А статті 6–9 є непрямими (тобто накладними, комплексними)

Поняття калькулювання. Розрахунок окремих статей калькуляції.

Розрахунок собівартості окремих виробів здійснюють на основі калькуляції.

Калькуляція буває: планова, фактична, проектно – кошторисна.

На основі калькуляції собівартості розраховують ціну одиниці продукції. При калькулюванні витрати підприємства групують за калькуляційними статтями. Перелік статей калькуляції витрат може бути різний, що зумовлюється особливостями галузі, до якої належить підприємство. Загалом калькуляція витрат має такий вигляд.

Основні статті калькуляції:

1) сировина і матеріали

2) енергія технологічна

3) основна заробітна плата

4) додаткова заробітна плата

5) відрахування на соціальне страхування

6) утримання та експлуатація машин і устаткування

7) загальновиробничі витрати

8) загальногосподарські витрати

9) підготовка та освоєння виробництва

10) комерційні (позавиробничі)витрати.

Сума статей 1- 6 становить цехову собівартість,

статей 1– 7 відповідно виробничу собівартість

і сума всіх статей – повну собівартість.

Відмінність статей калькуляції від аналогічних елементів витрат кошторису виробництва полягає в тому, що у статтях калькуляції враховуються тільки витрати на одиницю певного виду продукції, а в кошторисі – усі витрати підприємства, пов'язані з його основною діяльністю за певний період.

Розрізняють такі методи калькулювання:

Ø нормативний – передбачає встановлення витрат на одиницю продукції згідно з діючими нормами;

Ø параметричний – базується на визначенні витрат на проектний виріб виходячи із залежності їх рівня від зміни техніко – економічних параметрів виробу;

Ø розрахунково-аналітичний — розподіл прямих витрат на виробництво одиниці продукції за діючими нормами, а непрямих – пропорційно заробітній платі основних робітників.

Статті 1–5 калькуляції відносять до прямих витрат,

Методика обчислення окремих статй калькуляції:

витрати на утримання та експлуатацію машин і устаткування є комплексними, так як охоплюють витрати на енергію, пальне, амортизаційні відрахування, оплату праці та відрахування на соціальні потреби робітників, які обслуговують машини, на ремонт устаткування, тощо. Оскільки такі витрати неможливо обчислити безпосередньо на одиницю про­дукції, тобто вони є накладними виробничими витратами, їх розпо­діляють за вибраною базою розподілу (основна заробітна плата виробничих робітників).

загальновиробничі витрати (так само комплексні) - це витрати на обслуговування в межах виробництва, а також витрати на заробітну плату працівників управління цеху, спеціалістів, обслуговуючого персоналу, охорону праці, амортизацію будівель і споруд виробничого призначення, тощо.

загальногосподарські витрати - витрати на управління підприємством, на заробітну плату ад­міністративно-управлінського персоналу, послуги зв'язку, утриман­ня адміністративних будівель, амортизаційні відрахування, послу­ги юридичних і аудиторських фірм, страхування майна, дослідження, випробування, винахідництво, тощо.

Загальновиробничі та загальногосподарські витрати є накладни­ми витратами підприємства і розподіляються на одиницю продукції аналогічно витратам на утримання машин і устаткування

Комерційні (позавиробничі) витрати містить витрати пов’язані зі збутом продукції (вивчення ринку, реклама та інші витрати). Деякі з цих витрат є прямими, і їх можна обчислити безпосередньо для окремих виробів (витрати на тару, пакування, рекламу, транспортування). Непрямі витрати (на аналіз ринку, комісійні виплати організаціям збуту, проведення ярмарків тощо) розподіляються між виробами пропорційно їхній виробничій собівартості.

Важливо! Перелік і склад статей калькуляції виробничої собівартості продукції встановлюється підприємством самостійно і затверджується в наказі про облікову політику підприємства.

4. Витрати закладів ресторанного господарства, їх особливості.

Витрати закладівресторанного господарства відрізняються від витрат торгівлі своєю структурою. Їх облік і звітність, методика аналізу і прогнозування такі ж як у торгівлі.

Відповідно до функцій, які вони виконують, витрати закладівресторанного господарства поділяються на:

1. Витрати виробництва – складаються з вартості витрат на оплату праці і матеріальних ресурсів без врахування вартості сировини (заробітна плата працівників кухні, витрати на зберігання сировини і напівфабрикатів, паливо, електроенергію, оренду виробничих приміщень, амортизацію обладнання та ремонт, спецодяг).
2. Витрати обігу – пов’язані з реалізацією продукції і купованих товарів (заробітна плата торгових працівників, амортизацію торговельних приміщень та обладнання, реклама, тощо).
3. Витрати, пов’язані з організацією споживання – (оплата праці офіціантів, прибиральників, оформлення інтер’єру, витрати щодо столової білизни, спецодягу, тощо).

Витрати на оплату праці складають близько 60% усіх витрат. Значними є витрати на перевезення та зберігання продуктів, сировини, оплату кредитів, утримання матеріально-технічної бази. Витрати на реалізацію власної продукції у 3 рази вищі, ніж на продаж купованих товарів.

- Специфічними витратами у закладах ресторанного господарства витрати на паливо, енергію, зношення посуду, столової білизни, малоцінного інвентарю, тощо. типів підприємств та термінів служби і вартості одного комплекту.

Методика розрахунку інших статей така ж як і в торгівлі.

Дата добавления: 2014-01-07