Секреція кишкового соку в сільськогосподарських тварин

Механізм секреції кишкового соку

Кишковий сік

Кишковий сік являє собою безбарвну рідину, у якій є щільні грудочки, що складаються зі слизу, епітеліальних клітин, грудочок холестерину. Реакція кишкового соку – лужна рН – 7,6. У ньому знаходяться ферменти: 1. суміш пептидаз, 2. кишкова ліпаза, 3. амілаза, 4. сахараза (інвертаза), мальтаза, лактаза.

Таким чином, ферментами кишкового соку закінчується розщеплення складних органічних речовин на більш прості. У кишковому соку утримується ентерокіназа, що активує трипсиноген і прокарбоксиполіпептидазу.

Склад кишкового соку змінюється в залежності від характеру їжі; якщо тварина одержує білкову їжу, збільшується утримання ферментів, що розщеплюють білки, і зменшується кількість ферментів, що діють на вуглеводи.

Секреція кишкового соку в собак відбувається безупинно. При подразненні блукаючого нерва кишкового соку виділяється більше і збільшується вміст в ньому ферментів. Механічні і деякі хімічні подразники також викликають збільшення секреції. До числа хімічних подразників відноситься і шлунковий сік. продукти гідролізу білків і вуглеводів, мила тощо. Ці подразники діють на секреторний апарат кишечника і після перерізки блукаючих і симпатичних нервів, що іннервирують кишечник, тобто незалежно від центральної нервової системи. Вважають, що механічні і хімічні подразники викликають секрецію кишкового соку, діючи на нервові утворення (мейснеровські й ауэрбаховські сплетення), розташовані в стінці кишечника.

У слизовій оболонці тонкого кишечника утворяться гормони доукринін і ентерокринін. Доукринін регулює діяльність бруннерових залоз дванадцятипалої кишки, ентерокринін – ліберкюнових залоз порожньої і клубової кишок.

Вивчення секреції кишкового соку в сільськогосподарських тварин показало, за складом ферментів сік їх не відрізняється від соку собак. Секреція соку відбувається в них безупинно. Під час годівлі в зв'язку з просуванням їжі по кишечнику кількість соку до кінця досліду збільшується.

У результаті перетравлення їжа в тонкому кишечнику набуває вигляду однорідної рідкої маси, називаної хімусом. За дослідженнями Синьощекова, які проведенні на тваринах із кишковими анастомозами, кількість хімусу в сільськогосподарських тварин дуже велика. Воно різне в різних тварин, але на 1 кг сухої речовини прийнятого корму в усіх тварин утворюється приблизно рівна кількість хімусу – 14 – 15 л.

У складі хімусу, крім речовин прийнятих із кормом, знаходиться вода, органічні і мінеральні речовини, які весь час поступають з крові в кишечник із травними соками. Загальна кількість цих соків складає у овець 15 – 20 л, у свиней – 50 л, у корів – понад 150 л, у коней – 190 л. У кишечнику ці речовини знову всмоктуються в кров.

Треба відзначити, що склад хімусу в різних тварин постійний. Для кожного виду тварин він характеризується певними межами коливань. У жуйних кількість сухих речовин у хімусі не перевищує 6 %, протеїну 1,25 %, мінеральних речовин біля 1 %.

Дата добавления: 2014-01-07