Питання для контролю знань

План

Питання для контролю знань

1. Дати визначення понять «юридичні докази» та «аудиторські докази».

2. У чому полягає сутність аудиторських доказів?

3. Сформулювати загальну мету одержання аудиторських доказів: підтвердження порушень чи спростування порушень?

4. Які є джерела аудиторських доказів?

5. Які є основні процедури отримання аудиторських доказів?

6. Як класифікують докази в аудиті?

7. Охарактеризувати докази за критерієм їх достовірності.

8. Дати характеристику факторів, що впливають на достовірність доказів.

9. Пояснити функціональне призначення експертної оцінки як засобу одержання доказів в аудиті.

10. Пояснити функціональне призначення контрольного заміру як засобу одержання доказів в аудиті.

11. Пояснити функціональне призначення інвентаризації як засобу одержання доказів в аудиті.

12. Пояснити функціональне призначення техніко – економічних розрахунків як засобу одержання доказів в аудиті.

13. Дати визначення поняття «помилка».

14. Які причини виникнення помилок?

15. Як можна визначити суттєвість помилки?

16. Дати визначення поняття «шахрайство».

17. Хто несе відповідальність за не виявлення шахрайства чи помилок?

18. Хто несе відповідальність виявлені факти шахрайства чи помилок?

19. Пояснити сутність понять: маніпулюван6ня обліковими записами; знищення результату відображення господарських операцій; фальсифікація бухгалтерських документів та записів; неадекватні записи в обліку; незвичні операції.

Тема 5. Робочі документи аудитора

1. Поняття аудиторських документів.

2. Робочі документи аудитора, їх класифікація.

3. Мета документування аудиту. Види та склад робочих документів.

4. Поняття аудиторського звіту й аудиторського висновку. Зміст, структура і види.

Питання для самостійного вивчення

1. Призначення робочих документів.

2. Вимоги до аудиторського висновку.

Ключові слова: аудиторський звіт; аудиторський висновок; класифікація аудиторських висновків; позитивний висновок; фундаментальна незгода; негативний висновок; перекручення звітних даних.

Література:

1. Давидов Г.М. Аудит: Навч. посіб. – 3 – тє вид., стер. – К.: Т – во «Знання», КОО, 2002, стор.206-220

2. Кулаковська Л.П, Піча Ю.В.Основи аудиту: Навч. пос. для студ. вищих навч. закл. освіти. – Львів: Новий світ – 2002, стор. 313-321; 329-351

3. Усач Б.Ф., Душко З.О., Колос М.М. Організація і методика аудиту: Підручник. – К.: Знання, 2006, стор.67-83

4. Бутинець Ф. Ф. та ін., Аудит і ревізія підприємницької діяльності. Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів спеціальності 7.050106 «Аудит і облік» /під ред. проф., Ф.Ф.Бутинця – Житомир: ПП «Рута», 2001,), стор.245-275

5. Гончарук Я.А., Рудницький В.С. Аудит: Навч. посіб. – 3-тє вид., перероб. і доп. – К.: Знання, 2007, стор.73-91.

1. Поняття аудиторських документів

З метою підготовки доброякісного офіційного аудиторського висновку й одержання надійного інструментарію для аргументації на випадок розбіжностей із клієнтом аудиторові варто правильно оформляти всі етапи перевірки. Форми й зміст робочої документації аудиту визначені в ННА № 6»Документальне оформлення аудиторської перевірки».

До робочої документації аудитора відносяться: плани й програми аудиту; опис використаних аудитором процедур й їхніх результатів; пояснення й заява економічного суб’єкта; копії, у тому числі фотокопії, документів економічного суб’єкта; опис системи внутрішнього контролю й організації бухгалтерського обліку економічного суб’єкта; аналітичні документи аудиторської фірми; інші документи.

Склад, кількість і зміст документів визначаються виходячи з: характеру проведеної роботи; складності діяльності економічного суб’єкта; стану бухгалтерського клієнта; надійності системи внутрішнього контролю; необхідного рівня керівництва й контролю за роботою персоналу аудиторської організації при виконанні окремих процедур.

