Контрольні питання до теми

План

1. Цілі та форми позакласної роботи.

2. Економічний гурток.

3. Тиждень економіки в школі.

4. Шкільна олімпіада з економіки.

=1=

Позакласна робота з економіки є складовою частиною навчально-виховної роботи в загальноосвітньому навчальному закладі, яка сприяє вирішенню важливих завдань в навчанні і вихованні учнів і дозволяє розумно організувати їх дозвілля. Економічна допитливість учнів із-за обмеженості часу не може повністю задовольнитися на уроках. Тому для багатьох учнів, які проявляють інтерес до економіки, позакласна робота представляє необхідне доповнення до навчальних занять.

Використовуючи в процесі позакласної роботи найрізноманітніші методи, розвиваючи і спрямовуючи ініціативу учнів, вчитель може зробити вивчення окремих питань економіки не тільки більш глибоким, але й цікавішим, прищеплювати їм навички науково-дослідницької роботи.

Позакласна робота розгортається на основі добровільності, ініціативи, активності і самостійної діяльності учнів.

Тематика в цілому, як і окремі види цієї роботи, не повинна бути нав'язана, а лише підказана вчителем. Роль вчителя - якнайбільше сприяти проявленню ініціативи учнів, спрямовувати її, підвищувати у них почуття відповідальності. Керівництво вчителя повинно бути настільки продуманим, щоб творчість самих учнів виступала на перший план.

Запити і інтереси учнів до економіки не породжуються самі по собі. Створення цих інтересів у учнів - справа вчителя. Можна стверджувати, що позакласна робота, будучи добровільною для учнів, є обов'язковою для вчителя економіки - вона служить засобом підвищення його педагогічної майстерності і в багатьох випадках може стати початком його науково-дослідницької діяльності.

Позакласна робота відрізняється від урочної цілями, змістом, організаційними формами і особливостями методики проведення.

Освітні цілі позакласної роботи - розширити світогляд і поглибити знання учнів з економіки, удосконалювати загальноосвітні і специфічні для економічної науки вміння учнів. Дані цілі досягаються шляхом включення у позакласні заняття позапрограмних питань і проблем економічної науки, а також за рахунок більш високого рівня і глибини розкриття програмного матеріалу.

Не обмежуючись межами навчального часу вчитель протягом проведення занять може широко залучати додатковий фактичний матеріал, який допомагає формувати нові уявлення про економічні процеси, вводити нові поняття, економічні терміни, розкривати нові види причинно-наслідкових зв'язків.

На позакласних заняттях учні удосконалюють вміння самостійно поповнювати знання із різноманітних джерел інформації. Готуючи анотації, реферати, доповіді за додатковою літературою, газетами, науковими журналами, учні удосконалюють вміння працювати з літературними джерелами: виділяти головну думку, відбирати факти для підтвердження теоретичних положень, складати плани і конспекти за текстом.

Велике значення позакласної роботи з географії і в розвитку пізнавальних здібностей учнів, бо вона допомагає формуванню самостійності, творчості, економічного мислення, пізнавального інтересу тощо.

Певну роль позакласна робота з економіки відіграє в профорієнтації учнів. На екскурсія і конференціях, присвяченим певним економічним питанням, учні знайомляться з різними професіями. Вчитель при підготовці конференції планує виступ спеціаліста з певної галузі, який розповідаючи про свій погляд на економічне питання або проблему, розширює уявлення учнів про власну професію, дозволяючи їм більш цілеспрямовано обрати майбутню спеціальність.

Особливості методики проведення позакласних занять полягають насамперед в більшій, ніж на уроці, самостійності учнів, у використанні ігрових ситуацій (вікторин, КВК, економічних моделюючих вправ), в широкому використанні комп'ютерних засобів. Якщо одним із стимулів навчання для учнів є гарна успішність з економіки, то у позакласній роботі на перший план виступає задоволення інтересу до розв'язання тих чи інших економічних проблем, можливість поповнити свої знання, розуміння своєї користі у виконанні доручень при підготовці позакласних заходів. Саме тому позакласні заняття не повинні походити на звичайний урок економіки ні за змістом, ні за методами навчання, ні за формами і місцем їх проведення. Вони можуть проходити як в кабінеті, так і поза його межами (на екскурсіях, в актовому залі школи, на олімпіадах тощо).

