Практичне завдання. Планування собівартості продукції

Витрати на виробництво продукції у вартісному виразі формує її собівартість.

Планова собівартість визначається методом техніко-економічних розрахунків величини поточних витрат (витрат) на виробництво всієї товарної продукції і кожного виду виробів.

Розробки плану за собівартістю на підприємстві передує всесторонній аналіз його виробничо-господарської діяльності за попередній період, в процесі якого виявляються внутрішньовиробничі резерви і розробляються заходи щодо підвищення економічної ефективності виробництва.

В процесі планування собівартості вирішуються наступні завдання:

- розраховується вартість ресурсів, необхідних для виробництва продукції

і знаходяться можливості для виконання виробничої програми з найменшими витратами.

- визначається загальна величина витрат на виробництво (витрати).

- обчислюється собівартість виробництва кожного виду продукції.

Початковими даними для планування собівартості є:

а) планові об'єми виробництва продукції в натуральному і вартісному виразі;

в) договір на постачання матеріальних ресурсів і продукції, що випускається, обслуговуванні виробництва і інші зобов'язання сторін, умови сплати, які вказані в цих договорах;

г) норми амортизаційних відрахувань; відрахувань на соціальні заходи; ставки податків, зборів і інших обов'язкових платежів;

д) плани організаційно-технічних заходів, направлені на усунення невиробничих витрат і втрат;

Залежно від мети планування, тривалості планового періоду, етапів розробки планів, повноти початкової інформації і інших умов, планова собівартість визначається шляхом укрупнення розрахунків зміни базового рівня витрат (витрат) на кошторисний-нормативних розрахунків, величини необхідних витрат.

Укрупнені розрахунки базового рівня витрат проводяться на стадії складання проекту річних планів з метою визначення і вивчення динаміки витрат, ефективності виробництва, перевірки узгодженості натурального і вартісних показників плану.

Основним методом, використовуваними в цьому випадку є розрахунок зміни рівня витрат по окремих чинниках.

Кошторисний-нормативні розрахунки необхідних витрат проводяться для повнішого обліку конкретних умов діяльності підприємства і точнішого визначення величини необхідних витрат на виробництво для раціональної організації внутрішньовиробничих економічних відносин і контролю за витратами.

Ці розрахунки ведуться по їх складових елементах, статтями витрат на підставі норм витрат праці і споживання ресурсів для кожного виробничого процесу по конкретній номенклатурі продукції, що виготовляється.

Результат планових розрахунків виражаються показниками величини відносного рівня і динаміки витрат обчислених для одиниці і загального об'єму випуску певного виду валової і товарної продукції.

План собівартості продукції розробляється в такій послідовності:

Складається кошторис витрат і калькулюється собівартість продукції і послуг допоміжних цехів.

Складається баланс розподілу продукції і послуг допоміжного виробництва по калькуляційних напрямах і внутрізаводськими підрозділами.

Складаються кошториси витрат, пов'язаних з підготовкою і освоєнням виробництва продукції; загальновиробничих витрат після цехів основного виробництва і по підприємству в цілому; загальногосподарських і позавиробничих витрат.

Складається зведений кошторис витрат по підприємству; після закінчення розрахунку плану собівартості проводиться його ув'язка з іншими видами планів підприємства.

Планова калькуляція - є розрахунком планової собівартості одиниці продукції, здійсненим по окремих статтях витрат (витрат).

Калькуляційна одиниця продукції повинна відповідати одиниці вимірювання, в якій обчислюється продукція.

Витрати матеріалів на виробництво продукції:

де Ві - об'єм випуску продукції і-того найменування в натуральному виразі;

Мзі - норма витрат матеріалу на одиницю і -того вироби;

Мнп - витрати матеріалу на зміну залишків незавершеного виробництва.

де Ц мі - ціна придбання сировини і матеріалів і - того вигляду;

Мотх - витрати сировини і матеріалів і - того вигляду, які пішли у відходи;

Цотх - ціна реалізації відходів сировини і матеріалів і - того вигляду.

Стаття 2. Енергія технологічна. Витрати по цій статті обчислюються по нормах витрат і тарифах на енергію.

Стаття 3. Основна і додаткова заробітна плата виробничих працівників.

Стаття 4. Зміст і експлуатація машин і механізмів. Ця стаття комплексна. Вона включає амортизаційні відрахування на відтворення машин і устаткування, електроенергію, горючий для машин і устаткування; придбання технологічного інструмента, запасніх частин і агрегатів для устаткування; ремонт і технологічне обслуговування; зарплату обслуговуючого персоналу.