Робоча документація знаходиться у власності аудиторського підприємства. Копії, у тому числі фотокопії, документів економічного суб’єкта можуть бути включені до складу робочої документації за згодою клієнта.

Відомості, що входять до складу документації, є конфіденційними.

2. Робочі документи аудитора, їх класифікація

Робочі документи – це записи, в яких аудитор фіксує використані процедури, тести, отриману інформацію і висновки, винесені в результаті проведення аудиту. Робочі документи є власністю аудитора. Вони мають містити всю інформацію, яку аудитор вважає важливою для правильного виконання перевірки. Ця інформація повинна підтвердити висновок аудитора.

Робочі документи виконують такі функції:

- забезпечення обґрунтованості аудиторського висновку;

- засвідчення відповідності проведення аудиту стандартам;

- обґрунтованість планування, контролю якості проведення аудиту;

- проведення аудиту на єдиних методологічних принципах;

- слугувати інструментом для аудиторів.

При оформленні робочої документації потрібно дотримуватися таких вимог: на першій сторінці у кожного робочого документа зазначити назву аудиторської фірми, назву підприємства, період перевірки чи дату перевірки документації клієнта; кожному робочому документу дається назва, наприклад: «Аудит обліку основних засобів», «Аудит порядку проведення інвентаризації…»;т для прискорення пошуку необхідної робочої документації кожному документові присвоюється код (шифр). Існує багато різноманітних систем присвоєння індексів, таких, як алфавіт, цифри, номери, номери рахунків. Сторінки кожного робочого документа в межах однієї назви потрібно пронумерувати; в кожному робочому документі проставляють прізвище аудитора, який його підготував(або скорочені ініціали), дата остаточного виконання процедур аудиторської перевірки, відображених у цьому документі.

Окрім основної робочої документації, аудитор додатково оформляє підсумкову. Така документація не обов’язкова і видається замовникові тільки у випадку, якщо аудитор вважає це за необхідне, або коли це обумовлено у договорі чи додатковій угоді між аудитором та клієнтом.

Після завершення перевірки робочі документи залишаються в аудитора. Вони є власністю аудитора, і він має право складати різноманітні довідки на підставі витягів з них. Робочі документи аудитора не можна використовувати як частину фінансової документації клієнта як її заміну. Робочі документи не можна вилучати в аудитора, за винятком випадків, передбачених українським законодавством, коли на аудиторську фірму буде заведено кримінальну справу.

Аудитор повинен забезпечити надійне зберігання робочих документів. Термін зберігання документації визначається практикою аудиторської діяльності та терміном позовної давності у випадку, якщо клієнт порушить справу проти аудитора, а також залежно від інших додаткових міркувань. У зв’язку з цим мінімальний термін зберігання документації повинен бути не меншим ніж три роки з моменту надання аудиторського висновку клієнтові.

Окрім основної робочої документації, аудитор додатково оформляє підсумкову. Така документація не обов’язкова і видається замовникові тільки у випадку, якщо аудитор вважає за необхідне, або коли це обумовлено у договорі чи додатковій угоді між аудитором та клієнтом.

Додаткова підсумкова документація оформляється як додаток до аудиторського висновку або як самостійний документ.

Робочі документи – це записи, в яких аудитор фіксує використані процедури, тести, отриману інформацію і висновки, винесені в результаті проведення аудиту. Робочі документи є власністю аудитора.. Вони мають містити всю інформацію, яку аудитор вважає важливою для правильного виконання перевірки. Ця інформація повинна підтвердити висновок аудитора.

Робочі документи виконують таку функції:

- забезпечення обґрунтованості аудиторського висновку;

- засвідчення відповідності проведення аудиту стандартом;

- обґрунтованість планування, контролю якості проведення аудиту;

- проведення аудиту на єдиних методологічних принципів;

- слугувати інструментарієм для аудиторів.

