Добрив і фактори її підвищення

Агрохімічний напрям НТП. Ефективність застосування мінеральних

Агрохімічний напрям НТП особливо швидкого розвитку на­був у другій половині XX ст. за такими чотирма напрямами: 1) створення нових і вдосконалення існуючих видів мінеральних добрив та збільшення доз їх внесення під сільськогосподарські культури; 2) виробництво нових поколінь засобів захисту рослин і тварин від хвороб і шкідників (інсектициди і фунгіциди), вдоско­налення способів їх внесення; 3) створення нових поколінь засобів захисту рослин від бур'янів (гербіциди); 4) виробництво якісно нових стимуляторів росту і розвитку сільськогосподарських рос­лин і тварин, збільшення масштабів їх практичного застосування.

У збільшенні виробництва рослинницької продукції особливу роль відіграють мінеральні добрива. їх виробництво в Україні че­рез кризовий стан економіки, розрив міждержавних зв'язків з краї­нами СНД, насамперед, з Росією, істотно скоротилося (табл. 19.1). Отже, в 2000 р. виробництво мінеральних добрив скоротилося головним чином через недопоставки з-за кордону сировини) на 4,6 %, або зменшилося в розрахунку на 1 га посівної площі із 56 кг у 1985 р. до 72 кг у 2000 р., тим часом як за оцінками спеціалістів потрібно вносити їх у межах 180 кг/га. Ускладнює становище та обставина, що скорочення виробництва відбувається на фоні істотного погіршення співвідношення між азотними, фос(68,2 - 65,7), тобто дорівнюватиме граничному рівню, що робить таку комбінацію економічно прийнятною. Якби при 120 кг фос­форних добрив збільшити дозу азотних добрив до 160 кг, вро­жайність зросла б, але її приріст становив би 0,1 ц/га, що за ста­більних цін на продукцію і даний ресурс робить цю комбінацію економічно невигідною.

Досягнутий рівень економічної ефективності мінеральних доб­рив в аграрних підприємствах ще досить низький і, як видно з досліджень економістів-аграрників, нерідко не перевищує 120— 150 % рентабельності витрат, хоч за нормальних умов цей показ­ник сягає понад 300 %. Щоб досягти більшої віддачі від міне­ральних добрив, потрібно дотримуватися оптимальних строків їх внесення й обгрунтованого співвідношення між азотом, фосфо­ром і калієм стосовно вимог окремих культур. Це дуже важлива обставина, оскільки, як нам уже відомо, рівень урожайності фор­мується за фактором, який знаходиться у мінімумі.

Водночас потрібно вдосконалювати технологію внесення мі­неральних добрив. Відомо, наприклад, що локальний спосіб вне­сення підвищує їх віддачу на 15 % і більше. Не можна досягти високої економічної ефективності використання цього ресурсу без раціонального поєднання доз його внесення з органічними добривами. Без застосування останніх настає «депресія» врожай­ності, знижується якість продукції. Важливо також впровадити раціональні сівозміни і високопродуктивні сорти та гібриди сіль­ськогосподарських культур з високою потенційною врожайністю, що спроможні реагувати на екологічно допустимі норми внесен­ня мінеральних добрив.

Дата добавления: 2014-01-07