За своїм змістом, за формами організації і методам проведення позакласна робота різноманітна. Вона охоплює економічну підготовку і загальний рівень розвитку учнів, практичні вміння і навички, якими вони володіють і які можуть бути їм привиті.

Позакласна робота з економіки відрізняється різноманіттям форм: економічний гурток, економічна конференція, економічний вечір (в точу числі КВК), тиждень економіки, шкільна олімпіада з економіки,

=2=

Економічний гурток - одна із основних форм позакласної роботи з економіки. Однак, будучи основною організаційною формою позакласної роботи, гурток не можна розглядати як всеохоплюючу форму цієї роботи. Найбільш правильним слід вважати вміле поєднання гурткової форми з заходами масового характеру.

Мета гуртка - задовольнити пізнавальні інтереси учнів, які захоплюються економікою. Економічний гурток має постійний склад із учнів одного або двох паралельних класів. Найбільш прийнятна кількість учнів у гуртку - 15-20 осіб. При більшій кількості гуртківців вчителю важко приділити увагу кожному із них.

Організації гуртка може передувати проведення будь-якого позакласного заходу з економіки, наприклад економічного вечора, КВК або конференції, який повинен підвищити зацікавленість учнів економікою. Якщо ж на уроках певні учні виявили підвищену зацікавленість до економіки, то при організації гуртка вчитель може спиратись саме на них.

На першому організаційному засіданні обирають головуючого, раду гуртка, розробляють устав. Успіх роботи гуртка багато в чому залежить від ретельної розробки його плану, який складають на півріччя або навчальний рік. В плані повинні бути відображені всі види діяльності гуртка. При складанні плану вчитель повинен враховувати інтереси учнів, їх підготовленість до позакласної роботи. Для виявлення інтересів і вмінь учнів доцільно провести анкетування. Анкети містять перелік питань і проблем економічної науки, які пропонуються для вивчення в гуртковій роботі, а також питання щодо виявлення вмінь учнів рисувати, фотографувати, робити доповідь тощо. Учні підкреслюють в анкеті питання і проблеми, які зацікавили їх, тим самим допомагаючи визначити зміст тематики роботи гуртка. Тематика роботи економічного гуртка може мати різні напрямки, а може бути присвячена вивченню однієї економічної проблеми. В першому випадку в гуртку виділяють секції, наприклад: історія економічної думки, економіка країн світу, ефективний менеджмент, я - споживач, основи маркетингу тощо. Якщо економічний гурток працює над будь-якою однією проблемою, учні мають можливість вивчити її найбільш глибоко і цілеспрямовано. Наприклад, перспективи і проблеми економічного розвитку нашого регіону (області або адміністративного району, в межах якого розташована школа).

Заняття гуртків включають різноманітні види діяльності: повідомлення, реферати, доповіді, економічні ігри і вікторини. Всі ці види передбачають організацію позакласного читання науково-популярної літератури.

При всьому різноманітті видів діяльності економічних гуртків в методиці проведення занять можна виділити характерні особливості: вступне слово вчителя про мету даного заняття, виступ членів гуртка, читання інтересної статті з тематики дослідження, «хвилинка» цікавої економіки (вирішення ребусів, кросвордів тощо). Можна на засіданні гуртка проводити зустрічі гуртківців з представниками економічних професій (менеджер, товарознавець, фінансист, маркетолог і т.п.), оформлювати стінну газету, стенд, виготовляти наочність.

Заняття економічного гуртка в школі доцільно проводити один раз на два тижні, а отриманні на них завдання учні виконують самостійно.

Розглянемо особливості основних видів діяльності економічного гуртка.

