Класифікація цілей організації

Сутність планування як функції управління. Принципи і форми планування.

План

Лекція 5. Планування в організації

1. Сутність планування як функції управління. Форми і принципи планування.

2. Методи планових розрахунків.

3. Стратегічне планування в організації.

4. Форми і зміст поточного (оперативного) планування. Бізнес планування.

а) сутність планування як функції управління

Функції управління завжди спрямовані на досягнення поставлених цілей.

Планування являє собою процес визначення цілей організації та прийняття рішень щодо шляхів їх досягнення.

Ціль (мета) – це кінцевий стан, якого організація прагне досягти в певний момент у майбутньому (ідеальне уявлення про майбутні рубежі фірми).

Правильно сформульовані організаційні цілі мають відповідати наступним вимогам:

- бути конкретними та вимірюваними;

- бути орієнтованими у часі;

- бути реалістичними, досяжними;

- бути несуперечливими, узгодженими, взаємопов’язаними;

- бути сформульованими письмово.

Цілі, сформульовані з урахуванням зазначених вимог, виступають своєрідними нормативами, за допомогою яких менеджер може робити висновки про ефективність своєї майбутньої практичної діяльності.

Будь-яка організація має багато різноманітних цілей, сукупність яких утворює складну структуру. Це передбачає необхідність класифікації цілей. Цілі організації можна класифікувати за кількома критеріями. Відповідно рівню цілевстановлення розрізняють:

- Глобальну мету – характеризує погляд на причину існування організації з точки зору суспільства (уявлення про суспільне призначення організації).

- Місію організації – характеризує погляд на причину існування організації з точки зору самої організації. Місія деталізує статус організації, надає орієнтири для визначення її задач.

- Задачі організації – це заяви організації про те, як, за допомогою чого вона збирається виконувати свою місію. Задачі організації формулюються у конкретних показниках діяльності і розраховані на певні строки. Організації, як правило, встановлюють декілька задач.

Таблиця 5.1

Встановлення цілей управління формується в рамках функції „планування” і прийняті в процесі планування рішення визначають характер здійснення всіх інших функцій управління. Тому планування є первісною і основною з-поміж них.

До підфункцій планування відносяться: цілевстановлення, прогнозування, моделювання, програмування.

Зміст процесу планування полягає у пошуку відповідей на наступні ключові питання:

1. Де організація зараз знаходиться? Керівники повинні оцінити сильні та слабкі сторони організації в таких важливих галузях, як фінанси, виробництво, наукові дослідження та розробки, маркетинг, персонал(оцінка компетенції організації, її конкурентної позиції). Все це здійсню­ється з метою визначити, чого може реально досягти організація.

2. В якому напрямі організація прагне розвиватися? Оцінюючи загрози та можливості, що виникають у ринковому середовищі, керівництво визначає, якими повинні бути цілі та завдання організації та що може зава­дити організації досягти їх.

3. Які шляхи досягнення цілей? Керівники повинні вирішити, що необхідно здійснити для досягнення поставлених цілей та завдань. Відповіддю на це запитання є стратегічні і тактичні плани організації.

Процес планування здійснюється в чотири етапи:

· розробка загальних цілей;

· визначення конкретних, деталізованих цілей на заданий період;

· визначення шляхів і засобів їх досягнення;

· Контроль за досягненням поставлених цілей шляхом співставлення планових показників з фактичними і корегування цілей.

Планування як функція управління носить інформаційний характер і тому здійснення цієї функції полягає у створенні системи планових документів, які визначають зміст та певний порядок дій для забезпечення тривалого існування організації.

Планування на підприємстві виступає як один з найважливіших організаційних факторів інтенсифікації виробництва за рахунок того, що воно є джерелом додаткового ефекту в процесах спеціалізації і кооперації праці. Саме властива кооперації планомірність (свідомо встановлюваний планом зв’язок) породжує нову продуктивну силу (ефект синергії).

б) форми і принципи планування

Плани організації – це відповідним чином оформлені документи щодо цілей розвитку і шляхів їх досягнення. Плани розрізняють за термінами на який вони складаються, змістом, формами і іншими ознаками.

По-перше,з точки зору щодо обов’язковості виконання планових завдань розрізняють директивні та індикативн і плани.

По-друге, за критерієм часового горизонту планування в залежності від терміну на який складається план і ступені деталізації планових розрахунків принято розрізняти довгострокове (перспективне), середньострокове і короткострокове (поточне) планування.

Перспективне планування охоплює період більше 3-5-ти років. Такі плани покликані визначати довгострокову стратегію розвитку.

Середньострокове планування здійснюється на період від 1 до 3років,

Короткострокове планування охоплює період до 1 року.

По-третє, за критерієм широти охоплюваної сфери і за змістом розрізняють: стратегічне, тактичне і поточне (оперативне) планування.

Стратегічне планування, як правило, орієнтовано на довгострокову перспективу і визначає головні цілі організації і стратегію досягнення цих цілей.

Тактичне планування, як правило, охоплює короткостроковий і середньостроковий періоди і спрямовані на систематичне впровадження стратегічних планів організації. По суті воно є процессом створення передумов для реалізації стратегічного плану.

Поточне (оперативн е) планування полягає в деталізації і конкретизації показників тактичного планування з метою організації повсякденної, планомірної і ритмічної роботи підприємства і його структурних підрозділів.

Методологія планування визначає основні принципи, логіку, підходи і методи розробки планів і їх здійснення.

Принципи - це основні правила планування, ін. словами, вихідні положення формування і обґрунтування планів, з точки зору їх цілеспрямованості, системності, структури, логіки і організації розробки. Це основні вимоги, які повинні дотримуватись при розробці планів і прогнозів.

Основним принципом планування є принцип альтернативності, який вимагає проведення багатоваріантних планових розробок і вибір з багатьох запропонованих варіантів найкращого.

До найважливіших методологічних принципів планування слід також віднести принципи: системності, безперервності, комплексності, адекватності, цілеспрямованості та пріоритетності, оптимальності, збалансованості і пропорціональності, соціальної орієнтації та ін..

Дата добавления: 2014-01-07