Стаття 5. Загальновиробничі (накладні) витрати. Витрати на управління, виробниче і господарське обслуговування в межах виробництва; зарплату з відрахуваннями на соціальні потреби працівників управління, фахівців; амортизаційні відрахування по зданіх і спорудах; охорону праці; техніку безпеки, охорону, протипожежну безпеку; досліди, дослідження, винаходи; відрядження; обов'язкові платежі (страхування майна, за забруднення навколишнього середовища; придбання патентів і ліцензій і т.д.

Стаття 6. Підготовка і освоєння виробництва (освоєння нових виробництв, підготовка і освоєння нової продукції і т.д.).

Стаття 7. Позавиробничі витрати (маркетингові дослідження, реклама продукції, заходи щодо стимулювання збуту).

1. Сутність і характеристика витрат на виробництво продукції (надання послуг)

4. Групування витрат по економічним елементам

9. Калькулювання собівартості одиниці продукції (послуг)

4. Розкрити структуру витрат, що включаються в собівартість продукції

5. Які витрати є прямі і непрямі, постійні і змінні

7. Охарактеризувати витрати по статтям калькуляції

1. Собівартість як комплексний економічний показник.

2. Сутність системи “директ-костінг” та її застосування в розрахунку собівартості туристичного та готельного продукту.

1. Структура витрат на виробництво продукції (послуг) – це:

д) частка кожного елемента витрат у їх загальному обсязі

д) для запиту фінансування будівельно-монтажних робіт

3. Які витрати відносяться до умовно-постійних:

д) заробітної плати персоналу управління підприємством

4. Зниження собівартості продукції може бути досягнуте за таких джерел:

г) зменшення витрат на отримання основних фондів

д) підвищення рівня організації виробництва і праці

5. Який з факторів, що впливає на розмір собівартості продукції, частково залежить від підприємства?

6. За якою класифікаційною ознакою поточні витрати поділяються на умовно-постійні і умовно-змінні:

3. за ступенем еластичності від обсягу виробництва

а) витрати праці на виробництво і реалізацію продукції;

б) витрати підприємства на виробництво і реалізацію продукції;

в) виражені в грошовій формі витрати на виробництво і реалізацію продукції;

г) витрати на виробництво і прибуток підприємства.

8. Загальні витрати підприємства (ОВ) розраховуються за формулою (ОП – обсяг реалізації, ЗВ – змінні витрати на одиницю продукції, ПВ – постійні витрати):

9. Як змінюються умовно-постійні витрати при збільшенні обсягів виробництва та надання послуг:

10. За якими методами здійснюють калькуляцію собівартості продукції:

а) балансовий, нормативний, корегую чого коефіцієнта;