Економічним повідомленням вважається усний виклад невеликих нарисів або описів найрізноманітнішого змісту, які мають безпосереднє відношення до економічної науки. Наприклад, про шляхи раціоналізації ведення економічного кругообігу, проблеми виробництва - зменшення витрат і збільшення доходів на конкретних прикладах. На одному занятті гуртка можна зробити не більше трьох повідомлень різних за змістом. Бажано, щоб повідомлення «розповідалось», а не читалось, що значно підвищує інтерес слухачів.

Економічна інформація відрізняється від повідомлення тим, що в ній викладаються найбільш нові відомості і дані. її можна умовно назвати економічними новинами. До неї відносять в першу чергу бізнес-новини і повідомлення про політичні події, які впливають на функціонування економіки нашої держави (законодавчі акти про зміни ставок оподаткування, законопроекти про рефінансування банківської системи, виділення дотацій будівельній галузі тощо). Матеріал для інформації береться виключно із ЗМІ, наприклад такі канали, як «Діловий канал», бізнес-канал «UBC» спеціалізуються на повідомленні останніх економічних, політичних подій як в нашій державі, так і в інших країнах світу.

Доповіді і реферати, на відміну від повідомлень і інформації, присвячують головним чином одному питанню і викладаються значно повніше.

Тематика доповідей і рефератів може бути дуже різноманітною. За своїм призначенням вони мають мету - детальніше ознайомити учнів із життям і працею видатних економістів минулого і сучасності лауреатів Нобелевської премії з економіки, розвитком грошово-кредитної і соціальної політики в Україні і світі, проблемами фінансово-бюджетної системи країни і т.п.

Доповіді і реферати, хоча і можуть мати спільну тематику, вже ж істотно відрізняються за прийомами підготовки. Реферати готуються переважно за одним джерелом інформації і є коротким викладом змісту цього джерела. Воші є необхідною підготовкою, яка полегшує роботу з написання доповіді. Учень привчається спочатку до конспектування змісту книги або наукової статті, після чого з меншими труднощами працює над декількома джерелами, якими він повинен користуватися при підготовці доповіді.

Робота над доповіддю значно складніше. Учень, який готує реферат, не складає план. Він керується тією послідовністю викладу, яка наводиться в літературному джерелі, над яким він працює. При підготовці ж доповіді спочатку складається план у відповідності до основної мети доповіді, потім добирається література до її основних розділів.

При підготовці доповіді учень повинен використати ряд джерел, прочитати декілька книг і наукових статей з теми, вміло відібрати відомості до кожного із пунктів плану.

Питання, вікторини і економічні ігри є досить близькими між собою видами діяльності у позакласній роботі з учнями. Головна їх мета полягає в тому, щоб внести в роботу гуртка елемент цікавості. В той же час ці види роботи повинні розвивати мислення учнів, їх кмітливість і цікавість, вміння порівнювати і зіставляти.

За своїм змістом економічні питання можуть бути досить різноманітними і відноситися до всіх областей економічних знань.

Умовно всі економічні питання можна поділити на три групи:

1) включає питання, відповіді на які пов'язані із вмінням учнів робити висновки і узагальнення, використовуючи вже отримані знання;

2) включає питання, відповіді на які спираються в основному на знання окремих фактів і даних, можливо випадково прочитаних або почутих від інших;

3) включає питання-загадки. Відповіді на них потребують від учнів вмінь і навичок, які набуваються ними в результаті тренувань на кмітливість.

Складання питань-загадок не викликає великих труднощів. Слід до цього привчати членів економічного гуртка. Можна навіть організувати гру на складання економічних питань-загадок.

Гуртківці, які накопичили достатній досвід підготовки і читання рефератів і доповідей, можуть приймати участь у проведенні такої форми позакласної роботи як економічна конференція. Конференція представляє собою певну суму доповідей і повідомлень, які присвячені одній комплексній темі. Готовлять доповіді декілька членів гуртка. Тематичні конференції потребують значної підготовчої роботи, вибору теми, розробки плану і переліку доповідей, виготовлення необхідної наочності.

Тема і план конференції повідомляються завчасно (бажано, у вигляді письмової об'яви), щоб члени гуртка могли підготувати виступи і питання.