Робоча документація повинна складатися в ході виконання аудиту і має відображати такі відомості про кожного з об’єктів перевірки:

- використані методики і тести;

- одержана інформація;

-висновки.

Таблиця 5.1 Класифікація робочих документів аудитора

Класифікаційна ознака	Види робочих документів
Час ведення і використання	Довготермінові Нетривалого використання
Спосіб і джерела отримання	Від третіх осіб Від підприємства – клієнта Складені аудитором
Характер інформації	Правового характеру Про керівництво та персонал підприємства Про структуру й організацію підприємства Про економічні засади діяльності підприємства Про систему внутрішнього контролю Про систему бухгалтерського обліку Аудиторські організаційно – функціонально – функціональні документи Документи оцінки аудиторського ризику Аудиторські документи перевірки окремих статей і показників річного звіту Кореспонденція аудитора Підсумковий висновок Пропозиції та рекомендації
Призначення	Оглядові Інформаційні Перевірочні Підтверджуючі Розрахункові Порівняльні Аналітичні
Сутність стандартизації	Стандартизовані Довільної форми
Форма подання	Графічні Табличні Текстові Комбіновані
Техніка складання	ручні На машинних носіях
Рівень відповідальності того, хто склав документ	Підготовка аудиторами, які здійснюють перевірку Підготовлені керівником групи Підготовлені особою, яка контролює зміст документів
Строки складання	Документи підготовчого періоду Документи робочого періоду Документи завершального етапу аудиторської перевірки
Місце документообігу	Первинні Документи вторинної обробки

До робочих документів пред’являється деякі вимоги:

ü робочі документи повинні бути повними і детальними, щоб досвідчений аудитор, ознайомившись з ними, міг отримати загальне уявлення про проведення аудиту;

ü робочу документацію слід створювати своєчасно: до початку, в ході та по завершенні аудиту;

ü до моменту надання аудиторського висновку господарюючого суб’єкта всю робочу документацію необхідно належним чином обробити та оформити, щоб надати йому юридичної сили;

ü якщо в робочій документації використовуються умовні позначення (символи), то вони повинні бути пояснені;

ü робочі документи необхідно зберігати скомплектовано і в заведених для кожного клієнта папках «файлах»;

ü кожен документ, який входить до робочої документації, повинен мати ідентифікаційний номер. Система побудови та порядок присвоєння ідентифікаційних номерів таким документам встановлюється аудиторською фірмою;

ü зберігання робочих документів, оформлення і передача їх до архіву організовується керівником аудиторської фірми або особою, ним уповноваженою.

4. Поняття аудиторського звіту й аудиторського висновку. Зміст, структура, види

По закінченні аудиторської перевірки аудитор складає два підсумкові документи: звіт про результати аудиторської перевірки та аудиторський висновок.

В аудиторському звіті відображаються результати виявлених порушень, помилок, відхилень; оцінка стану бухгалтерського обліку; достовірність фінансової звітності та законності господарських операцій.

Інформація звіту повинна бути надійною, чіткою, реальною та достовірною і компетентною, а також незалежною, об’єктивною та правдивою.

Аудиторський звіт, який складається за підсумками проведеної аудиторської перевірки, - головний документ, що містить думку про об’єкти дослідження та іншу інформацію, яку аудитор повинен надати клієнтові.

Аудиторський звіт - це підсумковий документ, що складається за наслідками перевірки, а термін «аудиторський висновок» стосується лише останнього розділу аудиторського звіту, в якому і подається професійна думка аудитора.

Аудиторський звіт складається в довільній формі, його зміст не підлягає оприлюдненню.

Аудиторський висновок повинен містити в собі чітке уявлення аудитора про перевірену фінансову звітність. Він складається у довільній формі, але обов’язково в ньому мають бути такі розділи:

- заголовок;

- замовник;

- вступ;

- масштаб перевірки;

- висновок аудитора про перевірену фінансову звітність;

- дата аудиторського висновку;

- підпис аудиторського висновку;

- адреса аудиторського фірми.