Показник	Формула	Умовні позначення

Граничні витрати	Вг =	-приріст загальних витрат - приріст обсягу продукції на одиницю його натурального виміру
Критичний обсяг виробництва продукції		Ц – ціна реалізації одиниці продукції Впост – постійні витрати Взмін – змінні витрати
Визначення собівартості продукції: - за методом підсумовування Попередньо визначеної собівартості окремих виробів; - за по факторним методом		С – загальна собівартість товарної продукції n – кількість найменувань продукції Сі – собівартість одиниці продукції Qі – загальний обсяг виробництва продукції і-го виду Сб – собівартість планового обсягу товарної продукції за рівнем витрат базового (минулого) періоду m – кількість факторів, які впливають на собівартість продукції в плановому періоді - зміна собівартості під впливом різноманітних факторів
Зміна собі вартості під впливом організаційно-технічних факторів		- витрати на одиницю продукції відповідно після і до впровадження заходів - обсяг виробництва даної продукції після впровадження заходів у плановому році
Відносна зміна умовно-постійних витрат у плановому періоді		Спб – абсолютна сума абсолютно-постійних витрат у базовому періоді Впост, В – зміна у плановому періоді відповідно обсягу виробництва і умовно-постійних витрат, %
Собівартість реалізованої продукції	Срп = С + (Ссп – Сск) + + (Свп – Свк)	Ссп, Сск – собівартість залишків товарної продукції на складі на початок і кінець розрахункового періоду Свп, Свк – собівартість залишків відвантаженої продукції на початок і кінець розрахункового періоду, яка ще не перейшла у власність покупця
Кількість матеріалів певного виду, яку слід закупити	М = Мв + Мзп + Мзк	Мв – витрати матеріалів за розрахунковий період на виробництво продукції Мзп, Мзк – перехідний запас матеріалів відповідно на початок і кінець розрахункового періоду
Витрати матеріалів на виробництво продукції	Мв =	- обсяг випуску продукції і-го найменування у натуральному виразі Мні – норма витрат матеріалу на одиницю і-го виробу Мнв – витрати матеріалу на зміну залишків незавершеного виробництва n – кількість найменувань виготовленої продукції
Витрати виробництва за статтею: - «Сировина і матеріали»	Вм =	Цмі – ціна придбання сировини і матеріалів і-го виду Мвідх – витрати сировини і матеріалів і-го виду, що пішли у відходи Мвідх – ціна реалізації відходів сировини і матеріалів і-го виду n – кількість видів, сировини та матеріалів
- «Енергія технологічна»		Сені – норми витрат і-го виду енергії Цті – ціна-тариф на застосування і-го виду товару n – кількість видів енергії
- «Утримання та експлуатація машин і механізмів»	Метод простого підсумовування:	А – витрати на амортизаційні відрахування машин та устаткування Ср – витрати на ремонт та технологічне обслуговування
	Кошторисний метод: Метод розподілу:	Сел – витрати на електроенергію, пальне, мастильні матеріали для машин та устаткування Сінс – витрати на придбання технологічного інструменту, запасних частин та агрегатів для устаткування Сзоб – витрати на заробітну плату обслуговуючого персоналу Сзосн – витрати на основну заробітну плату виробничих робітників на одиницю продукції Рекс – відношення витрат на утримання та експлуатацію машин і устаткування до основної заробітної плати виробничих робітників, % Секс.год. – витрати статті 4 за годину на і-ту машину (устаткування) ti – тривалість обробки виробу на і-й машині n – кількість машин, на яких обробляється виріб
-«Загально- виробничі (накладні) витрати»		q – процент загально виробничих витрат у заробітній платі основних виробничих робітників Абс – амортизаційні відрахування по будівлях і спорудах на їх повне оновлення
Коефіцієнт реагування витрат		- процент зміни витрат - процент зміни обсягів виробництва
Скорочення витрат у разі зниження матеріальних витрат		Но, Ні – норма витрат сировини, матеріалів на одиницю продукції до та після здійснення певних заходів Цо,Ці – ціна одиниці сировини, матеріалу Кі – кількість одиниці продукції
Скорочення витрат у разі зниження трудомісткості одиниці продукції		То, Ті – трудомісткість виробу одиниці продукції у нормогод. До та після здійснення заходів Го,Гі – годинна тарифна ставка Зд – середній процент додаткової заробітної плати Взп – процент відрахувань від зарплати
Зниження собівартості продукції: - за рахунок зростання продуктивності праці		Ізп – індекс зміни заробітної плати Іпп - індекс зміни продуктивності праці Дзп – питома вага заробітної плати у структурі собівартості продукції
- за рахунок збільшення обсягу виробництва		Івп – індекс зміни постійних витрат Ів - індекс зміни обсягу виробництва продукції Двп – питома вага постійних витрат в структурі собівартості продукції
- за рахунок економії матеріалів та зниження цін на них		Ін – індекс зміни норм витрат матеріалів Іц – індекс зміни цін на матеріали Дмв – питома вага матеріальних витрат в структурі собівартості продукції
Задача 1. У звітному році собівартість товарної продукції ресторану склала 450,2 тис. грн., витрати на 1 грн. товарної продукції – 0,89грн. У плановому році витрати на 1 грн. товарної продукції встановлені в розмірі 0,85 грн. Обсяг виробництва продукції збільшився на 8%. Визначте собівартість товарної продукції планового року. Розв’язання: 1. Витрати на 1 грн. товарної продукції розраховуються таким чином: Де С – собівартість товарної продукції; Q – обсяг виробництва продукції; Виходячи з цієї формули визначимо обсяг товарної продукції в звітному році: 2. Обсяг товарної продукції у плановому році становитиме: 3. Собівартість товарної продукції в плановому році становитиме: Задача 2. За звітними даними собівартість товарної продукції ресторану, що входить до складу готельного комплексу складала 74000 грн., питома вага основної заробітної плати виробничих робітників у ній 26%, матеріальних витрат – 48%. На плановий період передбачено досягти зростання продуктивності праці одного працюючого на 2%, середньої заробітної плати – на 1%, а зниження матеріальних витрат на – 4%. Визначте, як зміниться собівартість товарної продукції у плановому періоді.
Розв’язання: Для визначення зміни собівартості товарної продукції можна використовувати індексний метод. 1. Обчислимо вплив на зниження собівартості зростання продуктивності праці і середньої заробітної плати: 2. Вплив зниження рівня матеріальних витрат можна обчислити: 3. Загальне зниження собівартості товарної продукції в плановому році буде складати: Планова собівартість дорівнює: Задача 3. У першому кварталі змінні витрати на 1 сувенір склали 95 грн., ціна одиниці продукції - 125 грн., загальні постійні витрати 1000 тис. грн.. у другому кварталі ціни на матеріали зросли на 10%, що привело до зростання змінних витрат також на 10%. Визначте, як зміна цін на матеріали вплине на критичний випуск продукції. Розв’язання: Зміну критичного обсягу продукції під впливом змінних витрат визначимо наступним чином: де - змінні витрати на одиницю продукції в 1 та 2 кварталі відповідно; Ц – ціна одиниці реалізації продукції. Змінні витрати на одиницю продукції в 2 кварталі складають:

