IV. Умови праці працівника на промислових об’єктах

ІІІ. Основні терміни та визначення в галузі охорони праці.

Терміни, які використовують у сфері охорони праці, мають таке значення:

— охорона праці – система правових, соціально–економічних, організаційно–технічних, соціально–гігієнічних і лікувально–профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження здоров’я і працездатності людини і процесі праці;

— побут – сфера позавиробничого соціального життя, до якої належить як задоволення матеріальних потреб людини в їжі, одязі, житлі, лікуванні, підтриманні здоров’я так і духовних благ (культура, людське спілкування, відпочинок, розваги), побутової праці;

— здоров’я – стан повного фізичного, душевного, соціального благополуччя, а не лише відсутність захворювань і фізичних вад;

— професійне захворювання – поступове погіршення здоров’я людини, спричинене несприятливими чинниками виробничого процесу;

— територія підприємства – площа земельної ділянки, означеної стінами, парканом або іншими позначками. Для водія трамваю – територія визначається трамвайними коліями відповідного маршруту; територія підприємства для водія автомобіля – шляховий лист; для медичної бригади швидкої допомоги – маршрут слідування до місця НС і сама територія, охоплена НС.

— виробнича санітарія – система організаційно-технічних, санітарно–гігієнічних, заходів і засобів, спрямованих на запобігання впливу на людину шкідливих чинників виробництва;

— техніка безпеки – система організаційних-технічних заходів і засобів, спрямованих на запобігання впливу на людину небезпечних чинників виробництва;

— пожежна безпека – комплекс протипожежних заходів, до якого належать система запобігання пожежі і система протипожежного захисту;

— законодавство про охорону праці – складається з Конституції України, Закону України "Про охорону праці", Кодексу законів про працю України та таких, які мають ранг законодавчих та нормативних документів. До них належать Будівельні норми і правила, Системи стандартів безпеки праці, правила, Системи стандартів безпеки праці, санітарні норми, правил, положення, інструкції.

Згідно з "Гігієнічною класифікацією праці та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу", затвердженою наказом МОЗ від 31 грудня 1997 р. №382, до головних понять, якими користуються в гігієнічній класифікації, належать такі:

— умовами праці вважається сукупність чинників виробничого середовища та трудового процесу, які впливають на здоров’я й працездатність людини процесі її професійної діяльності;

— безпечні умови праці – це умови, за яких вплив шкідливих і небезпечних виробничих чинників на працівників неможливий або їхні рівні не перевищують нормативи.

Умови праці розподіляють на чотири класи:

I – оптимальні, або, такі, за яких зберігається здоров’я працівників і створюються передумови для підтримання високого рівня працездатності;

II – допустимі. Вони характеризуються такими рівнями чинників виробничого середовища і трудового процесу, які не перевищують встановлені гігієнічні нормативи для робочих місць, а зміни функціонального стану організму відновлюються за час відпочинку або до початку наступної зміни і не чинять несприятливого впливу на стан здоров’я працівників та їхнє потомство;

III – шкідливі, тобто такі, за яких шкідливі виробничі чинники перевищують гігієнічні нормативи й здатні несприятливо позначатися на організмі працівників або їхньому потомстві.

Шкідливі умови праці за ступенем перевищення гігієнічних нормативів та вияву змін в організмі працівників, у свою чергу,діляться на чотири ступені:

1-й це умови праці, коли відхилення від гігієнічних нормативів спричинюють функціональні зміни й сприяють збільшенню захворюваності з тимчасовою втратою працездатності;

2-й коли виробничі чинники здатні зумовити стійкі функціональні порушення й призвести до зростання захворюваності та появи окремих ознак професійної патології;

3-й - умови праці,які призводять до підвищення рівня захворюваності й розвитку початкових стадій професійних патологій;

4-й – такі умови праці, за яких можуть розвинутися виражені форми професійних захворювань, значно зростати показники хронічної патології та захворюваності з тимчасовою втратою працездатності;

IV – небезпечні (екстремальні). Характеризуються такими рівнями виробничих чинників, вплив яких під час робочої зміни створює високий ризик стосовно виникнення тяжких форм гострих уражень, отруєнь, каліцтв, а іноді й загрожують життю.

Усі ці чинники належать до про професійних шкідливостей – хімічних, фізичних, біологічних та психофізіологічних, і спостерігаються тоді, коли на виробництві не дотримують гігієнічних норм, раціонального режиму праці та відпочинку й експлуатують невідповідне устаткування.

Стандартне визначення небезпечних та шкідливих виробничих факторів містяться в ССБП.

Небезпечний виробничий фактор – це фактор, дія якого на працюючого при певних умовах призводить до травми або іншого раптового різного погіршення стану його здоров’я.

Шкідливий виробничий фактор – це фактор, дія якого на працюючого при певних умовах приводить до захворювання або зникнення працездатності.

Небезпечні та шкідливі виробничі фактори поділяються на чотири групи: фізичні, хімічні, біологічні та психофізіологічні.

До фізичних небезпечних і шкідливих факторів відносяться: рухомі елементи машин і механізмів; вироби, що переміщаються; матеріали; заготівлі; руйнування конструкцій; надлишкова запиленість і загазованість повітря у робочій зоні; невідповідна температура поверхні обладнання; підвищення температури повітря у робочій зоні; підвищений рівень шуму, вібрацій, ультразвуку, інфразвукових коливань; підвищений або понижений барометричний тиск; підвищена або понижена відносна вологість; рух; іонізація повітря; підвищений рівень статичної електрики, електромагнітних коливань, відсутність або недостатнє природне освітлення; прямий та відбитий блиск; підвищена пульсація світлового потоку; підвищені рівні ультрафіолетової та інфрачервоної радіації; гострі краї, жорсткість поверхні деталей, інструментів та обладнання; розташування робочих місць на значній висоті відносно землі; невагомість.

До хімічних небезпечних і шкідливих виробних факторів відносяться хімічні речовини, які за характером дії на організм людини поділяються на токсичні, подразнюючі, канцерогенні, мутагенні, котрі впливають на репродуктивну функцію. За шляхом проникнення до організму людини вони поділяються на такі, що проникають через дихальні шляхи, шлунково-кишковий тракт, слизові оболонки і поверхні тіла людини.

До біологічних небезпечних і шкідливих виробничих факторів відносяться патогенні мікроорганізми (бактерії, віруси, гриби) і продукти їх життєдіяльності, а також макроорганізми (рослини і тварини).

До психофізіологічних небезпечних і шкідливих виробничих факторів відносяться фізичні (статичні і динамічні) і нервово-психічні перевантаження (розумове перенапруження аналізаторів, монотонність праці, емоційне перевантаження).

Нервово-психічні навантаження спричиняються переробкою великої кількості інформації і стосуються операторів пультів управління при порушенні режиму праці і відпочинку.

Перелічені шкідливі фактори можуть викликати у працюючих такі хвороби, як пилові бронхіти, пневмоконікози, вібраційну хворобу, промислову хворобу, ознаки електромагнітної хвороби, захворювання нервової системи та ін. Крім того, несприятливе виробниче середовище може впливати на здоров’я майбутніх поколінь людей.

Дата добавления: 2014-01-07