У вступі відображається: інформація про склад перевіреної звітності та дату її складання; про розподіл відповідальності між керівництвом підприємства, яке перевірялося та обґрунтованість аудиторського висновку при складанні звітності аудитором.

Масштаб перевірки містить відомості про критерії якості аудиту (вимоги нормативів, що діють і Україні, або міжнародні стандарти аудиту); зауваження щодо планування і перевірки з достатнім ступенем впевненості щодо відсутності суттєвих помилок у звітності; методику дослідження (тестування) бухгалтерських принципів оцінки статей звітності, методологію обліку, що використовується на підприємстві.

Під час аудиторської перевірки аудитор повине6н здійснювати оцінку помилок у системах обліку та внутрішнього контролю підприємства на предмет їх впливу на фінансову звітність. При оцінці суттєвості помилок аудитор має керуватися міжнародним стандартом аудиту 320 «Суттєвість в аудиті».

У висновку аудитора про перевірену фінансову звітність висвітлюється аудитором оцінка перевіреної звітності, відповідність її у всіх суттєвих аспектах інструкціям про порядок складання звітності та принципам обліку, що діють в Україні.

У висновку надається уточнення поняття «дата аудиторського висновку». Аудитор повинен проставляти дату аудиторського висновку на день завершення аудиторської перевірки.

Дата на аудиторському висновку представляється на той саме день, коли керівництво підприємства підписує акт прийому – передачі аудиторського висновку. Дата в аудиторському висновку повинна проставлятися або перед вступною частиною аудиторського висновку, або біля підпису аудитора.

У висновку аудитор має висловити власну думку з приводу:

§ вичерпності та достатності одержаної аудитором інформації;

§ узгодженості системи бухгалтерського обліку з чинними нормативами та законодавчими актами;

§ відповідності фінансової звітності даним бухгалтерського обліку, чинним законодавчим та нормативним актам. Пояснення повинні бути викладені наприкінці аудиторського висновку.

За Законом України «Про аудиторську діяльність» прийом – здача аудиторського висновку повинні оформлятися актом.

Аудиторський висновок складається у трьох примірниках. Перший та третій передається замовнику, а другий – виконавцю. У другому примірнику необхідно проставити підпис та розшифровку підпису замовника та виконавця.

Крім того, у висновку слід проставити печатку замовника та виконавця.

Складанням аудиторського висновку завершається аудиторська перевірка.

Згідно ННА №26 існують такі види висновків:

- аудиторські висновки перевірки бухгалтерської річної звітності;

- позитивний;

- умовно – позитивний;

- негативний;

- відмова від надання висновку.

ННА 28 регламентується висновки таким чином:

v аудиторські висновки спеціального призначення;

v за результатами тематичного аудиту;

v про фінансову звітність, підготовлену у відповідності з іншими принципами обліку;

v про окремі частини фінансової звітності;

v про дотримання договірних відносин;

v про узагальнену фінансову звітність підприємства.

1. Що таке робочі документи аудитора?

2. З якою метою та у якій формі складаються робочі документи аудитора?

3. Охарактеризувати вимоги до змісту та оформлення робочих документів аудитора.

4. Розкрити порядок індексації робочих документів аудитора.

5. Дотримання принципу конфіденційності при складанні та зберіганні робочих документів.

6. Організація аудиторського архіву та аудиторського досьє.

7. Термін зберігання та порядок вилучення документів аудитора.

8. Звіт аудитора керівництву господарського суб’єкта.

9. Які підсумкові документи складаються за результатами аудиту?

10. Охарактеризувати відмінності між аудиторським звітом і аудиторським висновком.

11. Охарактеризувати структуру аудиторського звіту.

12. Охарактеризувати структуру аудиторського висновку.

13. Назвати види аудиторських висновків та охарактеризувати відмінність між ними.

Тема 6. Аудит активів і пасивів підприємства

Дата добавления: 2014-01-07