Обираються для проведення конференції комплексні теми по найбільш актуальним питанням. Вся робота з підготовки конференції проводиться під керівництвом вчителя. За своїм характером і тематикою конференції відповідають рівню знань старшокласників.

Використовуючи економічні повідомлення, інформації, реферати, доповіді і конференції у позакласній гуртковій роботі, вчитель продовжує формувати і удосконалювати вміння учнів відбирати, аналізувати і узагальнювати необхідні дані і відомості, тобто працювати з економічною літературою і статистичними даними.

=3=

Тиждень економіки - це форма позакласної роботи, яка передбачає проведення після уроків протягом п'яти днів (або шести для загальноосвітніх навчальних закладів з шестиденним навчальним тижнем) тижня позакласних заходів з економіки, які організуються з метою зацікавити учнів економічною наукою.

Головною перевагою цієї форми позакласної роботи є можливість залучення значної кількості учнів до різних видів діяльності: участь в економічній конференціях, в екскурсіях, в конкурсах на кращий рисунок (наприклад, конкурс рисунків «Податки очима дітей»), твір, в економічних КВК і т.п.

Незважаючи на те, що в більшості шкіл економіка вивчається тільки в одинадцятому класі, вчитель при ретельному плануванні тижня економіки може максимально задіяти учнів всіх класів, починаючи з учнів початкової школи.

Наводимо орієнтовний план проведення тижня економіки в школі.

№	Назва заходу	Терміни	Клас	Відповідальні
	Відкриття тижня економіки Виступ «Підприємництво - вимога часу» на загальношкільних зборах Подорож в країну Економіка	Пн	8-11 1-4
	Радіогазета «Цікава економіка» Майстер-клас з організації ПП (виступ випускників школи)	Вт	1-11 9-11
	Виставка тематичних газет «У світі економіки» Відкриті класні години на тему «Я - споживач»	Ср	5-11 8-11
	Конкурс економічної реклами Конференція «Молодь у сфері підприємництва»	Чт	8-11 10-11
	Ділова гра «Презентація інвестиційного бізнес-проекту» Підведення підсумків тижня економіки	Пт	10-11 8-11

=4=

Шкільна олімпіаді - це одна з найважливіших форм позакласної роботи, яка сприяє розвитку пізнавальних інтересів учнів, підвищенню рівня економічної культури сучасної молоді, що неодмінно позитивно позначиться на загальному культурному рівні населення нашої країни. Чим вищий етап проведення олімпіади -тим більш вузьке коло його учасників, більші вимоги до рівня їх підготовки.

Економічні олімпіади можна вважати оглядом тих досягнень, яких добився вчитель у роботі з прищеплення учням інтересу до економічної науки, з виявлення економічних талантів.

При підготовці до економічних олімпіад вчитель одночасно вирішує дві задачі: як підвищити загальний інтерес учнів до економічних знань та як виявити тих із них, хто пов'язує своє майбутнє із застосуванням економічних знань, допомогти їм реалізувати відповідні здібності та розвинути здатність до самоосвіти. Найбільш вдячною є співпраця вчителя і учня, який вирішив присвятити себе економіці.

Для майбутніх учасників олімпіадних змагань важливими є такі якості, як уміння логічно мислити й складати план відповіді, концентрувати увагу на головному, не лякатися незнайомих ситуацій, розбірливий почерк тощо. Проте такі навички можна і розвинути, а тактику дій продумати.

Тематика економічних олімпіад повинна відповідати певним вимогам - виявити економічний світогляд учнів, тобто їх знання економіки, вміння застосовувати ці знання на практиці, рівень розвитку мислення. Ці вимоги повинні відповідати віку учнів, а також програмі шкільного курсу економіки.