Тоді, зміна критичного обсягу продукції під впливом змінних витрат:

Таким чином, збільшення витрат на сировину на 10% призвело до збільшення критичного обсягу продукції на 15450 шт.

Визначте економію на умовно – постійних витратах у результаті збільшення обсягу реалізації путівок турагенством, якщо собівартість тур продуктів в цілому в базисному році 250 тис. грн.; питома вага умовно – постійних витрат 8%; темпи приросту обсягу реалізації в плановому році в порівнянні з базисним 15%, темпи приросту умовно – постійних витрат у зв’язку зі зростанням обсягу реалізації,2%.

1. Розмір умовно – постійних витрат у базисному році:

3. Розрахунковий розмір умовно – постійних витрат на новий обсяг за незмінної частки умовно – постійних витрат:

4. Плановий розмір приросту умовно – постійних витрат:

1. Собівартість послуг проживання в готелі розрахункового року, виходячи з фактичного рівня витрат на одну гривню основної послуги у звітному році

2. Сумарну економію витрат на виробництво послуг під дією різних факторів

3. Витрати на одну гривню основної послуги в розрахунковому році і відсоток їхнього зниження порівняно зі звітним роком

1. Реалізація основних послуг готелю у розрахунковому році планується 50 000 тис. грн. (порівняльна оцінка);

2. Фактичні витрати на одну гривню послуги у звітному році складали 70 коп.

3. У розрахунковому році очікувана економія поточних витрат за діями факторів може становити: тис. грн.

- підвищення технічного рівня прибиральних робіт – 400

- підвищення організації виробництва і праці – 150

4. На проведення цих заходів потрібно збільшити витрати на 600 тис. грн.

Скласти кошторис витрат на надання послуги рестораном по типу банкет-чай, по елементам витрат та визначити питому вагу кожного елементу в зазаначеному обсязі витрат, маючи такі дані:

Матеріальні витрати – 3,5 тис. грн. Витрати на заробітну плату – 50% від собівартості послуги. Витрати на соціальні потреби – згідно законодавству, інші витрати – 2 тис. грн.

Скласти калькуляцію на м’ясні напівфабрикати при умові, що сировини на одиницю продукції підприємство повинно витратити 15 грн., основної заробітної плати – 50% від собівартості продукції., відрахування на соціальні потреби становлять 38%, загальногосподарські витрати – 120 %, витрати на управління – 130 %, прибуток планується – 15 %.. Планується виробити 35 тис.шт.

Визначити собівартість послуг готелю за даними таблиці та її зміну порівняно з попереднім роком

Показники			Відхилення (+, -)
Тис. грн.	%	Тис. грн.	%
Зарплата	4745,0		6097,0
Нарахування зарплати	1835,0		2288,0
Витрати на енергію (тепло- та електро)	475,3		616,9
Холодна вода	126,7		94,6
Поточний ремонт	1790,5		2037,0
Амортизаційні нарахування	1734,0		2103,0
Утримання помешкань	459,5		700,6
Пральня	538,7		662,7
Автотранспорт	79,3		56,8
Знос	2181,1		1424,4
Обслуговування по договорах	871,5		1344,5
Послуги зв'язку	507,1		910,1
Інші витрати	237,6		302,0
Податок на транспорт	0,6		0,8
Податок на воду	3,2		4,6
Дорожній збір	1,1		1,1
Комунальний податок	6,3		7,3
Податок на землю	253,5		285,6
Усього

2. Чинники, що визначають розмір доходів підприємства готельного господарства. Цінова політика підприємства готельного господарства та механізм її формування.

