Специфіка лексичного складу професійного мовлення юристів, податківців, економістів

Протягом останніх років у сучасному світі відбулися істотні зміни. На політичній карті з'явилися нові незалежні держави, відродилася суверенна Україна. В Україні відбувається активний процес формування нових суспільно-економічних відносин, виникають нові політичні партії. Це, в свою чергу, викликає необхідність формування нової термінології.

Юридична термінологія - один з найдавніших питомих пластів української лексики, який продовжує постійно розвиватися і поповнюватися як за рахунок запозичень, так і власне українських лексичних одиниць. Велику частину цієї термінології складають соціально-політичні терміни і навіть загальновживані слова, що у спеціальних текстах набувають термінологічного значення. Особливий вплив на формування правничої термінології мають екстралінгвістичні (позамовні) фактори.

Як свідчить практика, фахівці податкової сфери також відчувають гостру потребу у систематизації спеціальної термінології.

Оскільки термінологія податкової сфери є синкретичною, включає також юридичні й економічні терміни, то виникає низка проблем щодо її систематизації.

Сучасна термінологія, в тому числі економічна, характеризується надмірною синонімічністю, засміченістю різними мовними покручами, інколи запозичені слова функціонують у різному морфемному оформленні (санація – санування, індексація – індексування, ануляція – анулювання, денонсація – денонсування та ін.) Ці питання вирішить час і практика – саме там здійснюється відбір оптимальних варіантів, термінів, що задовольняють вимоги професіоналів.

Природно, що в періоди докорінних економічних і соціальних змін у словниковому складі будь-якої мови з’являється значна кількість нових лексичних одиниць. Питання встановлення розумного співвідношення запозичених та власномовних термінів є вкрай важливим і непростим. Зафіксувати, вивчити, проаналізувати лексико-семантичні інноваційні процеси, а згодом і кодифікувати їх – актуальне завдання сучасної науки про мову.

Так, наприклад, якому з двох вживаних у мові термінів віддати перевагу: процент чи відсоток, рішення чи резолюція, промисловість чи індустрія, постанова чи ухвала тощо?

На думку багатьох авторів, неправомірним є вилучення з активного словникового обігу інтернаціоналізма процент і заміна його словом відсоток, до речі, теж запозиченим, оскільки це латинізований вислів „від ста ”. Обидва слова мають право на паралельне, це підтверджує й найбільший з-поміж українських словників.

Переклад з російської мови (як і з будь-якої іншої) мови як поки що основний шлях формування української термінології постійно породжує труднощі з добором відповідника, як наприклад у випадках угон (за чинним законодавством, це не те саме, що викрадення), сделка, освидетельствовать тощо. Або наприклад, казна, казначей, казначейство – явно чужорідні слова в українській мові. Однак створене Державне казначейство, а не Державна скарбниця. Тому що установа під назвою Державна скарбниця України вже існує. Це місце зберігання золотого запасу України, алмазного фонду (аналог колишнього союзного й нинішнього російського Гохрану).

Дата добавления: 2014-01-07