В якій формі ефективно проводити шкільну економічну олімпіаду? Це можуть бути: завдання підвищеної складності, особливий вид нетрадиційного уроку, наприклад урок-змагання, урок-турнір, урок-конкурс і т.п. Важливо, щоб застосована вчителем форма проведення шкільної олімпіади носила не тільки і не скільки відбірний характер у виявленні учнів-ідерів і не була перевіркою набору засвоєних знань, а слугувала б пропагандою знань в умовах гри, змагального азарту і дозволила б визначити команду учнів для міського етапу олімпіади.

Як правило, в навчальному закладі олімпіади проводяться або між учнями одного класу, або - паралельних. Головними учасниками олімпіади, як правило, є члени економічного гуртка.

Задача вчителя економіки - зацікавити учня, залучити його до олімпіадного руху, не втратити унікальність мислення, розвити і прищепити певні навички.

Умови олімпіадних завдань оригінальні і потребують нестандартного рішення і високого рівня ерудиції. Для їх виконання на шкільному, міському (або районному), обласному етапах не вимагаються розширені знання з предмету на відміну від всеукраїнських і міжнародних олімпіад з економіки.

Як підготувати учнів до економічної олімпіади? Можна виділити такі підходи:

- проробка якнайбільшої кількості олімпіадних завдань минулих
років, вивчення економічної літератури;

- детальне додаткове вивчення тем шкільного курсу;
Важливо підтримати інтерес учнів до вивчення економіки і

дотриматись таких принципів роботи:

- принцип перший: ненав'язливість і добровільність. Особистість вчителя, його бажання і вміння зацікавити є поштовхом для початку занять;

- принцип другий: висока мотивація навчання. Бажання займатися напряму пов'язано з мотивацією учня. Приклад вдалих виступів старших товаришів на олімпіадах, конференціях, конкурсах і, на кінець, вступ до престижного вищого навчального закладу -достатня мотивація для занять. Зворотній зв'язок із батьками учня відіграє не останню роль. Учень — вчитель - батьки - це складові однієї команди;

- принцип третій: продуманість і систематизація занять.

Перших два принципи призвані зацікавити і мотивувати додаткові знання учня. Третій принцип визначає увесь хід підготовки. Правильно підібрані завдання, їх рівень складності і послідовність залежать від особистості учня. Його потрібно навчити різноманітним навичкам: оформлення роботи, перевірка і пошук рішення, необхідність угадати красиву ідею (зазвичай масковану автором завдання в умові) і т.п.

Гарні відповіді учнів на економічних олімпіадах є ярким показником стану викладання економіки в школі, а також рівня розвитку позакласної роботи. Для морального стимулювання вчителів області встановлюється й оголошується їх індивідуальний рейтинг, який враховує результати виступів учнів на обласному і всеукраїнському етапах олімпіади з економіки, а також рейтинг районів і міст обласного підпорядкування за результатами виступів на обласній олімпіаді впродовж останніх трьох років. Ведеться й публікується рейтинг областей за результатами виступів команд на всеукраїнському етапі з економіки.

1. Дайте визначення понять "інтелектуальна власність" та "інтелектуальний продукт". Які форми вони можуть мати?

2. Що може бути об'єктом промислової власності? Дайте їх коротку характеристику.

3. Для чого необхідно захищати промислову власність у процесі підприємницької діяльності?

4. Які процедури має пройти інтелектуальний продукт у процесі зародження і перетворення на ОПВ?

5. Що є основною формою захисту об'єктів промислової власності?

6. Які умови одержання патенту на різні об'єкти промислової власності в Україні?

7. У яких формах може здійснюватися передавання об'єктів промислової власності на комерційній основі?

8. Які переваги має ліцензування як форма передавання технологій? Охарактеризуйте основні види ліцензій.

9. Від чого залежить розмір і вид ліцензійних платежів?

10. Охарактеризуйте основні види ліцензійних платежів.

11. За якими показниками оцінюються об'єкти ліцензування?

12. З якою метою використовується франчайзинг? Що може бути об'єктом франчайзингового договору?

13. Дайте характеристику основним видам франчайзингу.

14. Які переваги має франчайзинг для франчайзера і для франчайзи?

15. Чим відрізняється франчайзинг від інших методів передавання технологій?

Дата добавления: 2014-01-07