4. Методи планування доходів підприємства готельного господарства.

1. Одним з результатів господарської діяльності підприємства є дохід, який виступає фінансовою базою підприємства, що забезпечує вирішення наступних завдань:

1) основна частина доходів слугує джерелом покриття всіх його поточних витрат (витрат виробництва та обігу). Реалізація завдання полягає в самоокупності господарської діяльності.

2) частина доходів слугує джерелом виплати окремих видів податкових платежів (акцизного збору, ПДВ), що забезпечують формування коштів державних і місцевих бюджетів. Реалізація завдання полягає в виконанні фінансових зобов’язань перед державою.

3) певна частина доходів є джерелом формування його прибутку, за рахунок якого формуються фонди виробничого розвитку, додаткового матеріального стимулювання персоналу, соціальних виплат, виплат власникам майна, резервний фонд. Реалізація завдання полягає в самофінансуванні підприємства.

Дохід – ПДВ – Витрати = Прибуток до оподаткування - Податки

Підприємства формують свій дохід з різних джерел і по різним видам господарських операцій. Сума доходів складає валовий дохід підприємства.

Під доходом розуміють збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов’язань, які призводять до зростання власного капіталу (крім зростання капіталу за рахунок внесків власників).

Згідно з прийнятою класифікацією валовий дохід підприємства включає 4 основні групи доходів:

1. Доходи від реалізації продукції (послуг), основної виробничої діяльності.

2. Доходи від допоміжної діяльності. Формуються за рахунок реалізації товарів, послуг допоміжних та обслуговуючих виробництв даного підприємства стороннім підприємствам, якщо ці виробництва не мають окремого балансу.

3. Доходи від реалізації майна - виручка від продажу окремих виді основних фондів, нематеріальних активів, цінних паперів тощо, які знаходяться на балансі підприємства.

4. Доходи від позареалізаційних операцій – формуються за рахунок надходжень коштів, не пов’язаних з реалізацією продукції та майна. Включають:

- доходи від пайової участі в діяльності інших спільних підприємств (у вигляді прибутку на суму його паїв від спільного підприємства),

- доходи від акцій, облігацій, інших цінних паперів,

- доходи по депозитним вкладам підприємства в банках,

- доходи від настання надзвичайних подій (стихійних лих, пожеж, аварій тощо), у вигляді страхових платежів.

Практична реалізація самостійності підприємств з питань встановлення цін на продукцію (послуги, роботи, товари), які реалізуються, передбачає розробку його цінової політики, яка являє собою систему рішень підприємства, пов’язаних з визначенням рівня цін (мал..1).

Розробка цінової політики підприємства покликана забезпечити умови досягнення його стратегічних цілей і завдань та окреслити принципи ціноутворення, методи визначення базового рівня цін, умови і розміри їх диференціації та корегування.

Підприємство, враховуючи специфіку свого положення на ринку, може реалізовувати різні цінові стратегії, які ґрунтуються на:

збуті, вони полягають в орієнтації на збільшення обсягів реалізації та максимізації своєї частки ринку у боротьбі з конкурентами;

прибутку, вони полягають в орієнтації на отримання підприємством цільової норми та суми прибутку з кожної основної та додаткової послуги, що надає готельне підприємство, або з одиниці продукції, що реалізується;

ринкової ситуації, яка склалася. Вони полягають у визначенні рівня ціни, виходячи з кон’юнктури ринку, що склалася.

Цінова політика підприємства

Визначення базового рівня цін

Обґрунтування розмірів диференціації та змін цін

Мал.1. Зміст цінової політики підприємства.

Стратегії ціноутворення – активна та пасивна.

Визначення стратегії – складне завдання, так як потрібно враховувати стадію та динаміку життєвого циклу продукції (послуги), можливості збільшення попиту (орієнтація на попит), наявність та активність конкурентів (орієнтація на стан ринку), повні та змінні витрати на виробництво та реалізацію продукції 9послуг) (орієнтація на витрати), які визначають мінімальний рівень ціни, забезпечуючи беззбитковість діяльності підприємства.

Вибір стратегії ціноутворення зумовлює і вибір методу ціноутворення.