Створення стабільних та тимчасових органів учнівського керівництва в умовах табірного літа

Органи самоврядування – це вибірні органи, основне завдання яких – організація різнобічної діяльності. Ці органи потрібні для того, щоб поширити уявлення підлітків про демократичні норми життя суспільства, виховувати особисту відповідальність за кожну колективну справу, активну позицію в колективі, розвивати ініціативу й самостійність. Чим більше законних прав буде мати дитина, тим міцніше стане організація самих вихованців.

Взаємодія педагогів з органами дитячого самоврядування виявляється у створенні умов для прояву ними своєї самостійності, загальної відповідальності за колективну справу. В обов’язки вихователя входить – навчити дітей організовувати свою діяльність, тобто планувати, розподіляти, контролювати виконання, самостійно доводити справу до кінця, досягати мети.

Вищим органом самоврядування є збори, на яких висуваються ідеї, найважливіші питання, які передбачають життя колективу. Збори обирають командирів та актив, затверджують плани, завдання, підводять підсумки, виносять рішення, намічають перспективи.

У таборі поряд зі стабільним органами учнівського керівництва педагог-організатор повинен створювати тимчасові, яких до життя покликає конкретна справа. Їх структура, взаємозалежність, зв'язок із самодіяльними політичними організаціями залежать від складності, об'єкту, тривалості дії, напряму роботи загону, табору на певний період. Тимчасові органи учнівського управління є домінуючими на період спільної творчої справи і таким чином допомагають визначити і встановити стосунки між дітьми в цей період.

Для досягнення проміжного чи поетапного результату, педагог-організатор може запропонувати тимчасові творчі групи, об'єднання з різною кількістю учасників. Різнобічна за змістом колективна діяльність забезпечує збагачення досвіду діяльності школяра, значно впливає на їх поведінку. Такий підхід допомагає позитивно вирішити ряд педагогічних завдань: діти вчаться самостійно планувати роботу, знаходити діяльність, що відповідає їх інтересам, нахилам, здібностям, можливостям тощо (зауважимо, що ця діяльність обов'язково повинна мати громадський характер, конкретну спрямованість). Таким чином, відбувається демократизація стосунків, йде реальний зв'язок слова і діла, організації, керівництва і виконання.

Педагог-організатор не просто планує виховну роботу з дітьми на певний період, а повинен прагнути залучити школярів до спільної цікавої взаємопошукової роботи, яка сприяла б і відпочинку, і загартуванню, і оздоровленню, і мала б також навчальну мету. Ця робота має певні етапи, які повинні бути обов'язково виконаними. Етапи можуть бути пов'язані з початком, кінцем зміни, датами національного календаря, релігійними святами, традиціями, реальними подіями сьогодення, а також включати в себе всі елементи виховної роботи. Класичними видами колективно-формуючої діяльності є: трудова, пошукова, краєзнавча робота, туризм. Сприяють доброму згуртуванню школярів і культурно-масові заходи.

Дата добавления: 2014-01-07