4) однорідністю складу і структури фітоценозу, або його
гомогенітетом.

Зовнішній вигляд фітоценозу в даний проміжок вегетаційного періоду (сезон), що зумовлений поєднанням рослин різних феноритмотипів, називають аспектом фітоценозу. Феноритмотипи, у свою чергу, - це групи рослин, подібні за характером і особливостями проходження фенофаз протягом вегетаційного періоду та усього життєвого циклу.

Звичайно у кожному фітоценозі виділяють аспект загального фону, створеного переважаючим станом рослин у даний сезон, а також аспекти масово квітуючих чи плодоносячих рослин. Для фітоценозів деяких типів рослинності аспекти та послідовність їх чергування є досить постійними, а загальна кількість аспектів може досягати 9-11. Такими прикладами є описані В.В. Альохіним (1938) аспекти справжніх злаково-різнотравних степів у Стрілецькому степу:

- рано навесні аспект бурий від торішніх відмерлих рослин;

- у середині квітня аспектує осока низька у квітуючому стані (жовтий аспект низькотрав'я) та сон широколистий (бузковий аспект);

-далі чергуються кілька аспектів весняних ефемерів і ефемероїдів: го­рицвіта весняного, гіацинтика блідого, веснянки весняної, кількох видів бурачків;

-згодом наступає період масової появи вегетативних органів довгове-гетуючих трав - злаків, айстрових та інших (яскраво-зелений аспект);

-у другій половині травня аспектує анемона лісова, чина різнобарвна та півники угорські;

-у червні виражений сріблястий аспект під час цвітіння ковил, часто із барвистими аспектами ранньо-літнього різнотрав'я - деяких шавлій жовтозілля Якоба, козельців східних, конюшини гірської, гадючника звичайного;

-у середньо-літній період, період посухи, травостій буріє, в значній мірі висихає і „вигорає" (бурий аспект);

-наприкінці літа - початку осені, коли збільшується кількість опадів,
з'являються трави пізньо-літнього цвітіння, настає другий пік вегетації, аспект
можуть створювати бородач звичайний, деякі волошки
та інші айстрові;

-наприкінці вегетаційного періоду аспект знову буріє.

У дібровах А.Г. Воронов (1973) розрізняє п'ять стадій зміни аспектів. У лучних фітоценозах О.П. Шенніков (1928) описав вісім аспектів.

Види, які створюють загальний аспект фітоценозу протягом вегета­ційного періоду, називають аспектними (аспективними).

Аспекти бувають сталими і несталими. Перші повторюються у фітоце­нозах щороку. Такі аспекти властиві багаторічним більш-менш стійким угрупованням - лісовим, степовим, лучним, болотним. Нестійкі аспекти в окремі роки відсутні, через відсутність у фітоценозі в певні періоди особин деяких видів взагалі або у вигляді фенологічно помітних стадій. Наприклад, у посушливі роки в деяких галофільних угрупованнях не проявляються аспекти вологолюбних злаків, у степах - однорічників, на болотах - сфагнових мохів чи пухівок.

За своєю природою аспекти бувають:

А) Сезонні. Це облігатні фази розвитку угруповання, що повторюються із року в рік більш-менш одноманітно. Наприклад, навесні у напівпустелях, у мезофільних дібровах облігатним є аспект ефемероїдів.

Б) Спеціальні. Ці аспекти відображають проходження певних фенофаз життєвого циклу окремими видами. Так, на заплавних луках з періодичністю 1-3 роки спостерігається рясне зацвітання особин популяцій кількох видів зозулинців, у зв'язку з досягненням більшістю з них генеративного періоду.

На додачу, аспекти поділяють на фенологічні, або такі, що спричинені проходженням певних фенологічних фаз деякими компонентами фітоценозу, а також хронологічні, спричинені певними хронологічними подіями в житті фітоценозу. Прикладами останніх можуть бути: масове цвітіння бур'янів, занесених під час випасання худоби минулого року, періодичне плодоношення якогось із видів у фітоценозі, масовий розвиток однорічних гігрофітів через тимчасове обміління річки, рясне цвітіння ковили і відсутність ранньолітнього різнотрав'я після минулорічної пожежі в степу.

Дата добавления: 2014-01-07