Основні підходи до розуміння середовища організації

Розділ III. Аналіз оточуючого середовища і проблем стратегічного розвитку.

Питання: 1. Основні підходи до розуміння середовища організації.

2.Аналіз зовнішнього середовища організації.

3. Аналіз безпосереднього оточення організації.

4. Аналіз внутрішнього середовища організації.

5. Визначення конкурентоспроможності підприємства.

6. Методи аналізу середовища (SWOT-аналіз).

Метою стратегічного аналізу є змістовний і більш менш формальний опис об’єкта дослідження, вияв особливостей тенденції можливих і неможливих напрямів його розвитку отримані результати є базою для визначення загальної концепції і способів управління цього об’єкта. Аналіз середовища – це діяльність для працівників наших підприємств. Сучасні автори розрізняють:

· зовнішнє середовище

· безпосереднє середовище

· внутрішнє середовище організації

Зовнішнє середовище – сукупність факторів які формують довгострокову прибутковість організації і на які організація не має впливу.

Безпосереднє середовища – сукупність факторів які формують довгострокову прибутковість організації, на яки вона може впливати встановлюючи ефективні комунікації.

Внутрішнє середовища організації – сукупність факторів які формують її довгострокову прибутковість і перебувають під безпосереднім контролем керівників і персоналу організації.

Будь-яке підприємство перебуває і функціонує у середовищі. Аналіз середовища є початковим етапом формування стратегії діяльності підприємства, оскільки забезпечує відповідну базу для визначення місії і цілей його функціонування. Аналіз середовища передбачає вивчення і дослідження трьох його складових:

• макросередовища;

• мікросередовища;

• внутрішнього середовища.

Мікросередовище — учасники ринку, які безпосередньо контактують з підприємством і впливають на нього. Це насамперед споживачі, постачальники, конкуренти, посередники. Внутрішнє середовище — сукупність факторів, що визначають процеси діяльності підприємства. Це виробництво, маркетинг, фінанси, персонал тощо.

Макросередовище складається з елементів, які прямо не пов'язані з підприємством, але впливають на формування загальної атмосфери бізнесу. Розрізняють такі основні компоненти макросередовища: політичні, економічні, природні, соціальні, технологічні та деякі науковці визначають ще такий фактор як випадок. Усі сучасні автори розрізняють:

- зовнішнє середовище (або середовище непрямого впливу);

- безпосереднє середовище;

- внутрішнє середовище організації.

Макросередовище

Економіка

Мікросередовище Акціонери Постачальники

Профспілки

Підприємство ) Покупці

Кредитор

Конкуренти

Природні фактори

Науково-технічний прогрес

Соціально-демографічне середовище

Рис.1 Оточення бізнесу

Зовнішнє середовище є джерелом, що забезпечує організацію ресурсами, необхідними для підтримки її внутрішнього потенціалу на належному рівні. Організація знаходиться в стані постійного обміну з зовнішнім середовищем, забезпечуючи тим самим собі можливість виживання. Але ресурси зовнішнього середовища не безмежні. На них претендують багато інших організацій, що знаходяться в цьому ж середовищі. Тому завжди існує можливість того, що організація не зможе одержати потрібні ресурси з зовнішнього середовища. Це може послабити її потенціал і привести до багатьох негативних для організації наслідкам. Задача стратегічного управління складається в забезпеченні такої взаємодії організації із зовнішнім середовищем, що дозволяло б їй підтримувати її потенціал на рівні, необхідному для досягнення її цілей, і тим самим давало б їй можливість виживати в довгостроковій перспективі.

Для того щоб визначити стратегію поведінки організації і провести цю стратегію в життя, менеджери повинні мати детальну уяву про зовнішнє середовище, тенденції його розвитку і місця, що займає в ній організація. При цьому зовнішнє оточення вивчається стратегічним управлінням, у першу чергу для того, щоб розкрити ті загрози і можливості, які організація повинна враховувати при визначенні своїх цілей і шляхів їх досягнення.

Дата добавления: 2014-01-07